Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Серйозним внеском у зміцнення інтернаціональних культурних зв'язків і дальше зближення музичних культур братніх народів були декади і дні літератури і мистецтва в Москві. Друга декада української літератури і мистецтва, що відбулась у 1951 році, продемонструвала перед трудящими столиці успіхи, досягнуті українським мистецтвом у перші повоєнні роки. Третя декада відкрилась у Москві 12 листопада 1961 року. Майже всі столичні сцени були віддані в розпорядження театральних і концертних колективів України. Проходили численні зустрічі українських письменників, художників, композиторів і виконавців з
трудящими Москви. Київський театр опери та балету показав московським глядачам кращі свої постановки. У тематичних і збірних концертах брали участь Державний симфонічний оркестр УРСР, Державний заслужений ансамбль танцю УРСР, Державна заслуг жена академічна капела УРСР «Думка», Державна капела бандуристів УРСР, Державний український народний хор. Колектив артистів естради України підготував велику програму під назвою «Везли естраду на декаду». В численних концертах брали участь самодіяльні художні колективи Києва. Досягнення українських митців широко освітлювала преса.
Блискучим виявом дружби народів і творчих взаємозв'язків братніх культур були дні УРСР і РРФСР, які проводились у Москві та Києві з нагоди 50-річчя Радянської влади. Під час численних театральних вистав, концертів і творчих зустрічей діячів мистецтва Росії та України демонструвалися кращі досягнення обох народів у галузях оперного, балетного мистецтва, вокальної, хорової та інструментальної музики.
Важливим центром музично-творчої думки на Україні є Спілка радянських композиторів України, очолювана видатним композитором, народним артистом СРСР, лауреатом Шевченківської премії Г. І. Майбородою. Вона об'єднує понад 160 композиторів і музикознавців республіки.
Комуністична партія і уряд Радянського Союзу, високо оцінюючи музичнотворчу діяльність композиторів, постійно піклуються про добробут наших митців, створюють необхідні умови для пропаганди кращих музичних творів. До послуг
українських композиторів художні концертні організації, професійні та самодіяльні колективи, театри, радіо і телебачення, концертні зали, видавництва, в т. ч. створене нещодавно спеціальне видавництво «Музична Україна». Серед композиторів Києва 10 лауреатів Державної премії, 3 лауреати Шевченківської премії, З народні артисти СРСР, 4 заслужені артисти, 15 заслужених діячів мистецтв. Багато композиторів нагороджено орденами та медалями Союзу РСР.
У квітні 1962 року відбувся черговий IV-й з'їзд композиторів і музикознавців України, де митці республіки підсумовували творчі досягнейня в різних жанрах музичної творчості. Між з'їздами регулярно відбуваються пленуми і творчі наради з прослухуванням та обговоренням музичних творів різних жанрів.
Українська РСР по праву пишається визначними досягненнями композиторів у пісенно-хорових жанрах. За післявоєнні роки написано багато пісень, які яскраво відобразили повнокровне життя радянського народу, його трудові діла на фронті будівництва комунізму.
Чудові патріотичні пісні створив композитор А. Філіценко «Комуністичній партії хвала», «З іменем Леніна», «Славлю мою Батьківщину», «Пісня бригад комуністичної праці» та багато інших. В його піснях щиро і задушевно виявляються риси радянської героїки, епічної величі, а пісні для дітей сповнені непідробного оптимізму, життєрадісного відчуття.
Надзвичайно популярні пісні П. Майбороди. Важко знайти самодіяльний колектив або гурток молоді, які в концертах або на дозвіллі не співали б пісень цього видатного пісняра-лірика «Колгоспний вальс», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» і знамениту «Пісню про рушник», створену у співдружбі з видатним українським поетом А. Малишком. Пісенна творчість П. Майбороди була відзначена Державною та Шевченківською преміями.
Плодотворну творчу працю проводив композитор Г. Верьовка. Його пісні «Дівчата з Донбасу», «Шахтарочка» та багато інших справжні перлини, що розвивають традиції соковитих «гуртових» народних пісень, українських частівок та коломийок. Творчість Г. Верьовки відзначена Державною премією. Стали відомими й нові талановиті автори масових пісень: І. Шамо («Ой вербиченько», «Не шуми, калинонько», «Марш друзів миру»), К. Домінчен («Пісня комуністичних бригад», «Марш космонавтів», «Україно, сонячна земля», «Краю мій рідний»), О. Білаш («Ясени», «Два кольори», «Спят мальчишки»). У пісенному жанрі успішно працюють композитори К. Данькевич, М. Дремлюга, Г. Жуковський, М. Жербін, А. Лазаренко, Я. Цегляр, Т. Шутенко.
Мають досягнення київські композитори і в жанрі сольної пісні й романсу. Особливо популярні солоспіви Ф. Надененка на слова М. Лєрмонтова, О. Пушкіна,
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 34 з 58
Такий обмін творчими візитами сприяв розвитку музичної культури двох братніх народів.Серйозним внеском у зміцнення інтернаціональних культурних зв'язків і дальше зближення музичних культур братніх народів були декади і дні літератури і мистецтва в Москві. Друга декада української літератури і мистецтва, що відбулась у 1951 році, продемонструвала перед трудящими столиці успіхи, досягнуті українським мистецтвом у перші повоєнні роки. Третя декада відкрилась у Москві 12 листопада 1961 року. Майже всі столичні сцени були віддані в розпорядження театральних і концертних колективів України. Проходили численні зустрічі українських письменників, художників, композиторів і виконавців з
Блискучим виявом дружби народів і творчих взаємозв'язків братніх культур були дні УРСР і РРФСР, які проводились у Москві та Києві з нагоди 50-річчя Радянської влади. Під час численних театральних вистав, концертів і творчих зустрічей діячів мистецтва Росії та України демонструвалися кращі досягнення обох народів у галузях оперного, балетного мистецтва, вокальної, хорової та інструментальної музики.
Важливим центром музично-творчої думки на Україні є Спілка радянських композиторів України, очолювана видатним композитором, народним артистом СРСР, лауреатом Шевченківської премії Г. І. Майбородою. Вона об'єднує понад 160 композиторів і музикознавців республіки.
Комуністична партія і уряд Радянського Союзу, високо оцінюючи музичнотворчу діяльність композиторів, постійно піклуються про добробут наших митців, створюють необхідні умови для пропаганди кращих музичних творів. До послуг
українських композиторів художні концертні організації, професійні та самодіяльні колективи, театри, радіо і телебачення, концертні зали, видавництва, в т. ч. створене нещодавно спеціальне видавництво «Музична Україна». Серед композиторів Києва 10 лауреатів Державної премії, 3 лауреати Шевченківської премії, З народні артисти СРСР, 4 заслужені артисти, 15 заслужених діячів мистецтв. Багато композиторів нагороджено орденами та медалями Союзу РСР.
У квітні 1962 року відбувся черговий IV-й з'їзд композиторів і музикознавців України, де митці республіки підсумовували творчі досягнейня в різних жанрах музичної творчості. Між з'їздами регулярно відбуваються пленуми і творчі наради з прослухуванням та обговоренням музичних творів різних жанрів.
Українська РСР по праву пишається визначними досягненнями композиторів у пісенно-хорових жанрах. За післявоєнні роки написано багато пісень, які яскраво відобразили повнокровне життя радянського народу, його трудові діла на фронті будівництва комунізму.
Чудові патріотичні пісні створив композитор А. Філіценко «Комуністичній партії хвала», «З іменем Леніна», «Славлю мою Батьківщину», «Пісня бригад комуністичної праці» та багато інших. В його піснях щиро і задушевно виявляються риси радянської героїки, епічної величі, а пісні для дітей сповнені непідробного оптимізму, життєрадісного відчуття.
Надзвичайно популярні пісні П. Майбороди. Важко знайти самодіяльний колектив або гурток молоді, які в концертах або на дозвіллі не співали б пісень цього видатного пісняра-лірика «Колгоспний вальс», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» і знамениту «Пісню про рушник», створену у співдружбі з видатним українським поетом А. Малишком. Пісенна творчість П. Майбороди була відзначена Державною та Шевченківською преміями.
Плодотворну творчу працю проводив композитор Г. Верьовка. Його пісні «Дівчата з Донбасу», «Шахтарочка» та багато інших справжні перлини, що розвивають традиції соковитих «гуртових» народних пісень, українських частівок та коломийок. Творчість Г. Верьовки відзначена Державною премією. Стали відомими й нові талановиті автори масових пісень: І. Шамо («Ой вербиченько», «Не шуми, калинонько», «Марш друзів миру»), К. Домінчен («Пісня комуністичних бригад», «Марш космонавтів», «Україно, сонячна земля», «Краю мій рідний»), О. Білаш («Ясени», «Два кольори», «Спят мальчишки»). У пісенному жанрі успішно працюють композитори К. Данькевич, М. Дремлюга, Г. Жуковський, М. Жербін, А. Лазаренко, Я. Цегляр, Т. Шутенко.
Мають досягнення київські композитори і в жанрі сольної пісні й романсу. Особливо популярні солоспіви Ф. Надененка на слова М. Лєрмонтова, О. Пушкіна,