Київ у роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.)
млн. крб. Значну допомогу у відновленні матеріально-технічної бази вузів Києва подали вузи та громадськість братніх республік. Так, Київський університет одержав з бібліотек Москви, Ленінграда та інших міст РРФСР 187 тис. книг. Сільськогосподарська академія ім. Тімірязєва надіслала Київському сільськогосподарському інституту 3 тис. примірників наукової і навчальної літератури. Київському медінституту Челябінський обком партії надіслав для відбудови цінні будівельні мате
ріали, обладнання, інструмент, а Магнітогорський металургійний комбінат виготовив тис. ліжок для
Партія і уряд надавали великого значення відновленню роботи вищої школи, завдяки чому вже в 1945 навчальному році в Києві діяло 20 вузів, у яких навчалось 14,6 тис. студентів, у т. ч. багато колишніх фронтовиків. Слід відзначити, що одночасно з відбудовою довоєнних вузів у Києві було створено два нові - автомобільно-шляховий інститут та інститут інженерів цивільного будівництва.
Укомплектовувалися вузи висококваліфікованими викладачами. Тільки на 80 кафедрах Київського державного університету працювали 290 науковців, серед них 13 академіків і 10 членів-кореспондентів АН УРСР, 52 професори і доктори наук, 71 доцент і кандидат наук.
Незважаючи на величезні труднощі, вже в 1945 році вузи Києва дали народному господарству понад 1350 нових молодих фахівців.
Колективи вузів вносили великий вклад у відбудову зруйнованого війною народного господарства. Близько 800 консультацій та експертиз на. підприємствах столиці провели науковці Київського інженерно-будівельного інституту. Величезну допомогу виробничникам у налагодженні підприємств подали науковці політехнічного інституту.
Боротьбі з ворогом підпорядкували свою діяльність і вчені Києва. Велика кількість науковців влилась у військові підрозділи, що вирушали на фронт. Одразу ж розпочалася перебудова інститутів Академії наук УРСР у відповідності завданнями оборони країни. Коли ворог підійшов до Києва, рішенням Радянського уряду наукові установи Академії наук УРСР були евакуйовані у східні райони країни - в Башкирію та Узбекистан. Тут за короткий час вони встановили міцні творчі контакти з місцевими вченими і промисловими підприємствами і приступили до розв'язання найактуальніших для воєнного часу завдань. Президія АН УРСР створила Науково-технічний комітет сприяння обороні, який очолив президент Академії наук УРСР академік О. О. Богомолець.
Інститути Академії наук подали дійову допомогу фронту. Зокрема, Інститут електрозварювання під керівництвом видатного вченого академіка Є. О. Патона розробив новий метод автоматичного електрозварювання під флюсом, який широко застосовувався при виготовленні корпусів танків, авіабомб, артилерійських систем. Новий метод зварювання сприяв зростанню продуктивності праці - замість однієї години, яку витрачав зварник на роботу вручну, автомат виконував її за 6 хвилин. Поліпшилась якість і міцність швів.
Згадуючи той напружений воєнний час, академік Є. О. Патон писав: «Ми не закривались у своїх кабінетах, працювали на заводах і разом з ними кували зброю перемоги. Тісний зв'язок з заводами примусив нас діяти швидше, енергійніше і набагато ініціативніше. За три роки війни інститут виконав роботу, на яку в мирних умовах пішло б 8-10 років».
Науковці Інституту чорної металургії виконали важливі роботи по вдосконаленню конструкції мартенівських печей, розробили нові марки високоякісного чавуну. Академік М. М. Доброхотов розробив прогресивні методи виготовлення броньової сталі. Нову технологію виготовлення стволів для гармат впроваджено у виробництво на основі рекомендації київського вченого П. Т. Ємельяненка. Під керівництвом члена-кореспондента АН УРСР І. М. Францевича були створені цінні металокерамічні сплави.
Важливу роботу, що мала першочергове значення для фронту, провадили також хімічні інститути АН УРСР, Інститут енергетики, Інститут гірничої механіки, Інститут фізики і математики, Фізико-технічний інститут.
Інститути відділу біологічних наук створили багато цінних медичних препаратів і розробили нові методи лікування. Академік М. Д. Стражеско детально дослідив проблему ранової інфекції і ранового сепсису. Завдяки його науковій діяльності життя багатьох тяжко поранених радянських воїнів було врятоване.
Інститут біохімії АН УРСР провів складні дослідження по ліквідації кровотеч за допомогою вітамінів.
Широко застосовувалась у госпіталях та інших медичних установах СРСР антиретикулярна цитотоксична сироватка, створена академіком О. О. Богомольцем. Тільки в 1943 році цієї сироватки виготовлено до 3 млн. доз, що допомогло повернути здоров'я багатьом воїнам.
В інститутах клінічної фізіології, біохімії, мікробіології близько 150 вчених працювали над проблемами охорони здоров'я, створенням різних