Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Долаючи численні труднощі, партійні і радянські організації розгорнули велику роботу по відбудові господарства міста. ЦК РКП(б) і Радянський уряд Російської Федерації, незважаючи на складну воєнну обстановку, подавали Україні, в тому числі і Києву, всебічну допомогу кадрами, грішми, устаткуванням,
паливом тощо. Так, лише за період з 1 травня по 31 серпня на Україну прибуло 958 досвідчених працівників. В липні 1920 року ЦК РКП(б) направив до Києва групу керівних партійних, радянських і профспілкових працівників на чолі з членом партії з 1904 року М. К. Вєтошкіним, який був призначений головою Київського губревкому.
За короткий час стали до ладу і почали випускати оборонну продукцію провідні підприємства Києва!.
Успіхи на фронтах та розгром буржуазно-націоналістичної контрреволюції створюють більш сприятливі умови для відбудови господарства міста і поліпшення побутових умов трудящих. На кінець 1920 року в Києві уже діяло 91,3 проц. всіх підприємств, які хоч і працювали з незначним навантаженням, але давали продукцію для потреб країни, в тому числі і предмети широкого вжитку. В місті поступово зменшується безробіття, збільшується численність робітників, підвищується їх виробничо-технічна кваліфікація. З липня 1920 року почав працювати Київський підвідділ професійної освіти, який провів ряд заходів по ліквідації технічної неграмотності і підготовці кваліфікованих кадрів робітників. Вже в жовтні в Києві було організовано сім технікумів з професійними школами при них, п'ять соціально-економічних шкіл та 12 курсів при заводах. На підприємствах проводились виробничі конференції, пропагувався досвід передових робітників, що сприяло вихованню в масах свідомого ставлення до праці.
Партійна організація міста посилює агітаційну і масово-політичну роботу серед робітників і всіх трудящих. Відбуваються збори і мітинги, на яких виступали керівні працівники, активні учасники революційних боїв. Вони викривали зрадницьку роль українських націоналістичних і дрібнобуржуазних, а також російських буржуазних партій, що в ході громадянської війни зазнали повної поразки.
Під керівництвом Комуністичної партії у місті провадилась значна робота по підготовці нових поповнень для Червоної Армії, що билась ще на білопольському і врангелівському фронтах. Наприкінці серпня 1920 року Київський губпартком послав на боротьбу з Врангелем 40 комуністів. У вересні на Південно-Західний фронт було послано 100 комуністів. Одночасно з міста на боротьбу на врангелівський фронт відправилось по комсомольській мобілізації 200 чоловік бійців. 600 чоловік з Києва та губернії до середини жовтня було відправлено на Південний фронт по профспілковій мобілізації. В цілому в другій половині 1920 року з Ки
єва і губернії для поповнень Червоної Армії було мобілізовано близько 60 тис. чоловік.
У листопаді 1920 року Червона Армія розгромила білогвардійські війська Врангеля, а на кінець року зазнали повного розгрому і буржуазно-націоналістичні петлюрівські банди. На Україні було ліквідовано останні ворожі фронти.
Ця історична подія співпала з третьою річницею Великої Жовтневої соціалістичної революції, яку особливо радісно було відзначено трудящими Києва. На Софійській площі відбувся військовий парад, на якому були присутні командуючий Південно-Західним фронтом О. І. Єгоров, член Реввійськради фронту P. І. Берзін та інші. З глибокою подякою зверталися трудящі до Комуністичної партії, братньої Радянської Росії, яка в найтяжчі часи приходила українському народу на допомогу. Яскравим проявом цього був рух, що ширився по всій Україні, за подання продовольчої допомоги пролетарським центрам Російської республіки. З Києва та інших міст України до третьої річниці Жовтня було відправлено в Радянську Росію десятки вагонів з продовольством.
У другій половині листопада 1920 року відбулася V конференція КП(б)У, яка головну увагу приділила питанням господарського будівництва і висловилася за встановлення тісного економічного союзу Української РСР з Радянською Росією та іншими радянськими республіками.
Керуючись цими рішеннями, більшовики Києва, як і всієї України, розгорнули велику роботу по мобілізації трудящих на відбудову зруйнованого господарства. У місті відбулися суботники, в яких брала участь значна кількість населення Києва. Трудящі міста, особливо робітники, з великим політичним і виробничим піднесенням приступили до господарського будівництва, до будівництва нового життя.
Одночасно Київський губревком, партійні організації вживають рішучих заходів до придушення опору залишків білогвардійців і куркулів, що намагалися всіляко перешкодити соціалістичному будівництву. У цій боротьбі зміцнюється союз робітників і селян. Яскравим свідченням цього
Київ у роки Жовтневої революції та громадянської війни (1917—1920 pp.)
Сторінка 27 з 44
заготівлю Дров.Долаючи численні труднощі, партійні і радянські організації розгорнули велику роботу по відбудові господарства міста. ЦК РКП(б) і Радянський уряд Російської Федерації, незважаючи на складну воєнну обстановку, подавали Україні, в тому числі і Києву, всебічну допомогу кадрами, грішми, устаткуванням,
За короткий час стали до ладу і почали випускати оборонну продукцію провідні підприємства Києва!.
Успіхи на фронтах та розгром буржуазно-націоналістичної контрреволюції створюють більш сприятливі умови для відбудови господарства міста і поліпшення побутових умов трудящих. На кінець 1920 року в Києві уже діяло 91,3 проц. всіх підприємств, які хоч і працювали з незначним навантаженням, але давали продукцію для потреб країни, в тому числі і предмети широкого вжитку. В місті поступово зменшується безробіття, збільшується численність робітників, підвищується їх виробничо-технічна кваліфікація. З липня 1920 року почав працювати Київський підвідділ професійної освіти, який провів ряд заходів по ліквідації технічної неграмотності і підготовці кваліфікованих кадрів робітників. Вже в жовтні в Києві було організовано сім технікумів з професійними школами при них, п'ять соціально-економічних шкіл та 12 курсів при заводах. На підприємствах проводились виробничі конференції, пропагувався досвід передових робітників, що сприяло вихованню в масах свідомого ставлення до праці.
Партійна організація міста посилює агітаційну і масово-політичну роботу серед робітників і всіх трудящих. Відбуваються збори і мітинги, на яких виступали керівні працівники, активні учасники революційних боїв. Вони викривали зрадницьку роль українських націоналістичних і дрібнобуржуазних, а також російських буржуазних партій, що в ході громадянської війни зазнали повної поразки.
Під керівництвом Комуністичної партії у місті провадилась значна робота по підготовці нових поповнень для Червоної Армії, що билась ще на білопольському і врангелівському фронтах. Наприкінці серпня 1920 року Київський губпартком послав на боротьбу з Врангелем 40 комуністів. У вересні на Південно-Західний фронт було послано 100 комуністів. Одночасно з міста на боротьбу на врангелівський фронт відправилось по комсомольській мобілізації 200 чоловік бійців. 600 чоловік з Києва та губернії до середини жовтня було відправлено на Південний фронт по профспілковій мобілізації. В цілому в другій половині 1920 року з Ки
єва і губернії для поповнень Червоної Армії було мобілізовано близько 60 тис. чоловік.
У листопаді 1920 року Червона Армія розгромила білогвардійські війська Врангеля, а на кінець року зазнали повного розгрому і буржуазно-націоналістичні петлюрівські банди. На Україні було ліквідовано останні ворожі фронти.
Ця історична подія співпала з третьою річницею Великої Жовтневої соціалістичної революції, яку особливо радісно було відзначено трудящими Києва. На Софійській площі відбувся військовий парад, на якому були присутні командуючий Південно-Західним фронтом О. І. Єгоров, член Реввійськради фронту P. І. Берзін та інші. З глибокою подякою зверталися трудящі до Комуністичної партії, братньої Радянської Росії, яка в найтяжчі часи приходила українському народу на допомогу. Яскравим проявом цього був рух, що ширився по всій Україні, за подання продовольчої допомоги пролетарським центрам Російської республіки. З Києва та інших міст України до третьої річниці Жовтня було відправлено в Радянську Росію десятки вагонів з продовольством.
У другій половині листопада 1920 року відбулася V конференція КП(б)У, яка головну увагу приділила питанням господарського будівництва і висловилася за встановлення тісного економічного союзу Української РСР з Радянською Росією та іншими радянськими республіками.
Керуючись цими рішеннями, більшовики Києва, як і всієї України, розгорнули велику роботу по мобілізації трудящих на відбудову зруйнованого господарства. У місті відбулися суботники, в яких брала участь значна кількість населення Києва. Трудящі міста, особливо робітники, з великим політичним і виробничим піднесенням приступили до господарського будівництва, до будівництва нового життя.
Одночасно Київський губревком, партійні організації вживають рішучих заходів до придушення опору залишків білогвардійців і куркулів, що намагалися всіляко перешкодити соціалістичному будівництву. У цій боротьбі зміцнюється союз робітників і селян. Яскравим свідченням цього