Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У зв'язку з святкуванням десятиріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції відбувся призов у партію робітників, кращих новаторів. Заяви про бажання стати комуністами подали кадрові робітники заводу «Арсенал» П. М. Старшинов, О. П. Єфіменко, Д. Д. Ціоха, С. І. Антоненко та інші, які тривалий час працювали на заводі і активно боролися за встановлення Радянської влади на Україні.
Зростання київської партійної організації за рахунок передових кадрових робітників сприяло її зміцненню, підвищенню ролі партійних організацій в боротьбі за виконання господарських планів.
Здійснюючи соціалістичну індустріалізацію, робітничий клас Києва під керівництвом партійної організації брав активну участь у боротьбі за колективізацію сільського господарства. Київське робітниче товариство шефства над селом, яке об'єднувало на кінець 1928 року 187 первинних організацій, що охоплювали 15,5 тис. робітників, подавало всебічну допомогу в організації колгоспів, машинно-тракторних товариств, хат-читалень, агрохімічних лабораторій. Київська партійна організація на початку 1928 року відрядила близько 600 комуністів з заводів «Більшовик», «Арсенал», «Ленінська кузня» та ін. підприємств на допомогу соціалістичному будівництву на селі. Половина з них залишилась на постійну роботу в колгоспах і радгоспах. У 1927-1929 pp. 1200 членів товариства зробили 400 виїздів у підшефні села. За допомогою шефів в 1927-1928 pp. у селах Київської округи було засновано 3 колгоспи, 6 машинних товариств, 10 товариств по спільній обробці землі, 3 меліоративні товариства і 3 - по переробці молочних продуктів. Шефи організували в селах два медпункти, одну амбулаторію, чотири хати-читальні, а також добре обладнану агрохімічну лабораторію. За рахунок шефських організацій утримувалося 7 агрономів і завідуючих хатами-читальнями. Особливо посилилась шефська допомога селу, коли почалась масова колективізація сільського господарства. 1200 передових робітників київських заводів відгукнулись на рішення Комуністичної партії про мобілізацію для роботи на селі 25 тис. робітників і висловили бажання поїхати на роботу в радгоспи і колгоспи.
Ця допомога міста селу сприяла тому, що вже на 1 Травня 1930 року в Київській окрузі було створено 539 артілей, 69 тсозів, 41 комуна.
Успіхи соціалістичного будівництва, досягнуті в роки індустріалізації, і набутий досвід планування сприяли переходу до складання п'ятирічних планів розвитку народного господарства країни.
Київ у період відбудови народного господарства (1921—1925 pp.)
Сторінка 17 з 25
організація зросла на 1967 чоловік і в травні 1927 року налічувала 11 260 членів і кандидатів партії.У зв'язку з святкуванням десятиріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції відбувся призов у партію робітників, кращих новаторів. Заяви про бажання стати комуністами подали кадрові робітники заводу «Арсенал» П. М. Старшинов, О. П. Єфіменко, Д. Д. Ціоха, С. І. Антоненко та інші, які тривалий час працювали на заводі і активно боролися за встановлення Радянської влади на Україні.
Зростання київської партійної організації за рахунок передових кадрових робітників сприяло її зміцненню, підвищенню ролі партійних організацій в боротьбі за виконання господарських планів.
Здійснюючи соціалістичну індустріалізацію, робітничий клас Києва під керівництвом партійної організації брав активну участь у боротьбі за колективізацію сільського господарства. Київське робітниче товариство шефства над селом, яке об'єднувало на кінець 1928 року 187 первинних організацій, що охоплювали 15,5 тис. робітників, подавало всебічну допомогу в організації колгоспів, машинно-тракторних товариств, хат-читалень, агрохімічних лабораторій. Київська партійна організація на початку 1928 року відрядила близько 600 комуністів з заводів «Більшовик», «Арсенал», «Ленінська кузня» та ін. підприємств на допомогу соціалістичному будівництву на селі. Половина з них залишилась на постійну роботу в колгоспах і радгоспах. У 1927-1929 pp. 1200 членів товариства зробили 400 виїздів у підшефні села. За допомогою шефів в 1927-1928 pp. у селах Київської округи було засновано 3 колгоспи, 6 машинних товариств, 10 товариств по спільній обробці землі, 3 меліоративні товариства і 3 - по переробці молочних продуктів. Шефи організували в селах два медпункти, одну амбулаторію, чотири хати-читальні, а також добре обладнану агрохімічну лабораторію. За рахунок шефських організацій утримувалося 7 агрономів і завідуючих хатами-читальнями. Особливо посилилась шефська допомога селу, коли почалась масова колективізація сільського господарства. 1200 передових робітників київських заводів відгукнулись на рішення Комуністичної партії про мобілізацію для роботи на селі 25 тис. робітників і висловили бажання поїхати на роботу в радгоспи і колгоспи.
Ця допомога міста селу сприяла тому, що вже на 1 Травня 1930 року в Київській окрузі було створено 539 артілей, 69 тсозів, 41 комуна.
Успіхи соціалістичного будівництва, досягнуті в роки індустріалізації, і набутий досвід планування сприяли переходу до складання п'ятирічних планів розвитку народного господарства країни.