Стародавній Київ (до XIII століття)
Переяслав, Чернігів, Білгород, Васильків, Любеч, Полоцьк, Новгород та інші. Особливо багато міст було на Наддніпрянщині.
Київ вигідно був розташований на правому березі Дніпра, на високих узгір'ях. Сама природа добре захистила його від нападу ворогів, головним чином кочовиків. Найнебезпечніщими з них в X столітті були печеніги, а пізніше, в XI столітті — половці. Крутий високий берег Дніпра і Почайни робив неможливим напад на місто з трьох сторін. З півдня і заходу місто оточував густий бір. Сама топографія Києва — глибокі яри та долини, що перетинали райони міста,— також служили успішній обороні населення від нападу
У IX столітті н. е. Київ став великим ремісничо-торговельним центром Східної Європи, чому сприяло його вигідне географічне положення на перехресті важливих торгових шляхів. Серед них найважливішим був дніпровський торговий водний шлях, який пізніше став відомим під назвою шляху «з варяг у греки».
За свідченням літопису, по цьому шляху Русь підтримувала торгові стосунки з Швецією, Римом, Константинополем, Болгарією та іншими.
З кінця IX століття Київ став політичним центром об'єднання східних слов'ян i утворення древньоруської держави.