Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За проектом архітектора Г. П. Бойцова та інженера В. В. Городецького в 1898 - 1900 pp. у місті був споруджений будинок художньо-промислового і наукового музею (нині Музей українського мистецтва).
Фасад будинку виконано в старогрецькому стилі. В жодній із будівель ми не знайдемо навіть елементів української національної архітектури. І в цьому виявлялась русифікаторська політика царизму.
Незважаючи на всі перешкоди, друга половина XIX століття ознаменувалася значним піднесенням в усіх галузях української культури, викликаним розвитком прогресивного на той час капіталістичного ладу, формуванням української буржуазної нації, посиленням революційного та національно-визвольного рухів. Царизм жорстоко переслідував українську мову, літературу, театр, музику, а експлуататорські класи, «свої» й «чужі», всіляко гальмували становлення демократичних і соціалістичних елементів в українській національній культурі. Але українські митці були не одинокі. Рік у рік міцніли їх творчі взаємозв'язки з передовими діячами демократичної російської культури, культури Чернишевського і Добролюбова, Салтикова-Щедріна і Толстого, Римського-Корсакова і Чайковського, Крамського і Рєпіна, Плеханова і Леніна. Спільними зусиллями кращих представників усіх народів Російської імперії, в т. ч. українського, створювалася демократична культура трудящих мас. І в цю справу певний вклад внесли видатні діячі української науки, літератури, мистецтва, що жили й працювали в Києві.
Київ у період промислового капіталізму (60—90-ті роки XIX століття)
Сторінка 33 з 33
як київська громадськість висловила своє невдоволення його зовнішнім виглядом.За проектом архітектора Г. П. Бойцова та інженера В. В. Городецького в 1898 - 1900 pp. у місті був споруджений будинок художньо-промислового і наукового музею (нині Музей українського мистецтва).
Незважаючи на всі перешкоди, друга половина XIX століття ознаменувалася значним піднесенням в усіх галузях української культури, викликаним розвитком прогресивного на той час капіталістичного ладу, формуванням української буржуазної нації, посиленням революційного та національно-визвольного рухів. Царизм жорстоко переслідував українську мову, літературу, театр, музику, а експлуататорські класи, «свої» й «чужі», всіляко гальмували становлення демократичних і соціалістичних елементів в українській національній культурі. Але українські митці були не одинокі. Рік у рік міцніли їх творчі взаємозв'язки з передовими діячами демократичної російської культури, культури Чернишевського і Добролюбова, Салтикова-Щедріна і Толстого, Римського-Корсакова і Чайковського, Крамського і Рєпіна, Плеханова і Леніна. Спільними зусиллями кращих представників усіх народів Російської імперії, в т. ч. українського, створювалася демократична культура трудящих мас. І в цю справу певний вклад внесли видатні діячі української науки, літератури, мистецтва, що жили й працювали в Києві.