Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)

культури УРСР двом драматичним колективам Києва Палацу культури працівників харчової промисловості і клубу Трамвайно-тролейбусного управління присвоєно назву «Самодіяльний народний драматичний театр». У 1967 році таких народних театрів у місті налічувалось уже шість.
Значно зросла виконавська майстерність самодіяльних митців. їм під силу великі і складні драматичні твори. Розширилась жанрова різноманітність репертуару. Все більшу увагу самодіяльних митців
привертають твори громадського звучання, які оспівують героїку будівництва комунізму, ноезію вільної праці і дружбу народів.
Чудовою традицією стали творчі звіти учасників художньої самодіяльності України. У Києві постійно провадяться міські, обласні та республіканські огляди і фестивалі самодіяльного мистецтва.
Духовні здобутки українського народу за 50 років яскраво продемонстрував Республіканський фестиваль самодіяльного мистецтва, заключний тур якого проходив у столиці УРСР.
Історична дата в житті нашої країни 50-річчя Радянської влади викликала в театральному житті республіки' нове творче піднесення. Йдучи назустріч знаменитому ювілею, театри готували вистави за новими п'єсами, спеціально написаними драматургами до ювілею, тримали іспит на Республіканському огляді кращих вистав до 50-річчя.

Театр ім. І. Франка зустрів свято виставою нової драми М. Зарудного «Сині роси» (режисер Є. Головатюк), до 50-річчя Радянської влади на Україні новою комедією О. Корнійчука «Мої друзі» (режисер В. Лизогуб); театр ім. Лесі Українки п'єсою з радянської російської класики «Розлом» Б. Лавреньова (режисер Д. Алексідзе); Театр юного глядача ім. Ленінського комсомолу виставою «Юність батьків» за Б. Горбатовим (режисер О. Барсегян).
Незабутні сторінки великої історії, яскраві драматичні конфлікти жовтневих подій воскресили на сцені ці вистави. Водночас у них торжествувало мистецтво соціалістичного реалізму мистецтво партійної пристрасті, життєвої правди.


Київ