Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Готуючись до вирішальних боїв за владу Рад, київські більшовики велику увагу приділяли зміцненню загонів Червоної гвардії, їх озброєнню. Був організований загальноміський штаб, до складу якого ввійшли більшовики А. В. Іванов, О. О. Сивцов, Ф. О. Нусбаум та інші.
Київський комітет більшовиків та Рада робітничих депутатів, всупереч протидії угодовців, проводили велику роботу по підготовці збройного повстання.-На пропозицію фракції більшовиків Рада утворила Революційний комітет в складі 6 чоловік, який разом з виконкомом Ради почав,підготовку повстання.
25 жовтня 1917 року робітники і солдати Петрограда під керівництвом більшовиків повалили владу Тимчасового уряду і встановили диктатуру пролетаріату. В Росії перемогла соціалістична революція, яка «відкрила епоху загального революційного оновлення світу-епоху переходу від капіталізму до соціалізму». Всесвітньоісторична перемога трудящих була закріплена в рішеннях II Всеросійського з'їзду Рад, який відкрився в Петрограді 25 жовтня, і законодавчо закріпив перемогу збройного повстання у Петрограді, проголосив перехід влади у центрі і на місцях в руки Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, прийняв історичні декрети про мир, про землю і створив перший у світі Радянський уряд на чолі з В. І. Леніним. В перших же декретах і заходах Радянської влади наочно розкрилась «глибоко революційна, демократична суть нової соціалістичної держави». Перемога соціалістичної революції в центрі дала могутній поштовх розвиткові пролетарської революції в усій країні.
Київська більшовицька організація посилила організаційно-політичну работу серед робітників і солдатів міста по підготовці збройного повстання. Основними силами, на які розраховували більшовики, готуючись до повстання, були загони Червоної гвардії, а також революційно настроєні солдати 3-го авіапарку, 147-ї ;га 148-ї Воронезьких дружин, запасних понтонного та телеграфного батальйонів та деяких інших частин, разом 6,6 тиС. чоловік.
Сили контрреволюції у Києві були значно більшими. Тут було зосереджено багато козацьких військ, в розпорядженні штабу КВО було 2 військові училища, п'ять шкіл прапорщиків, бригада чехословаків та інші військові частини, що налічували до 10 тис. добре озброєних і навчених солдатів. Крім того, до Києва стягла свої війська і Центральна рада. За свідченням А.В, Іванова, їх було близько 18 тис. чоловік. Розраховувати на «нейтралітет» військ Центральної ради, який вона обіцяла, більшовики не могли, бо вже 26 жовтня Центральна рада заявила, що засу
джує збройне повстання в Петрограді і буде боротися проти будь-яких спроб підтримати це повстання на Україні.
Надзвичайно складна обстановка, що склалася в Києві, вимагала від більшовиків особливо напруженої і енергійної роботи. 27 жовтня відбулося об'єднане засідання Ради робітничих і Ради солдатських депутатів за участю представників військових частин, фабзавкомів і профспілок, на якому було прийнято рішення про утворення в Києві військово-революційного комітету і про передачу йому всієї влади в місті. До складу військово-революційного комітету ввійшли більшовики: В. П. Затонський, А. В. Іванов, Я. Б. Гамарник, І. Ю. Кулик, І, М. Крейсберг, І. М. Кудрін, Л. Л. Пятаков, І. Пуке, М. О. Новиков, М. С. Богданов та інші. Ревком в той же день звернувся до робітників Києва з відозвою, в якій викривав зрадницьку політику Центральної ради, і закликав підтримати повстання робітників Петрограда.
Першим кроком в діяльності ревкому було створення районних оперативних штабів, затвердження командирів червоногвардійських загонів та приведення у бойову готовність революційних Військових частин.
Але поки ревком збирав революційні сили для повстання, штаб KB О, заручившись підтримкою Центральної ради, почав наступ проти революційних робітників і солдатів. Юнкери і козаки 28 жовтня о б годині вчинили напад на Маріїнський палац, де був розміщений ревком, і заарештували майже всіх його членів. Почались арешти більшовиків, революційних робітників та солдатів. Але зірвати підготовку збройного повстання контрреволюції не вдалося.
Звістка про арешт ревкому швидко рознеслася по місту. Робітники і революційні солдати висловлювали величезне обурення, вимагали розгрому контрреволюції. Враховуючи настрій мас, більшовики вирішили прискорити збройний виступ.
В той час, коли представники російської і української контрреволюції готувалися до остаточного розгрому революційних сил Києва, випадково нЪ заарештовані члени міського комітету більшовиків і ревкому А. В. Іванов та В. П. Затонський ранком 29 жовтня 1917 року у 3-му авіапарку (Цитадель № 10) скликали нараду членів міського партійного комітету, представників від військових частин і робітників, на якій було вирішено почати збройне повстання о п'ятій годині вечора. Для керівництва повстанням було створено новий міський ревком, до складу якого увійшли А. В. Іванов, В. П.
Київ у роки Жовтневої революції та громадянської війни (1917—1920 pp.)
Сторінка 7 з 44
обирали своїми представниками більшовиків. Вплив угодовців у масах падав.Готуючись до вирішальних боїв за владу Рад, київські більшовики велику увагу приділяли зміцненню загонів Червоної гвардії, їх озброєнню. Був організований загальноміський штаб, до складу якого ввійшли більшовики А. В. Іванов, О. О. Сивцов, Ф. О. Нусбаум та інші.
Київський комітет більшовиків та Рада робітничих депутатів, всупереч протидії угодовців, проводили велику роботу по підготовці збройного повстання.-На пропозицію фракції більшовиків Рада утворила Революційний комітет в складі 6 чоловік, який разом з виконкомом Ради почав,підготовку повстання.
Київська більшовицька організація посилила організаційно-політичну работу серед робітників і солдатів міста по підготовці збройного повстання. Основними силами, на які розраховували більшовики, готуючись до повстання, були загони Червоної гвардії, а також революційно настроєні солдати 3-го авіапарку, 147-ї ;га 148-ї Воронезьких дружин, запасних понтонного та телеграфного батальйонів та деяких інших частин, разом 6,6 тиС. чоловік.
Сили контрреволюції у Києві були значно більшими. Тут було зосереджено багато козацьких військ, в розпорядженні штабу КВО було 2 військові училища, п'ять шкіл прапорщиків, бригада чехословаків та інші військові частини, що налічували до 10 тис. добре озброєних і навчених солдатів. Крім того, до Києва стягла свої війська і Центральна рада. За свідченням А.В, Іванова, їх було близько 18 тис. чоловік. Розраховувати на «нейтралітет» військ Центральної ради, який вона обіцяла, більшовики не могли, бо вже 26 жовтня Центральна рада заявила, що засу
джує збройне повстання в Петрограді і буде боротися проти будь-яких спроб підтримати це повстання на Україні.
Надзвичайно складна обстановка, що склалася в Києві, вимагала від більшовиків особливо напруженої і енергійної роботи. 27 жовтня відбулося об'єднане засідання Ради робітничих і Ради солдатських депутатів за участю представників військових частин, фабзавкомів і профспілок, на якому було прийнято рішення про утворення в Києві військово-революційного комітету і про передачу йому всієї влади в місті. До складу військово-революційного комітету ввійшли більшовики: В. П. Затонський, А. В. Іванов, Я. Б. Гамарник, І. Ю. Кулик, І, М. Крейсберг, І. М. Кудрін, Л. Л. Пятаков, І. Пуке, М. О. Новиков, М. С. Богданов та інші. Ревком в той же день звернувся до робітників Києва з відозвою, в якій викривав зрадницьку політику Центральної ради, і закликав підтримати повстання робітників Петрограда.
Першим кроком в діяльності ревкому було створення районних оперативних штабів, затвердження командирів червоногвардійських загонів та приведення у бойову готовність революційних Військових частин.
Але поки ревком збирав революційні сили для повстання, штаб KB О, заручившись підтримкою Центральної ради, почав наступ проти революційних робітників і солдатів. Юнкери і козаки 28 жовтня о б годині вчинили напад на Маріїнський палац, де був розміщений ревком, і заарештували майже всіх його членів. Почались арешти більшовиків, революційних робітників та солдатів. Але зірвати підготовку збройного повстання контрреволюції не вдалося.
Звістка про арешт ревкому швидко рознеслася по місту. Робітники і революційні солдати висловлювали величезне обурення, вимагали розгрому контрреволюції. Враховуючи настрій мас, більшовики вирішили прискорити збройний виступ.
В той час, коли представники російської і української контрреволюції готувалися до остаточного розгрому революційних сил Києва, випадково нЪ заарештовані члени міського комітету більшовиків і ревкому А. В. Іванов та В. П. Затонський ранком 29 жовтня 1917 року у 3-му авіапарку (Цитадель № 10) скликали нараду членів міського партійного комітету, представників від військових частин і робітників, на якій було вирішено почати збройне повстання о п'ятій годині вечора. Для керівництва повстанням було створено новий міський ревком, до складу якого увійшли А. В. Іванов, В. П.