Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область в складі УРСР

Розташовані на території сучасного міста стародавні поселення поступово злились в одне поселення міського типу — древній Київ. Цей процес був складним і довгим. Розглядати його не можна без зв'язку з загальними питаннями утворення древньоруських міст Середнього Придніпров'я.

Виникнення міст — великих торговельно-ремісничих, адміністративних і куль­турних центрів — нерозривно зв'язане з процесом відділення ремесла від сільського господарства, з розкладом первіснообщинних відносин і утворенням класового суспільства.

Ще в II столітті н. е. відомий грецький географ і астроном Клавдій Птолемей у своєму творі «Географія» перелічує ряд міст, що були розташовані по річці Борисфену (Дніпру). Хоч серед міст, названих Птолемеем, і немає Києва, все ж місто, на території якого пізніше виник Київ, треба шукати саме серед тих, про які пише Птолемей, а пізніше, в VI столітті, і Йордан.

За свідченням староруського літописця слов'яни — «сдоша по Днепру и нарекошася поляне, а друзии Деревляне, зане сдоша в лсх: а друзии сдоша межи Припетью и Двиною и нарекошася Дреговачи: и сєдоша на Двине и нарекошася Полочане, рчки ради, яже втечеть в Двину, именем Полота... Словянє же сдоша около озера Ильменя и прозвашася своим именем... А друзи же сдоша по Деснэ и по Семи, а по Сул, и нарекошася Сверо. И тако розидеся Словенск язык».

На перше місце літописець поставив плем'я полян, що проживало на середній течії Дніпра і займало територію на південь до гирла Росі, на південний захід до Ірпеня, на північ майже до Прип'яті. Центром їх і був Київ, походженню якого певну увагу присвятив літописець. В літописному зведенні «Повести временных лет» розповідається легенда про те, що у полян були три брати — Кий, Щек і Хорив та сестра їх Либідь.

Згідно з цією стародавньою легендою, старший брат Кий жив на горі, де в часи життя літописця був узвіз Боричів, тобто над горою, де тепер починається Андріїв­ський узвіз. Щек — на другій горі, що зветься Щекавицею, а Хорив — на третій, яка називається Хоревицею. Іменем сестри Либеді названо річку Либідь.

Пізніше три брати побудували «градъ во имя брата своего старъйшаго и нарекоша имя ему Киев». Ця легенда говорить про факт існування на території сучас­ного Киева в давні часи кількох поселень, кожне з яких своєю назвою зв'язане з іменем одного з трьох братів — легендарних засновників Києва.

Археологи виявили на Старокиївській горі у садибі Історичного музею рештки поселення названого ім'ям старшого з трьох братів Кия: рів, що оточував поселення для захисту жителів від нападів ворогів, житла, фундамент культової споруди та інше. З усього цього виходить, що князівський град Кия виник насамперед як укріплення, навколо якого розташовувались житла киян.

Територія Києва була заселена не лише в районі Старокиївської гори. Дослі­дження археологів дають змогу говорити про те, що на горі Киселівці, над теперіш­нім Подолом, також було значне поселення давніх киян. Тут виявлені не лише залишки ліпленої кераміки VI—VII століть, а й візантійські монети V—VI століть, бронзові підвіски з рельєфним зображенням обличчя людини, амфора VI—VII сто­ліття тощо.

Матеріальні пам'ятки другої половини 1 тисячоліття н. е. знайдені археоло­гами під час розкопок і в інших районах Києва. Так, у підніжжі гори Киселівки на Подолі, була знайдена така сама, як і на горі, амфора з червоної глини, що да­тується VI—VII століттями. Кераміку VI—VII століть було знайдено на Межигірській вулиці. Це такі ж знахідки, які зустрічалися і під час розкопок на горах Ста­рокиївській та Киселівці.

Ювелірні вироби, коштовності, металеві прикраси та грошові скарби, вияв­лені у Києві, свідчать про те, що вже в ті часи тут було багато заможних жителів. Класове розшарування у слов'ян виникло ще до IX століття на грунті розкладу первіснообщинних відносин і появи виразних рис феодального суспільства.

В добу феодалізму замки були укріпленими центрами панування експлуатато­рів. Крім того, вони мали велике значення в обороні від нападів ворогів. Побудова града — укріплення київських князів — свідчить про те, що на Русі відбулися глибокі соціальні зміни в суспільстві. Народжувались нові феодальні відносини, що базувалися не на рабовласництві, а на великій земельній власності князів, бояр та дружинників князя. Одночасно князівські центри, зокрема Київ, стають осередками ремесла і внутрішнього та зовнішнього товарообміну. Київ стає вели­ким економічним, політичним та військовим центром. Оборона від варягів та кочо­виків стає життєво необхідним завданням Київського князівства і всього його населення. Невипадково поряд з повістями про заснування трьома братами Києва літописець вміщує повісті про те, як варяги беруть данину із слов'ян новгород­ських, а хозари «на полянах і сіверянах та на вятичах». Боротьба з кочовиками була причиною, яка викликала необхідність будівництва укріплених градів на Русі і насамперед старокиївського укріплення у IX столітті.

Докладніші літописні подробиці про життя Києва відомі з кінця IX та з початку X століття, тобто з того часу, коли Київ стає на чолі східнослов'янської Древньо-руської держави і посідає перше місце серед багатьох староруських міст, яких налі­чувалося на Русі в IX—X століттях понад 20. Найбільшими з них були Київ, Пере­-