Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Комсомольці Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка і заводу «Транссигнал» звернулись до всієї молоді столиці з закликом перетворити відбудовні роботи в Києві у народну будову, кожному киянину відпрацювати на відбудові міста не мецше 4 годин на тиждень. Цей заклик підхопили всі трудящі столиці. Вже в березні 1945 року на відбудові міста працювало 362 бригади.
У всенародну справу перетворилась відбудова Хрещатика. На центральній магістралі міста працювали учні, студенти, робітники, службовці, вчені, художники, архітектори, домашні господарки. Робота на Хрещатику стала справою честі кожного киянина. Молодіжна бригада заводу «Укркабель» у складі ЗО дівчат, яку очолила А. Сурова, розібрала 500 куб. м завалів, заштабелювада 200 тис. штук цегли. Бригада комсомолки Є. Хавро з фабрики «Індпошив», що працювала тут, виконувала норми на 300-350 проц. У 1944 році на відбудові Хрещатика кияни відробили 229 329 людино-днів, вивезли 380 тис. куб.м. щебеню.
На Хрещатику працювали також колективи будівельних організацій. Робота по відбудові центральної магістралі міста стала школою вихованця кваліфікованих кадрів будівельників. Особливо відзначились бригади Колоса, Гранатова і Артамонової. На повну потужність використовувались механізми. Екскаваторник Баран у день Радянської Конституції в 1944 році один своїм екскаватором вибрав 1085 куб. м завалів, тобто замінив працю 500 чоловік. Міськком партії щомісяця підводив підсумки змагання між відбудовниками Хрещатика, відзначаючи переможців, нагороджуючи передові бригади і кращих виробничників грошовими преміями та перехідними Червоними прапорами.
На допомогу киянам у відбудові столиці прийшли колгоспники Київщини. Виконуючи постанову РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецької окупації», Київський обком ЛКСМУ закликав комсомольців та молодь Києва і Київської області всебічно допомагати партійним і радянським організаціям у відбудові столиці Радянської України. Комсомол Київщини взяв шефство над відбудовою Хрещатика. Протягом 1944 року на відбудову підприємств Києва і Хрещатика приїхало 10 тис. комсомольців і неспілкової молоді області. Згодом багато з них оволоділи професіями будівельників - мулярів, штукатурів, малярів. Імена колишніх колгоспниць, бригадирів молодіжних бригад, знатних будівельниць Є. Петриченко, М. Давидюк, Г. Чуйко, М. Пилипенко, які виконували щодня 250-300 проц. завдання, стали відомі не тільки в Києві, а й за його межами. Проведені роботи по розчищенню Києва дали можливість вже на початку 1945 року підготувати місто і насамперед Хрещатик до нової забудови.
1945 рік ознаменувався видатними історичними подіями в житті радянського народу. Переможно завершилась Велика Вітчизняна війна. Країна від виробництва для потреб війни перейшла до виробництва для мирних цілей. Швидко відроджувані промислові підприємства столиці у другому півріччі почали перебудовуватися на випуск продукції мирного часу. Наприкінці 1945 року вони замість продукції для потреб фронту стали випускати промислове устаткування, господарські товари масового споживання. Так, завод ім. Горького почав виготовляти високоякісне верстатне устаткування для промисловості, інші підприємства - різноманітну апаратуру, машини, вітродвигуни для колгоспів, ваги, замки тощо.
Перехід промисловості на випуск продукції мирного часу прискорив відбудову зруйнованих німецько-фашистськими окупантами фабрик, заводів, комунального господарства, залізничного та водного транспорту, житлового фонду.
Суднобудівний і судноремонтний завод, який у 1945 році відновив довоєнну потужність, обладнав суднопідйомну базу, підняв, відбудував і здав в експлуатацію 162 затоплені річкові судна. У тому ж році колектив підприємства збудував і здав в експлуатацію кілька буксирних катерів, надав дійову допомогу робітникам Херсона у відбудові Херсонського суднобудівного заводу, виготовивши устаткування для його цехів та електростанції. Особливо великий вклад вніс завод у відбудову важливої водної артерії нашої Батьківщини - Дніпро-Бузького каналу, судноверфей та Київського порту.
На 1 січня 1946 року, тобто через 26 місяців після визволення Києва від німецько-фашистських окупантів, кияни повністю або частково відбудували 734 підприємства союзної, республіканської та місцевої промисловості, 81
Київ у роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.)
Сторінка 28 з 42
партії звернувся до населення міста з закликом взяти участь у відбудові столиці. Цей заклик схвалили ЦК КП(б)У і Раднарком УРСР. На нього відгукнулись усі кияни. Народна ініціатива в усій своїй величі проявилась під час суботників, коли у вільний від роботи час безкоштовно працювали тисячі людей. Це була дійсно всенародна відбудова. За прикладом сталінградців у Києві за кожним районом були закріплені ділянки роботи по відбудові міста, розгорнулось змагання між бригадами та районами за дострокове завершення завдань.У всенародну справу перетворилась відбудова Хрещатика. На центральній магістралі міста працювали учні, студенти, робітники, службовці, вчені, художники, архітектори, домашні господарки. Робота на Хрещатику стала справою честі кожного киянина. Молодіжна бригада заводу «Укркабель» у складі ЗО дівчат, яку очолила А. Сурова, розібрала 500 куб. м завалів, заштабелювада 200 тис. штук цегли. Бригада комсомолки Є. Хавро з фабрики «Індпошив», що працювала тут, виконувала норми на 300-350 проц. У 1944 році на відбудові Хрещатика кияни відробили 229 329 людино-днів, вивезли 380 тис. куб.м. щебеню.
На Хрещатику працювали також колективи будівельних організацій. Робота по відбудові центральної магістралі міста стала школою вихованця кваліфікованих кадрів будівельників. Особливо відзначились бригади Колоса, Гранатова і Артамонової. На повну потужність використовувались механізми. Екскаваторник Баран у день Радянської Конституції в 1944 році один своїм екскаватором вибрав 1085 куб. м завалів, тобто замінив працю 500 чоловік. Міськком партії щомісяця підводив підсумки змагання між відбудовниками Хрещатика, відзначаючи переможців, нагороджуючи передові бригади і кращих виробничників грошовими преміями та перехідними Червоними прапорами.
На допомогу киянам у відбудові столиці прийшли колгоспники Київщини. Виконуючи постанову РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецької окупації», Київський обком ЛКСМУ закликав комсомольців та молодь Києва і Київської області всебічно допомагати партійним і радянським організаціям у відбудові столиці Радянської України. Комсомол Київщини взяв шефство над відбудовою Хрещатика. Протягом 1944 року на відбудову підприємств Києва і Хрещатика приїхало 10 тис. комсомольців і неспілкової молоді області. Згодом багато з них оволоділи професіями будівельників - мулярів, штукатурів, малярів. Імена колишніх колгоспниць, бригадирів молодіжних бригад, знатних будівельниць Є. Петриченко, М. Давидюк, Г. Чуйко, М. Пилипенко, які виконували щодня 250-300 проц. завдання, стали відомі не тільки в Києві, а й за його межами. Проведені роботи по розчищенню Києва дали можливість вже на початку 1945 року підготувати місто і насамперед Хрещатик до нової забудови.
1945 рік ознаменувався видатними історичними подіями в житті радянського народу. Переможно завершилась Велика Вітчизняна війна. Країна від виробництва для потреб війни перейшла до виробництва для мирних цілей. Швидко відроджувані промислові підприємства столиці у другому півріччі почали перебудовуватися на випуск продукції мирного часу. Наприкінці 1945 року вони замість продукції для потреб фронту стали випускати промислове устаткування, господарські товари масового споживання. Так, завод ім. Горького почав виготовляти високоякісне верстатне устаткування для промисловості, інші підприємства - різноманітну апаратуру, машини, вітродвигуни для колгоспів, ваги, замки тощо.
Перехід промисловості на випуск продукції мирного часу прискорив відбудову зруйнованих німецько-фашистськими окупантами фабрик, заводів, комунального господарства, залізничного та водного транспорту, житлового фонду.
Суднобудівний і судноремонтний завод, який у 1945 році відновив довоєнну потужність, обладнав суднопідйомну базу, підняв, відбудував і здав в експлуатацію 162 затоплені річкові судна. У тому ж році колектив підприємства збудував і здав в експлуатацію кілька буксирних катерів, надав дійову допомогу робітникам Херсона у відбудові Херсонського суднобудівного заводу, виготовивши устаткування для його цехів та електростанції. Особливо великий вклад вніс завод у відбудову важливої водної артерії нашої Батьківщини - Дніпро-Бузького каналу, судноверфей та Київського порту.
На 1 січня 1946 року, тобто через 26 місяців після визволення Києва від німецько-фашистських окупантів, кияни повністю або частково відбудували 734 підприємства союзної, республіканської та місцевої промисловості, 81