Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поезії самодіяльних авторів, писані українською і російською мовами, порушували найрізноманітніші питання будівництва нового життя, боротьби за зміцнення Радянської влади. Написані іноді ще невправною рукою, вони все ж свідчать про широкий ідейний кругозір їх авторів, високу класову свідомість, хвилюють глибиною змісту і щирістю думки. Різноманітними були ці твори у жанровому від
ношенні: пісні, гімни, віршовані заклики, частівки, байки, віршовані фейлетони тощо. Активно виступали в
київській пресі робітничі і червоноармійські поети: Я. Отрута, С. Новий, С. Матовий, Г. Коренєв, О. Грішний, О. Качайло, поет під псевдонімом Червоний Шершень та інші.
Партійна і комсомольська організації міста, культвіддгаи профспілок, політоргани військових частин, редакції газет, прагнучи надати масовому літературному рухові організаційних форм, організовували літературні гуртки і студії для молодих письменників. У Києві був добре відомий «Гурток пролетарських
письменників», заснований на початку березня 1919 року при Комуністичній Спілці Молоді України. Члени гуртка систематично друкували свої твори в газетах, підготували до друку літературно-художній двотижневик «Молот и Плуг». «Майстерня для вивчення техніки пера» була відкрита культосвітнім відділом при Київській раді профспілок. Активно працювала мистецько-літературна студія, організована агітосвітнім відділом Наркомвійськсправ.
Широку роботу серед літераторів-професіоналів Києва, а також серед трудящих провадив створений при Наркомосвіті Всеукраїнський літературний комітет-І-й Всеукрлітком-та його Бюро пропаганди, що мало українську, російську, єврейську секції. Бюро організувало літстудії 'для робітників у Подільському районі та на Солом'янці, налагодило видання «Рабочего журнала». Студії та літгуртки І працювали також на залізничній станції Київ-ІІ, при багатьох клубах підприємств І і народних будинках у різних районах міста. Була створена і провадила чималу І роботу «Пролетстудія для дітей».
З метою спрямування літературної творчості, її активізації вперше почали провадитись літературні конкурси на текст революційного гімну, зразково видану і; книгу, нові п'єси тощо.
Різними засобами велася широка пропаганда газет, політичної та художньої І/літератури, щоб «зробити її святим добробутом пролетарських мас, для яких вона І' була майже недоступною розкішшю, майже чимось забороненим»1,. Значну допомогу літературою подавали Києву і Україні Цетроград та Москва.
Широко розповсюджені були також літературно-художні вечори, інсценізації творів класиків і сучасних письменників, лекції та доповіді з питань літератури, що відбувалися в робітничих клубах, народних будинках, у театрах, бібліотеках.
Пропаганда класичної і радянської літератури, творчості самодіяльних робітничих і червоноармійських авторів (зокрема, через видання одноденних газет-І «Красное знамя», «День красного командира» та інших) посідала значне місце серед І'заходів, які проводилися під час урочистого відзначення 58-ї річниці з дня смерті Т. Г. Шевченка, Першого травня, Дня пролетарської культури, Свята дітей, Дня І червоного командира тощо.
Перше за Радянської влади вільне вшанування пам'яті великого народного поета-революціонера у Києві було урочистим і, багатогранним. Газети вмістили портрет Кобзаря, статті та вірші, присвячені його життю і творчості. Широко повіомлялося-з поданням фотознімків-про урочисте відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку в Петрограді в листопаді 1918 року. В день ювілею відбувся урочистий похід-демонстрація, на Хрещатику-багатотисячний мітинг. Вранці в театрах дітям показали вистави за мотивами біографії поета, інсценізації його творів. Увечері відбулися вистави для дорослих. Перед виставами читалися лекції про життя і творчість Кобзаря. Дітям у фойє театрів безплатно роздавали книги поета. Ще в лютому 1919 року ім'я Т. Г. Шевченка було присвоєно колишньому БібіковсьКому бульвару, а до дня 1 Травня на одній з площ міста встановлено пам'ятник-погруддя поета.
Масовим, справді народним святом трудящих Києва став День пролетарської культури, проведений 6 квітня 1919 року. Київська рада профспілок і Центральна культосвіткомісія випустили відозву, в якій закликали робітників і червоноармій-ців до найактивнішої участі у складанні і виконанні програми свята. Тиражем 10 тисяч вийшов журнал «Рабочее творчество», що містив твори членів літстудій і гуртків. Вийшла одноденна газета «День пролетарской культуры». Голосно звучали в ній заклики українською і російською мовами: «Вивчайте старе-творіть нове!», «Хай живе народна творчість!», «Мистецтво-на майдани!» та інші. Поряд із статтями та віршами київських поетів у газеті були надруковані в оригіналі вірші В. Маяковського «Приказ по армии искусств» та «Поэт-рабочий».
Київ у роки Жовтневої революції та громадянської війни (1917—1920 pp.)
Сторінка 34 з 44
політичну і емоціональну атмосферу часу.Поезії самодіяльних авторів, писані українською і російською мовами, порушували найрізноманітніші питання будівництва нового життя, боротьби за зміцнення Радянської влади. Написані іноді ще невправною рукою, вони все ж свідчать про широкий ідейний кругозір їх авторів, високу класову свідомість, хвилюють глибиною змісту і щирістю думки. Різноманітними були ці твори у жанровому від
ношенні: пісні, гімни, віршовані заклики, частівки, байки, віршовані фейлетони тощо. Активно виступали в
Партійна і комсомольська організації міста, культвіддгаи профспілок, політоргани військових частин, редакції газет, прагнучи надати масовому літературному рухові організаційних форм, організовували літературні гуртки і студії для молодих письменників. У Києві був добре відомий «Гурток пролетарських
письменників», заснований на початку березня 1919 року при Комуністичній Спілці Молоді України. Члени гуртка систематично друкували свої твори в газетах, підготували до друку літературно-художній двотижневик «Молот и Плуг». «Майстерня для вивчення техніки пера» була відкрита культосвітнім відділом при Київській раді профспілок. Активно працювала мистецько-літературна студія, організована агітосвітнім відділом Наркомвійськсправ.
Широку роботу серед літераторів-професіоналів Києва, а також серед трудящих провадив створений при Наркомосвіті Всеукраїнський літературний комітет-І-й Всеукрлітком-та його Бюро пропаганди, що мало українську, російську, єврейську секції. Бюро організувало літстудії 'для робітників у Подільському районі та на Солом'янці, налагодило видання «Рабочего журнала». Студії та літгуртки І працювали також на залізничній станції Київ-ІІ, при багатьох клубах підприємств І і народних будинках у різних районах міста. Була створена і провадила чималу І роботу «Пролетстудія для дітей».
З метою спрямування літературної творчості, її активізації вперше почали провадитись літературні конкурси на текст революційного гімну, зразково видану і; книгу, нові п'єси тощо.
Різними засобами велася широка пропаганда газет, політичної та художньої І/літератури, щоб «зробити її святим добробутом пролетарських мас, для яких вона І' була майже недоступною розкішшю, майже чимось забороненим»1,. Значну допомогу літературою подавали Києву і Україні Цетроград та Москва.
Широко розповсюджені були також літературно-художні вечори, інсценізації творів класиків і сучасних письменників, лекції та доповіді з питань літератури, що відбувалися в робітничих клубах, народних будинках, у театрах, бібліотеках.
Пропаганда класичної і радянської літератури, творчості самодіяльних робітничих і червоноармійських авторів (зокрема, через видання одноденних газет-І «Красное знамя», «День красного командира» та інших) посідала значне місце серед І'заходів, які проводилися під час урочистого відзначення 58-ї річниці з дня смерті Т. Г. Шевченка, Першого травня, Дня пролетарської культури, Свята дітей, Дня І червоного командира тощо.
Перше за Радянської влади вільне вшанування пам'яті великого народного поета-революціонера у Києві було урочистим і, багатогранним. Газети вмістили портрет Кобзаря, статті та вірші, присвячені його життю і творчості. Широко повіомлялося-з поданням фотознімків-про урочисте відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку в Петрограді в листопаді 1918 року. В день ювілею відбувся урочистий похід-демонстрація, на Хрещатику-багатотисячний мітинг. Вранці в театрах дітям показали вистави за мотивами біографії поета, інсценізації його творів. Увечері відбулися вистави для дорослих. Перед виставами читалися лекції про життя і творчість Кобзаря. Дітям у фойє театрів безплатно роздавали книги поета. Ще в лютому 1919 року ім'я Т. Г. Шевченка було присвоєно колишньому БібіковсьКому бульвару, а до дня 1 Травня на одній з площ міста встановлено пам'ятник-погруддя поета.
Масовим, справді народним святом трудящих Києва став День пролетарської культури, проведений 6 квітня 1919 року. Київська рада профспілок і Центральна культосвіткомісія випустили відозву, в якій закликали робітників і червоноармій-ців до найактивнішої участі у складанні і виконанні програми свята. Тиражем 10 тисяч вийшов журнал «Рабочее творчество», що містив твори членів літстудій і гуртків. Вийшла одноденна газета «День пролетарской культуры». Голосно звучали в ній заклики українською і російською мовами: «Вивчайте старе-творіть нове!», «Хай живе народна творчість!», «Мистецтво-на майдани!» та інші. Поряд із статтями та віршами київських поетів у газеті були надруковані в оригіналі вірші В. Маяковського «Приказ по армии искусств» та «Поэт-рабочий».