Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Високі зразки трудового героїзму на відбудовних роботах були наслідком великого патріотичного піднесення серед трудящих. Робітник заводу «Ленінська кузня» Строков, виступаючи на зборах робітників підприємства в грудні 1943 року, сказав: «Я, інвалід Вітчизняної війни, пішов працювати після поранення для того, щоб всі свої останні сили віддати на допомогу фронту..., для прискорення часу перемоги над фашистськими виродками».
На заводі «Ленінська кузня» з перших днів були створені бригади, які уклали соціалістичні договори і змагались за першість у виконанні виробничих завдань. З кожним днем зростала кількість новаторів і передовиків виробництва. Робітники Шуляк, Онуфрієв, Ліпинський, Федоренко та інші щодня давали 200 проц. норми. Партійна організація поширювала їх досвід і домоглася загального виробничого піднесення. Достроково, 17 грудня 1943 року, на воду було спущено товарно-пасажирський пароплав «Ілліч». На його ремонті особливо відзначилися бригади Білоусова, яка виконувала завдання на 400 проц., і Славінського, яка давала 250 проц. норми.
Робітники заводу «Червоний екскаватор» у грудні 1943 року змонтували 10-тонний прес на 7 днів раніше строку і 25-тонний прес - на 4 дні раніше.
На підприємствах Києва широко розгорнулось змагання між бригадами за право називатись фронтовими. Ці бригади виробляли продукцію лише відмінної якості, добивались збільшення її випуску з меншою кількістю людей. Тільки у Жовтневому районі Києва на восьми підприємствах у грудні 1943 року
було 16 фронтових бригад. Фронтові бригади на заводах «Більшовик» та ім. Лепсе виконували завдання на 150 процентів.
В результаті самовідданої праці робітничих колективів Києва, очолених партійними організаціями, за півтора місяця з дня визволення, тобто на 1 січня 1944 року, було пущено в дію 100 підприємств.
Особливо широко розгорнулось соціалістичне змагання на заклик виробничників заводу ім. Лепсе у передтравневі дні 1944 року. На заводі «Укркабель», який 50 проц. продукції випускав для фронту, слюсарі Чичугін і Сутковий виконували завдання не менш як на 270-280 проц. За прикладом передових виробничників, комуністів та комсомольців на заводі перевиконували норми багато робітників. Вже у 1944 році завод відновив випуск врубового кабеля. Великих успіхів домоглися робітники механічного заводу. Включившись у змагання на честь 27-х роковин Жовтня, колектив підприємства виконав план на 150 проц. Особливо високих показників досягли виробничниця Воронцова, яка виконала план на 700 проц., слюсар Осетров, який виконав план на 300 процентів.
Високих досягнень у підвищенні продуктивності праці домоглися комсомольсько-молодіжні бригади Києва. За почином комсомолки-москвички К. Баришникової розгорнувся рух молодих патріотів за скорочення кількості членів бригад при незмінному виробничому завданні. Почин патріотки сприяв розвиткові багатоверстатного обслуговування, механізації, раціоналізації виробництва, поліпшенню технології, широкому запровадженню сумісництва професій.
Партійна організація міста приділяла велику увагу відбудові і розвитку легкої промисловості Києва. В 1944 році були пущені всі взуттєві фабрики, відбудовувалися швейні і трикотажні фабрики, став до ладу лікеро-горілчаний завод. Для побутового обслуговування населення і випуску товарів широкого вжитку
в місті була заново створена місцева промисловість. Шляхи її розвитку визначались постановою РНК УРСР та ЦК КП(б)У від 26 вересня 1944 року «Про заходи по збільшенню товарів широкого вжитку». Підприємства Києва вже в 1944 році дали товарів широкого вжитку на 56 млн. карбованців.
Значна робота була проведена по налагодженню міського транспорту, вщент зруйнованого німецько-фашистськими загарбниками. Завдяки зусиллям робітників трамвайно-тролейбусного парку і трудящих інших підприємств він поступово відроджувався. Вже у 1944 році було введено в експлуатацію 12 трамвайних маршрутів довжиною 72,4 км, по яких курсувало щодня 50-60 вагонів, відновлено тролейбусне сполучення по першому маршруту довжиною 8 км.
Міськком партії та міськрада повсякденно займалися питанням житлового будівництва і відбудови приміщень установ та культурно-освітніх закладів. На кінець 1944 року у Києві було створено 70 будівельних організацій. На 1 січня 1945 року були закінчені відбудовні і ремонтні роботи в будинку Ради Народних Комісарів УРСР по вул. Кірова, приміщеннях театру ім. І. Франка, медичного інституту, театру музичної комедії, Філіалу Музею В. І Леніна, в трьох школах і 26 жилих будинках. По відбудові житлової площі Київ у 1945 році займав перше місце на Україні.
Щоб розібрати і вивезти сотні тисяч тонн щебеню, битого каміння, бетону, заліза, потрібна була велика кількість людей і автотранспорту. Міськком
Київ у роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.)
Сторінка 27 з 42
тютюнова фабрика, ковбасний завод.Високі зразки трудового героїзму на відбудовних роботах були наслідком великого патріотичного піднесення серед трудящих. Робітник заводу «Ленінська кузня» Строков, виступаючи на зборах робітників підприємства в грудні 1943 року, сказав: «Я, інвалід Вітчизняної війни, пішов працювати після поранення для того, щоб всі свої останні сили віддати на допомогу фронту..., для прискорення часу перемоги над фашистськими виродками».
Робітники заводу «Червоний екскаватор» у грудні 1943 року змонтували 10-тонний прес на 7 днів раніше строку і 25-тонний прес - на 4 дні раніше.
На підприємствах Києва широко розгорнулось змагання між бригадами за право називатись фронтовими. Ці бригади виробляли продукцію лише відмінної якості, добивались збільшення її випуску з меншою кількістю людей. Тільки у Жовтневому районі Києва на восьми підприємствах у грудні 1943 року
було 16 фронтових бригад. Фронтові бригади на заводах «Більшовик» та ім. Лепсе виконували завдання на 150 процентів.
В результаті самовідданої праці робітничих колективів Києва, очолених партійними організаціями, за півтора місяця з дня визволення, тобто на 1 січня 1944 року, було пущено в дію 100 підприємств.
Особливо широко розгорнулось соціалістичне змагання на заклик виробничників заводу ім. Лепсе у передтравневі дні 1944 року. На заводі «Укркабель», який 50 проц. продукції випускав для фронту, слюсарі Чичугін і Сутковий виконували завдання не менш як на 270-280 проц. За прикладом передових виробничників, комуністів та комсомольців на заводі перевиконували норми багато робітників. Вже у 1944 році завод відновив випуск врубового кабеля. Великих успіхів домоглися робітники механічного заводу. Включившись у змагання на честь 27-х роковин Жовтня, колектив підприємства виконав план на 150 проц. Особливо високих показників досягли виробничниця Воронцова, яка виконала план на 700 проц., слюсар Осетров, який виконав план на 300 процентів.
Високих досягнень у підвищенні продуктивності праці домоглися комсомольсько-молодіжні бригади Києва. За почином комсомолки-москвички К. Баришникової розгорнувся рух молодих патріотів за скорочення кількості членів бригад при незмінному виробничому завданні. Почин патріотки сприяв розвиткові багатоверстатного обслуговування, механізації, раціоналізації виробництва, поліпшенню технології, широкому запровадженню сумісництва професій.
Партійна організація міста приділяла велику увагу відбудові і розвитку легкої промисловості Києва. В 1944 році були пущені всі взуттєві фабрики, відбудовувалися швейні і трикотажні фабрики, став до ладу лікеро-горілчаний завод. Для побутового обслуговування населення і випуску товарів широкого вжитку
в місті була заново створена місцева промисловість. Шляхи її розвитку визначались постановою РНК УРСР та ЦК КП(б)У від 26 вересня 1944 року «Про заходи по збільшенню товарів широкого вжитку». Підприємства Києва вже в 1944 році дали товарів широкого вжитку на 56 млн. карбованців.
Значна робота була проведена по налагодженню міського транспорту, вщент зруйнованого німецько-фашистськими загарбниками. Завдяки зусиллям робітників трамвайно-тролейбусного парку і трудящих інших підприємств він поступово відроджувався. Вже у 1944 році було введено в експлуатацію 12 трамвайних маршрутів довжиною 72,4 км, по яких курсувало щодня 50-60 вагонів, відновлено тролейбусне сполучення по першому маршруту довжиною 8 км.
Міськком партії та міськрада повсякденно займалися питанням житлового будівництва і відбудови приміщень установ та культурно-освітніх закладів. На кінець 1944 року у Києві було створено 70 будівельних організацій. На 1 січня 1945 року були закінчені відбудовні і ремонтні роботи в будинку Ради Народних Комісарів УРСР по вул. Кірова, приміщеннях театру ім. І. Франка, медичного інституту, театру музичної комедії, Філіалу Музею В. І Леніна, в трьох школах і 26 жилих будинках. По відбудові житлової площі Київ у 1945 році займав перше місце на Україні.
Щоб розібрати і вивезти сотні тисяч тонн щебеню, битого каміння, бетону, заліза, потрібна була велика кількість людей і автотранспорту. Міськком