Київ у період промислового капіталізму (60—90-ті роки XIX століття)
У 1897 році у Києві вже налічувалось 17 підприємств з кількістю робітників понад 100 на кожному. На цих під
приємствах, що виробляли в той час 72,2 ироц. усієї промислової продукції, працювало понад 60 проц. робітників Києва.
Проте в місті існувало також багато і невеликих підприємств як за кількістю робітників, так і по обсягу
Вигідне географічне розташування, водні і залізничні шляхи сприяли зростанню ролі Києва у внутрішній торгівлі Росії. Особливо зросла у Києві оптова торгівля сільськогосподарською продукцією - хлібом, салом, цукром та іншою.
Торговельне значення Києва не вичерпувалося, проте, його прямими торговими операціями. Важливе місце в торгівлі міста посідали комерційно-посередницькі операції, що здійснювалися на Контрактовому ярмарку і на Київській біржі.
Торговий оборот біржі з 9 млн. крб. у 1873 році за 20 років зріс до 200 млн. крб.1 Предметом біржових операцій був цукор-пісок і у порівняно невеликих розмірах хлібні продукти.
У другій половині XIX століття на Україні почалося будівництво залізниць. Перші залізниці з'явилися тут у кінці 60-х років. Початок будівництву було покладено у 1868-1869 pp., коли було споруджено залізницю Курськ-Київ, завдяки чому встановлено пряме сполучення Києва з Москвою. У 1868-1870 pp. збудовано Києво-Балтську залізницю, яка зв'язала Київ з Одесою. Пізніше був встановлений залізничний зв'язок з Брестом, Харковом, Донбасом.
Київ відігравав помітну роль і в зовнішній торгівлі. Загальна кількість іноземних товарів, доставлених в Київ у 1898 році лише по Південно-Західній залізниці, досягла 560 тис. пудів. А всього в Києві в тому році було одержано близько 700 тис. пудів таких товарів. Серед них перше місце займали сільськогосподарські та інші машини, інструменти, метал тощо. З Києва і через Київ на зовнішні ринки вивозилися цукор, борошно, ліс, спирт, тютюн, зернові культури, продукти тваринництва.
Розвивався також і водний транспорт. Якщо у 1859 році на Дніпрі було 17 парових суден, то у 1884 році лише вище порогів - 74, а на кінець XIX століття - вже 208 парових суден.
Розвиток промисловості, торгівлі, транспорту викликав значне розширення кредитних і страхових операцій. У цей час у Києві виникає багато кредитних установ, що займалися кредитуванням торгівлі й промисловості. У 1898 році система кредиту в місті була представлена, не рахуючи контори державного банку, 12 кредитними закладами, 7 з яких надавали короткотермінові, а 5 - тривалі кредити. До перших належали Приватний комерційний банк (заснований у 1868 p.), Промисловий банк (1871 p.), Товариство взаємного кредиту (1868 p.), філії Петербурзького міжнародного комерційного банку (1871 p.), Петербурзького російського банку для зовнішньої торгівлі (1894 р.), Волзько-Камського комерційного банку (1871 p.), Московського купецького банку.
Банки тривалого кредиту обслуговували головним чином поміщиків і домовласників. До їх числа належали філії Дворянського земельного банку (відкрито у 1885 p.), Селянського поземельного банку (1883 р.) і Полтавського земельного банку (1894 р.), Київський земельний банк (відкрито у 1872 p.), Міське кредитне товариство (1885 p.).
Одним з наслідків капіталістичного розвитку було порівняно швидке зростання міського населення, особливо у великих містах. Населення Києва за 1867 - 1897 pp. збільшилося з 68,4 до 247,7 тис. чоловік. На кінець XIX століття за кількістю населення Київ посів 5 місце в Росії - після Петербурга, Москви, Одеси, Риги.
Зростання міського населення відбувалося не стільки за рахунок природного приросту, скільки в результаті припливу ззовні, за рахунок селян, що приїздили до міста на заробітки. Якщо за переписом 1874 року в Києві налічувалося 22, 3 тис. селян (17,6 проц. всього населення міста), то за переписом 1897 року їх стало близько 97 тис. (понад 39 проц. усього числа жителів міста).
З розвитком капіталізму відбувалися зміни в соціальній структурі міського населення. Швидко зростало число осіб, зайнятих у торгівлі, промисловості, в кредитних установах, на транспорті тощо, За переписом населення 1874 року в Києві в торгівлі було зайнято 6580 чоловік, а за переписом 1897 року - 13 670 чоловік (приріст на 109,3 проц.), в промисловості відповідно - 18 961 і 35 853 (приріст на 89 проц.) в кредитних установах - 198 і 720 (приріст на 259,6 проц.), на транспорті -3834 і 6561 (приріст на