Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Визначною подією в культурному житті республіки було відкриття в 1926 році в Києві оперного театру. Ця подія мала також велике політичне значення, бо наочно свідчила про правильний курс Комуністичної партії в національному питанні. Далеко за межами України були відомі імена таких талановитих співаків театру,
як . Гайдай, М. Литвиненко-Вольгемут, О. Петрусенко, О. Ропської, Б. Гмирі, М. Гришка, М. Донця, Ю. Кипоренка-Даманського, І. Паторжинського, М. Частія та багатьох інших. При театрі організувалася трупа балету, до складу якої входили балетмейстери П. Вірський, С. Сергеев, О. Соболь, Г. Березова, артисти О. Гаврилова, А. Васильєва, Л. Герасимчук, . Лур'є та інші.
На сцені театру вперше зазвучали українською мовою «Князь Ігор» Бородіна, «Садко», «Золотий півник» Римсько.го-Кореакова, «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» Чайковського, «Кармен» Бізе. Поставлено також балети «Лебедине озеро» Чайковського, «Жізель» Адана та інші. До репертуару театру входили й перші радянські опери та балети: «Тихий Дон» і «Піднята цілина» І. Дзержинського, «В бурю» Т. Хрєннікова, «Червоний мак» Р. Глієра, «Бахчисарайський фонтан» і «Кавказький полонений» Б. Асаф'єва, ряд творів композиторів інших братніх республік - «Даїсі» . Паліашвілі, «Серце гір» А. Баланчивадзе.
Здійснилась і мрія основоположника класичної української музики М. Лисенка - 15 жовтня 1927 року театральний сезон у Київському театрі опери та балету відкрився його оперою «Тарас Бульба». Постановка цього спектаклю належала режисеру І. Юрі, диригували О. Орлов і М. Вериківський. Ролі виконували М. Донець (Тарас Бульба), Д. Захарова (Настя), В. Войтенко (Андрій), М. Шуйський (Остап), М. Баратова (Марильця), М. Стефанович (воєвода). Художнє оформлення спектаклю зробив А. Петрицький. Пізніше в опері брали участь М. Донець і І. Паторжинський (Тарас), М. Литвиненко-Вольгемут (Настя), М. Гришко (Остап). Створена Л. Ревуцьким на матеріалі Лисенкових мелодій увертюра до опери «Тарас Бульба» (оркестровка Б. Лятошинського) являє собою шедевр національного героїко-романтичного мистецтва, який можна поставити поряд з кращими надбаннями світової класики. Київський театр поставив також інші твори українського оперного мистецтва - вічно юні опери «Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Протягом 30-х років у театрі були апробовані перші опери та балети українських радянських композиторів - опери «Дума чорноморська» Б. Яновського, «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Кармелюк» В. Костенка, «Щорс» Б. Лятошинського, «Перекоп» Ю. Мейтуса, В. Рибальченка і М. Тіца; балети - «Пан Каньовський» М. Вериківського, «Ференджі» Б, Яновського, «Міщанин з Тоскани» В. Нахабіна, «Лілея» К. Данькевича та інші. Надзвичайно великий успіх мала в 1937 році прем'єра опери «Продана наречена» Б. Сметани. Згадані вистави відзначалися високою культурою виконання і свідчили про те, що молоде українське оперне та балетне мистецтво переживало час свого розквіту.
Піднесення культурного рівня трудящих вимагало перебудови справи художнього обслуговування. У 1928 році на досвіді Союзної філармонії створюється Українська державна філармонія («Укрфіл»). Реорганізація на державній основі всього концертного і музично-театрального життя сприяла народженню нових музичних колективів.
Блискучою демонстрацією успіхів українського виконавського мистецтва, досягнутого за роки Радянської влади, була перша Декада українського мистецтва в Москві, яка відкрилась 11 березня 1936 року. В декаді брали участь Київський театр опери та балету, заслужена капела «Думка», Зразкова капела бандуристів, Жіночий хоровий ансамбль, Державний симфонічний оркестр УРСР. Велика група артистів одержала тоді високі урядові нагороди.
У другій половині 30-х років у столиці України періодично влаштовувались
конкурси на виявлення серед молоді кращих виконавців вокалістів, піаністів, скрипалів, віолончелістів та інших.
Вся ця робота по піднесенню художньої культури в республіці стимулювала розвиток робітничо-селянської музичної самодіяльності. В Києві, як і в інших містах України, виникло чимало хорів, хорових капел, агітаційних хорових
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 33 з 50
музично-творчих об'єднань мало певні позитивні риси в своїй діяльності, однак розрізненість їх праці й значні творчі суперечки, що нерідко переходили в прямі виступи, навіть ворожнечу між собою, фактично утруднювали і гальмували основні, суто творчі завдання, що стояли перед композиторами України по створенню глибоко ідейної і високохудожньої музики. Після постанови ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 року про перебудову літературно-художніх організацій було ліквідовано АРКУ, АМПУ, ВУТОРМ і створено Спілку радянських композиторів України. Це сприяло об'єднанню всіх композиторів і музикознавців на спільній загальнорадянській платформі.Визначною подією в культурному житті республіки було відкриття в 1926 році в Києві оперного театру. Ця подія мала також велике політичне значення, бо наочно свідчила про правильний курс Комуністичної партії в національному питанні. Далеко за межами України були відомі імена таких талановитих співаків театру,
як . Гайдай, М. Литвиненко-Вольгемут, О. Петрусенко, О. Ропської, Б. Гмирі, М. Гришка, М. Донця, Ю. Кипоренка-Даманського, І. Паторжинського, М. Частія та багатьох інших. При театрі організувалася трупа балету, до складу якої входили балетмейстери П. Вірський, С. Сергеев, О. Соболь, Г. Березова, артисти О. Гаврилова, А. Васильєва, Л. Герасимчук, . Лур'є та інші.
На сцені театру вперше зазвучали українською мовою «Князь Ігор» Бородіна, «Садко», «Золотий півник» Римсько.го-Кореакова, «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» Чайковського, «Кармен» Бізе. Поставлено також балети «Лебедине озеро» Чайковського, «Жізель» Адана та інші. До репертуару театру входили й перші радянські опери та балети: «Тихий Дон» і «Піднята цілина» І. Дзержинського, «В бурю» Т. Хрєннікова, «Червоний мак» Р. Глієра, «Бахчисарайський фонтан» і «Кавказький полонений» Б. Асаф'єва, ряд творів композиторів інших братніх республік - «Даїсі» . Паліашвілі, «Серце гір» А. Баланчивадзе.
Здійснилась і мрія основоположника класичної української музики М. Лисенка - 15 жовтня 1927 року театральний сезон у Київському театрі опери та балету відкрився його оперою «Тарас Бульба». Постановка цього спектаклю належала режисеру І. Юрі, диригували О. Орлов і М. Вериківський. Ролі виконували М. Донець (Тарас Бульба), Д. Захарова (Настя), В. Войтенко (Андрій), М. Шуйський (Остап), М. Баратова (Марильця), М. Стефанович (воєвода). Художнє оформлення спектаклю зробив А. Петрицький. Пізніше в опері брали участь М. Донець і І. Паторжинський (Тарас), М. Литвиненко-Вольгемут (Настя), М. Гришко (Остап). Створена Л. Ревуцьким на матеріалі Лисенкових мелодій увертюра до опери «Тарас Бульба» (оркестровка Б. Лятошинського) являє собою шедевр національного героїко-романтичного мистецтва, який можна поставити поряд з кращими надбаннями світової класики. Київський театр поставив також інші твори українського оперного мистецтва - вічно юні опери «Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Протягом 30-х років у театрі були апробовані перші опери та балети українських радянських композиторів - опери «Дума чорноморська» Б. Яновського, «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Кармелюк» В. Костенка, «Щорс» Б. Лятошинського, «Перекоп» Ю. Мейтуса, В. Рибальченка і М. Тіца; балети - «Пан Каньовський» М. Вериківського, «Ференджі» Б, Яновського, «Міщанин з Тоскани» В. Нахабіна, «Лілея» К. Данькевича та інші. Надзвичайно великий успіх мала в 1937 році прем'єра опери «Продана наречена» Б. Сметани. Згадані вистави відзначалися високою культурою виконання і свідчили про те, що молоде українське оперне та балетне мистецтво переживало час свого розквіту.
Піднесення культурного рівня трудящих вимагало перебудови справи художнього обслуговування. У 1928 році на досвіді Союзної філармонії створюється Українська державна філармонія («Укрфіл»). Реорганізація на державній основі всього концертного і музично-театрального життя сприяла народженню нових музичних колективів.
Блискучою демонстрацією успіхів українського виконавського мистецтва, досягнутого за роки Радянської влади, була перша Декада українського мистецтва в Москві, яка відкрилась 11 березня 1936 року. В декаді брали участь Київський театр опери та балету, заслужена капела «Думка», Зразкова капела бандуристів, Жіночий хоровий ансамбль, Державний симфонічний оркестр УРСР. Велика група артистів одержала тоді високі урядові нагороди.
У другій половині 30-х років у столиці України періодично влаштовувались
конкурси на виявлення серед молоді кращих виконавців вокалістів, піаністів, скрипалів, віолончелістів та інших.
Вся ця робота по піднесенню художньої культури в республіці стимулювала розвиток робітничо-селянської музичної самодіяльності. В Києві, як і в інших містах України, виникло чимало хорів, хорових капел, агітаційних хорових