Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Всі свої здібності, всю силу свого мистецтва віддавали справі перемоги над фашистською Німеччиною київські художники. Як і в роки громадянської війни, політичний плакат знову зайняв провідне місце серед інших видів образотворчого мистецтва. Відроджуючи традиції «Окон РОСТА», в Києві з перших днів війни був організований штаб по випуску плакатів та агітвікон, виконаних трафаретним способом. Образотворча пропаганда спрямовувалась на те, щоб сприяти перебудові життя радянського народу на воєнний лад, мобілізувати всі його сили на розгром підступного ворога.
Характерним для тих днів плакатом у Києві було агітвікно художників В. Литвиненка і Р. Мельничука «На тобі... українського хліба... української сталі... та землі». Художники образно показали, що на Україні фашисти дістануть не хліба, а ударів радянських багнетів, не сталі, а зливу снарядів, а замість української землі - могилу.
Благородні почуття радянського патріотизму, любові до Соціалістичної Батьківщини привели багатьох художників-киян у ряди Червоної Армії. Вони пройшли важкий шлях від західних кордонів до Волги і від Волги до фашистського лігва в Берліні. Смертю хоробрих полягли у битві з ворогом молоді талановиті київські художники-живописці Ф. Кличко, О. Нестеренко, Я. Приходько; скульптори Б. Іванов і Г. Пивоваров.
Багато творів виконали в роки війни київські художники-фронтовики. На сторінках фронтових газет «За победу!», «Вперед, за Родину!» та інших друкувалися рисунки і лінорити С. бржиковського, який добровольцем пішов на фронт. У ряді станкових графічних творів («Артилеристи», «Зустріч двох фронтів під Сталинградом», «Танки наступають») він показав пам'ятні епізоди героїчних днів війни, мужність і хоробрість радянських воїнів.
В агітпоїзді Південно-Західного фронту працювали київські художники С. От- рощенко, В. Овчинников та І. Кружков. Серед агітвікон, виконаних трафаретом, і друкованих плакатів І. Кружкова виділялись «Палаюча Україна», «Місто Леніна непереможне», «Вперед, хоробрі нащадки Богдана!». Суворі дні Сталінградської битви зафіксував художник В. Овчинников у станкових графічних композиціях «Німець біля Волги», «Переправа біля Сталінграда» та інших. С. Отрощенко у сталінградських начерках відобразив героїзм бійців, а в картині «У визволеному місті Гомелі» - стихійний мітинг.
Художню цінність і досі становлять окремі фронтові праці київського живо
писця, старшини автошляхової роти Г. Меліхова - акварель «Спрага», рисунки «У хвилину відпочинку» та «Ось вона, Шпрее». Багато фронтових зарисовок виконав художник-графік Михайло Глущенко. Кращі з них: «Бомбардують», «Повітряний бій», «Радисти», «На обороні Новоросійська».
У фронтових газетах часто друкувалися рисунки і гравюри на лінолеумі та карикатури художника-червоноармійця В. Литвиненка: «Не чекали...», «Партизанський дід-мороз на ялинці у фріців» та інші.
Цікаві фронтові зарисовки робили також київські художники А. Дев'янін («Фронтові дороги», «Смерть паліям»), В. Болдирєв («У землянці»), І. Кисіль («Ленінград в обороні»), П. Сльота («Мурманськ, землянка»), В. Стеценко («В Альпах»).
В роки війни київські художники-фронтовики брали участь у художніх виставках у Москві, Харкові, Уфі, Самарканді; влаштовувалися також персональні виставки.
Багато художників евакуювалися в глибокий тил країни. В Уфі продовжували творчу працю київські живописці О. Шовкунецко, К. Трохименко, М. Шаронов. Тут розпочав серію акварельних портретів діячів української радянської культури О. Шовкуненко, готував портретні етюди до картини «Засідання президії Академії наук УРСР в Уфі» К. Трохименко. В столиці Башкирії перебували правління Спілки радянських художників України, очолюване О. Шовкуненком, та Комітет у справах мистецтв УРСР, де заступником голови був художник О. Пащенко. Тут працювали художники В. Вовченко, М. Попенко; скульптори Ю. Білостоцький, Е. Фрідман.
У Самарканді працювали київські художники К. Єлева, О. Сиротенко та інші, які вели педагогічну роботу в Українському відділі Московського державного художнього інституту. На цьому відділі вчилися студенти Київського і Харківського художніх інститутів. З творів випускників Київського художнього інституту 1942 року виділялись картина Д. Безуглого «Бій під Каховкою» та скульптура О. Ковальова «Народний месник». У виставках оборонних плакатів і виставках, присвячених ювілейним датам Т. Шевченка, Л. Українки і М. Коцюбинського, брали активну участь і київські митці.
Творче співробітництво київських митців з художниками братніх народів сприяло дальшому піднесенню їх ідейного і мистецького рівня. Про це свідчили твори художників-киян Шовкуненка, Шаронова, Трохименка, Пащенка, Єлеви та інших, представлені на виставці, присвяченій 25-річчю
Київ у роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.)
Сторінка 40 з 42
Образотворче мистецтво
Всі свої здібності, всю силу свого мистецтва віддавали справі перемоги над фашистською Німеччиною київські художники. Як і в роки громадянської війни, політичний плакат знову зайняв провідне місце серед інших видів образотворчого мистецтва. Відроджуючи традиції «Окон РОСТА», в Києві з перших днів війни був організований штаб по випуску плакатів та агітвікон, виконаних трафаретним способом. Образотворча пропаганда спрямовувалась на те, щоб сприяти перебудові життя радянського народу на воєнний лад, мобілізувати всі його сили на розгром підступного ворога.
Благородні почуття радянського патріотизму, любові до Соціалістичної Батьківщини привели багатьох художників-киян у ряди Червоної Армії. Вони пройшли важкий шлях від західних кордонів до Волги і від Волги до фашистського лігва в Берліні. Смертю хоробрих полягли у битві з ворогом молоді талановиті київські художники-живописці Ф. Кличко, О. Нестеренко, Я. Приходько; скульптори Б. Іванов і Г. Пивоваров.
Багато творів виконали в роки війни київські художники-фронтовики. На сторінках фронтових газет «За победу!», «Вперед, за Родину!» та інших друкувалися рисунки і лінорити С. бржиковського, який добровольцем пішов на фронт. У ряді станкових графічних творів («Артилеристи», «Зустріч двох фронтів під Сталинградом», «Танки наступають») він показав пам'ятні епізоди героїчних днів війни, мужність і хоробрість радянських воїнів.
В агітпоїзді Південно-Західного фронту працювали київські художники С. От- рощенко, В. Овчинников та І. Кружков. Серед агітвікон, виконаних трафаретом, і друкованих плакатів І. Кружкова виділялись «Палаюча Україна», «Місто Леніна непереможне», «Вперед, хоробрі нащадки Богдана!». Суворі дні Сталінградської битви зафіксував художник В. Овчинников у станкових графічних композиціях «Німець біля Волги», «Переправа біля Сталінграда» та інших. С. Отрощенко у сталінградських начерках відобразив героїзм бійців, а в картині «У визволеному місті Гомелі» - стихійний мітинг.
Художню цінність і досі становлять окремі фронтові праці київського живо
писця, старшини автошляхової роти Г. Меліхова - акварель «Спрага», рисунки «У хвилину відпочинку» та «Ось вона, Шпрее». Багато фронтових зарисовок виконав художник-графік Михайло Глущенко. Кращі з них: «Бомбардують», «Повітряний бій», «Радисти», «На обороні Новоросійська».
У фронтових газетах часто друкувалися рисунки і гравюри на лінолеумі та карикатури художника-червоноармійця В. Литвиненка: «Не чекали...», «Партизанський дід-мороз на ялинці у фріців» та інші.
Цікаві фронтові зарисовки робили також київські художники А. Дев'янін («Фронтові дороги», «Смерть паліям»), В. Болдирєв («У землянці»), І. Кисіль («Ленінград в обороні»), П. Сльота («Мурманськ, землянка»), В. Стеценко («В Альпах»).
В роки війни київські художники-фронтовики брали участь у художніх виставках у Москві, Харкові, Уфі, Самарканді; влаштовувалися також персональні виставки.
Багато художників евакуювалися в глибокий тил країни. В Уфі продовжували творчу працю київські живописці О. Шовкунецко, К. Трохименко, М. Шаронов. Тут розпочав серію акварельних портретів діячів української радянської культури О. Шовкуненко, готував портретні етюди до картини «Засідання президії Академії наук УРСР в Уфі» К. Трохименко. В столиці Башкирії перебували правління Спілки радянських художників України, очолюване О. Шовкуненком, та Комітет у справах мистецтв УРСР, де заступником голови був художник О. Пащенко. Тут працювали художники В. Вовченко, М. Попенко; скульптори Ю. Білостоцький, Е. Фрідман.
У Самарканді працювали київські художники К. Єлева, О. Сиротенко та інші, які вели педагогічну роботу в Українському відділі Московського державного художнього інституту. На цьому відділі вчилися студенти Київського і Харківського художніх інститутів. З творів випускників Київського художнього інституту 1942 року виділялись картина Д. Безуглого «Бій під Каховкою» та скульптура О. Ковальова «Народний месник». У виставках оборонних плакатів і виставках, присвячених ювілейним датам Т. Шевченка, Л. Українки і М. Коцюбинського, брали активну участь і київські митці.
Творче співробітництво київських митців з художниками братніх народів сприяло дальшому піднесенню їх ідейного і мистецького рівня. Про це свідчили твори художників-киян Шовкуненка, Шаронова, Трохименка, Пащенка, Єлеви та інших, представлені на виставці, присвяченій 25-річчю