Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Хоробро бились за Київ брати Д. О. і С. О. Зайцеви. Під час чергового вильоту Сергій Зайцев зав'язав бій з «мессером» і підпалив його. Дмитро помітив ще одного стерв'ятника і кинувся за ним. Втративши всі боєприпаси, він наблизився до ворожої машини і вдарив її гвинтом по фюзеляжу. Це був перший таран над Києвом. Льотчик Тихомиров, вистрілявши всі патрони, направив свою машину на гітлерівський літак і протаранив його. Обидва літаки вибухнули в повітрі.
Невмирущою славою вкрили себе бійці і командири частини, якою командував Дементьев. Вони самовіддано відбивали атаки противника. Лише снайпер Т. Серемєєв за час боїв на підступах до Києва знищив 60 гітлерівців.
Героїчно оборонявся гарнізон дота Київського укріпленого району у складі політрука І. П. Рибакова, молодшого командира Музиченка, червоноармійців Мелешка, Квартіна, Андрієнка, Клочка, Вовкотруба, Ярошенка, Нетрунського, Грабовського, Осадчого, Сороки, Опанасенка і Ромащука під командуванням лейтенанта 28-го окремого кулеметного батальйону В. П. Вєтрова. Перебуваючи у ворожому оточенні з 5 по 13 серпня, бійці вели запеклу боротьбу з противником, знищуючи його живу силу. Лише 15 серпня під час наступу наших частин дот був деблокований.
Незважаючи на чисельну перевагу ворога, його бомбардування з повітря та сильний артилерійський і мінометний обстріл, частини радянських військ разом з загонами народного ополчення 9 серпня зупинили наступ гітлерівців. Радянське командування направило у Київ нові частини і підготувало контрудар.
10 серпня радянські війська, ядром яких був 3-й повітряно-десантний корпус у складі трьох бригад: 5-ї - під командуванням героя боїв в Іспанії полковника О. Родімцева, 6-ї - під командуванням підполковника В. Г. Жолудева і 212-їпід командуванням полковника І. Затєвахіна, завдали противнику могутнього контрудару. Бої були запеклими. Десантники під шаленим вогнем артилерії і мінометів кілька разів піднімалися в атаку. В батальйоні, який одержав від командира бригади О. І. Родімцева наказ вибити фашистів з селища Мишоловки, з 300 бійців в строю лишилося не більше 50. Проте наказ командування було виконано. В ніч з 10 на 11 серпня фашисти в паніці відступили, покинувши техніку, боєприпаси та спорядження. Наступного дня у Київ прибули нові частини. Розвиваючи успіх, радянські війська протягом 11-13 серпня відкинули ворога за першу лінію оборони Київського укріпленого району.
Особливо відзначилися у розгромі гітлерівців на підступах до Києва артилерійські частини полковника Воронцова, майора Рябини та інших. Полонені гітлерівські офіцери з жахом розповідали про нищівний вогонь радянської артилерії. Вони говорили, що «страшенна верденська м'ясорубка, яка увійшла в історію як найжахливіша з артилерійських битв першої світової війни, виглядає звичайним боєм в порівнянні з вогненним шквалом, що його вони зустріли під с. Жуляни».
У ході винятково запеклих боїв радянські війська, що обороняли підступи до Києва, при підтримці авіації і вперше використаної на Південно-Західному фронті реактивної артилерії завдали 6-й німецькій армії значних втрат. Гітлерівське командування змушене було 12 серпня видати наказ про тимчасове припинення наступу на Київському та Коростенському напрямках.
Бої за Київ на ділянках р. Дніпро - Пирогів - Червоний хутір - Тарасівка і Пост-Волинський - Білогородка велись з перемінним успіхом. Ділянка першої лінії оборони від с. Білогородки по р. Ірпеню до Дніпра утримувалась частинами Червоної Армії до залишення Києва.
Начальник гітлерівського генерального штабу Ф. Гальдер у своєму щоденнику записав, що «біля Києва війська групи армій зазнають великих втрат... 6-а армія зазнала значних втрат. Армія щоденно втрачає 1600 чоловік». Всього з 1 по 13 серпня тільки в районі Голосіївського лісу гітлерівці втратили убитими понад ЗО тис., солдатів і офіцерів.
У кровопролитних боях на підступах до Києва героїчно билися ополченці. Натхненні подвигами радянських воїнів, вони показували зразки мужності та безмежної відданості Батьківщині. У перших рядах народного ополчення завжди йшли комуністи і комсомольці.
Особливо відзначився батальйон народного ополчення Московського району Києва під командуванням комуніста Синельникова. За 24 дні боїв цей батальйон знищив близько 500 солдатів і офіцерів противника. Рота ополченців - робітників фабрики ім. Карла Маркса на чолі з старим комуністом, директором фабрики М. Слободським у першому ж бою відкинула фашистських загарбників, знищила мінометну батарею і захопила два станкові кулемети. Самовіддано боролися з ворогом ополченці
Київ у роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.)
Сторінка 6 з 42
винищувачів 16-ї змішаної авіадивізії, якими командував Герой Радянського Союзу капітан І. І. Красноюрченко. Вже до 1 серпня 1941 року льотчики цього полку скинули на ворога понад 56 т бомб і збили 24 ворожі літаки. Сам І. І. Красноюрченко особисто збив два ворожі стерв'ятники. В небі над українською столицею почав свій бойовий шлях відомий герой Вітчизняної війни льотчик Д. Б. Глинка. Невмирущою славою вкрили себе бійці і командири частини, якою командував Дементьев. Вони самовіддано відбивали атаки противника. Лише снайпер Т. Серемєєв за час боїв на підступах до Києва знищив 60 гітлерівців.
Героїчно оборонявся гарнізон дота Київського укріпленого району у складі політрука І. П. Рибакова, молодшого командира Музиченка, червоноармійців Мелешка, Квартіна, Андрієнка, Клочка, Вовкотруба, Ярошенка, Нетрунського, Грабовського, Осадчого, Сороки, Опанасенка і Ромащука під командуванням лейтенанта 28-го окремого кулеметного батальйону В. П. Вєтрова. Перебуваючи у ворожому оточенні з 5 по 13 серпня, бійці вели запеклу боротьбу з противником, знищуючи його живу силу. Лише 15 серпня під час наступу наших частин дот був деблокований.
Незважаючи на чисельну перевагу ворога, його бомбардування з повітря та сильний артилерійський і мінометний обстріл, частини радянських військ разом з загонами народного ополчення 9 серпня зупинили наступ гітлерівців. Радянське командування направило у Київ нові частини і підготувало контрудар.
10 серпня радянські війська, ядром яких був 3-й повітряно-десантний корпус у складі трьох бригад: 5-ї - під командуванням героя боїв в Іспанії полковника О. Родімцева, 6-ї - під командуванням підполковника В. Г. Жолудева і 212-їпід командуванням полковника І. Затєвахіна, завдали противнику могутнього контрудару. Бої були запеклими. Десантники під шаленим вогнем артилерії і мінометів кілька разів піднімалися в атаку. В батальйоні, який одержав від командира бригади О. І. Родімцева наказ вибити фашистів з селища Мишоловки, з 300 бійців в строю лишилося не більше 50. Проте наказ командування було виконано. В ніч з 10 на 11 серпня фашисти в паніці відступили, покинувши техніку, боєприпаси та спорядження. Наступного дня у Київ прибули нові частини. Розвиваючи успіх, радянські війська протягом 11-13 серпня відкинули ворога за першу лінію оборони Київського укріпленого району.
Особливо відзначилися у розгромі гітлерівців на підступах до Києва артилерійські частини полковника Воронцова, майора Рябини та інших. Полонені гітлерівські офіцери з жахом розповідали про нищівний вогонь радянської артилерії. Вони говорили, що «страшенна верденська м'ясорубка, яка увійшла в історію як найжахливіша з артилерійських битв першої світової війни, виглядає звичайним боєм в порівнянні з вогненним шквалом, що його вони зустріли під с. Жуляни».
У ході винятково запеклих боїв радянські війська, що обороняли підступи до Києва, при підтримці авіації і вперше використаної на Південно-Західному фронті реактивної артилерії завдали 6-й німецькій армії значних втрат. Гітлерівське командування змушене було 12 серпня видати наказ про тимчасове припинення наступу на Київському та Коростенському напрямках.
Бої за Київ на ділянках р. Дніпро - Пирогів - Червоний хутір - Тарасівка і Пост-Волинський - Білогородка велись з перемінним успіхом. Ділянка першої лінії оборони від с. Білогородки по р. Ірпеню до Дніпра утримувалась частинами Червоної Армії до залишення Києва.
Начальник гітлерівського генерального штабу Ф. Гальдер у своєму щоденнику записав, що «біля Києва війська групи армій зазнають великих втрат... 6-а армія зазнала значних втрат. Армія щоденно втрачає 1600 чоловік». Всього з 1 по 13 серпня тільки в районі Голосіївського лісу гітлерівці втратили убитими понад ЗО тис., солдатів і офіцерів.
У кровопролитних боях на підступах до Києва героїчно билися ополченці. Натхненні подвигами радянських воїнів, вони показували зразки мужності та безмежної відданості Батьківщині. У перших рядах народного ополчення завжди йшли комуністи і комсомольці.
Особливо відзначився батальйон народного ополчення Московського району Києва під командуванням комуніста Синельникова. За 24 дні боїв цей батальйон знищив близько 500 солдатів і офіцерів противника. Рота ополченців - робітників фабрики ім. Карла Маркса на чолі з старим комуністом, директором фабрики М. Слободським у першому ж бою відкинула фашистських загарбників, знищила мінометну батарею і захопила два станкові кулемети. Самовіддано боролися з ворогом ополченці