Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
(романси «Щастя», «Пісня дівчини», «Червона ромашка»).
Камерна інструментальна музика українських композиторів розвивається на засадах програмності і народності. Одним із вдалих зразків програмної камерної музики є струнний квартет А. Філіпенка «Легенда про героїв-партизанів» (1948 p.), відзначений Державною премією. Успішно працюють у жанрі інструментальної музики композитори І. Шамо (фортепіанний цикл «Пісні друзів» на теми народних мелодій соціалістичних країн), О. Зноско-Боровський (укр'аїнська сюїта для скрипки і фортепіано, струнний квартет «В Туркменії»), М. Сільванський (цикл «Картини рідного міста», «24 фортепіанні п'єси»), М. Дремлюга (сюїта «Веснянки»), П. Глушков (п'єси для скрипки і камерні інструментальні ансамблі). Цікавим здобутком у цьому жанрі є «Вірменські ескізи» квартет для струнних інструментів А. Штогаренка.
У жанрі вокально-симфонічному багато працює композитор Г. Жуковський, Його поема «Слався, Вітчизно моя» (слова П. Глазового) відзначена Державною премією. Зміст поеми відображає боротьбу радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни. Композитор написав ряд інших вокально-симфонічних творів: «Шумить Дніпро» (слова П. Тичини), кантату «Дружба народів» (слова Т. Масенка) і кантату «Жовтневі новели» (слова І. Пеходи). Написана К. Данькевичем ораторія «Жовтень» на слова радянських поетів розкриває різні сторони радянського життя: боротьбу за владу Рад, мирну працю людей, захист Соціалістичної Батьківщини. Значний успіх мала кантата К. Дрмінчена «Труд і мир» (слова Д. Луценка). Вона була відзначена на Міжнародному огляді музичних творів соціалістичних країн у Бухаресті. З інших творів цього жанру слід відмітити поему «Запорожці» Г. Майбороди (слова Л. Забашти), «Монолог Тараса Бульби» Л. Ревуцького (на слова М. Рильського) за повістю М. Гоголя, кантату «Пам'яті більшовика» П. Козицького на слова М. Рильського.
Хороше враження справляють нові твори у цьому жанрі кантати, присвячені пам'яті Т. Г. Шевченка: А. Філіпенка «Дума про безсмертного Кобзаря» (слова П. Тичини), М. Дремлюги «На оновленій землі» (слова І. Франка, В. Бичка і В. Сосюри), К. Домінчена «Вольний син і вольна мати» (слова В. Бичка) і цатріотична кантата «Дума про рідну землю» Г. Жуковського (слова В. Багмет), а також ораторія-пісня «Київська епопея» С. Жданова на слова Б. Палійчука.
За післявоєнні роки українські композитори, зокрема кияни, написали дуже багато симфонічних творів різних жанрів: симфонії, симфонічні поеми, увертюри, сюїти, симфонічні картини, твори для кіно і театру. Значне місце в, програмній симфонічній музиці зайняла тема «війни і миру». Радянські композитори, відображаючи в симфонічній музиці боротьбу і перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, завжди, як правило, торкалися теми мирної праці, протиставляючи образи творення образам руйнування.
Для симфонічних творів, написаних після рішення Комуністичної партії про музику, характерна, глибока народність, демократизм виражальних засобів, дохідливість і значна технічна майстерність. Так, у симфонічній поемі «Щорс» (1949 p.), присвяченій 30-річчю з дня загибелі М. Щорса, А. Свечников втілив ідею боротьби радянського народу з ворогами соціалістичної революції в буремні роки Жовтня. Поема була відзначена Державною премією.
На воєнну тему написані «Партизанські картини» (1957 р.) для фортепіано і оркестра А. Штогаренка. Вони розкривають бойове життя, побут і світ переживань народних месників. Образи народних месників знайшли також відображення в багатьох інших творах симфонічної музики, наприклад, в увертюрі «Партизани» (1962 р.) В. Рибальченка. У 2-й симфонії (1950 р.) Г. Майбороди передане глибоке філософське узагальнення світу переживань радянської людини, яка пройшла через лихоліття війни і впевнено, із світлою мрією приступила до мирної творчої праці.
Цілком природно, що найбільше місце в симфонічній музиці українських композиторів посідають теми, зв'язані з мирним будівництвом, життям і побутом радянських людей, з молодістю Радянської Батьківщйни. У цих творах переважають образи, породжені ідеями життєствердження, оптимізму, типовими для соціалістичного суспільства. Такі настрої виразно звучать у творах «Святкова увертюра» (1949 p.) К. Домінчена, «Свято» (1960 р.) Я. Латиського. Окремі частини чи епізоди симфонічних творів втілили образи святкових, тріумфальних настроїв: 1-а симфонія (1952 р.) В. Гомоляки, програмні поеми Г. Таранова,
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 35 з 58
І. Франка. В романсовій ліриці композитор успішно розвивав стильові риси вокальної музики російського класичного солоспіву. В ліричних піснях і романсах Г. Майбороди на тексти І. Франка, П. Тичини, В. Сосюри та інших радянських поетів наспівна і виразна методика продовжує багато в чому лінію лисенківських солоспівів. Багато працює в цьому жанрі Ю. Мейтус. Його пісні й романси на тексти татарського радянського поета Муси Джаліля є своєрідними музично-псйхологічними оповіданнями Камерна інструментальна музика українських композиторів розвивається на засадах програмності і народності. Одним із вдалих зразків програмної камерної музики є струнний квартет А. Філіпенка «Легенда про героїв-партизанів» (1948 p.), відзначений Державною премією. Успішно працюють у жанрі інструментальної музики композитори І. Шамо (фортепіанний цикл «Пісні друзів» на теми народних мелодій соціалістичних країн), О. Зноско-Боровський (укр'аїнська сюїта для скрипки і фортепіано, струнний квартет «В Туркменії»), М. Сільванський (цикл «Картини рідного міста», «24 фортепіанні п'єси»), М. Дремлюга (сюїта «Веснянки»), П. Глушков (п'єси для скрипки і камерні інструментальні ансамблі). Цікавим здобутком у цьому жанрі є «Вірменські ескізи» квартет для струнних інструментів А. Штогаренка.
У жанрі вокально-симфонічному багато працює композитор Г. Жуковський, Його поема «Слався, Вітчизно моя» (слова П. Глазового) відзначена Державною премією. Зміст поеми відображає боротьбу радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни. Композитор написав ряд інших вокально-симфонічних творів: «Шумить Дніпро» (слова П. Тичини), кантату «Дружба народів» (слова Т. Масенка) і кантату «Жовтневі новели» (слова І. Пеходи). Написана К. Данькевичем ораторія «Жовтень» на слова радянських поетів розкриває різні сторони радянського життя: боротьбу за владу Рад, мирну працю людей, захист Соціалістичної Батьківщини. Значний успіх мала кантата К. Дрмінчена «Труд і мир» (слова Д. Луценка). Вона була відзначена на Міжнародному огляді музичних творів соціалістичних країн у Бухаресті. З інших творів цього жанру слід відмітити поему «Запорожці» Г. Майбороди (слова Л. Забашти), «Монолог Тараса Бульби» Л. Ревуцького (на слова М. Рильського) за повістю М. Гоголя, кантату «Пам'яті більшовика» П. Козицького на слова М. Рильського.
Хороше враження справляють нові твори у цьому жанрі кантати, присвячені пам'яті Т. Г. Шевченка: А. Філіпенка «Дума про безсмертного Кобзаря» (слова П. Тичини), М. Дремлюги «На оновленій землі» (слова І. Франка, В. Бичка і В. Сосюри), К. Домінчена «Вольний син і вольна мати» (слова В. Бичка) і цатріотична кантата «Дума про рідну землю» Г. Жуковського (слова В. Багмет), а також ораторія-пісня «Київська епопея» С. Жданова на слова Б. Палійчука.
За післявоєнні роки українські композитори, зокрема кияни, написали дуже багато симфонічних творів різних жанрів: симфонії, симфонічні поеми, увертюри, сюїти, симфонічні картини, твори для кіно і театру. Значне місце в, програмній симфонічній музиці зайняла тема «війни і миру». Радянські композитори, відображаючи в симфонічній музиці боротьбу і перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, завжди, як правило, торкалися теми мирної праці, протиставляючи образи творення образам руйнування.
Для симфонічних творів, написаних після рішення Комуністичної партії про музику, характерна, глибока народність, демократизм виражальних засобів, дохідливість і значна технічна майстерність. Так, у симфонічній поемі «Щорс» (1949 p.), присвяченій 30-річчю з дня загибелі М. Щорса, А. Свечников втілив ідею боротьби радянського народу з ворогами соціалістичної революції в буремні роки Жовтня. Поема була відзначена Державною премією.
На воєнну тему написані «Партизанські картини» (1957 р.) для фортепіано і оркестра А. Штогаренка. Вони розкривають бойове життя, побут і світ переживань народних месників. Образи народних месників знайшли також відображення в багатьох інших творах симфонічної музики, наприклад, в увертюрі «Партизани» (1962 р.) В. Рибальченка. У 2-й симфонії (1950 р.) Г. Майбороди передане глибоке філософське узагальнення світу переживань радянської людини, яка пройшла через лихоліття війни і впевнено, із світлою мрією приступила до мирної творчої праці.
Цілком природно, що найбільше місце в симфонічній музиці українських композиторів посідають теми, зв'язані з мирним будівництвом, життям і побутом радянських людей, з молодістю Радянської Батьківщйни. У цих творах переважають образи, породжені ідеями життєствердження, оптимізму, типовими для соціалістичного суспільства. Такі настрої виразно звучать у творах «Святкова увертюра» (1949 p.) К. Домінчена, «Свято» (1960 р.) Я. Латиського. Окремі частини чи епізоди симфонічних творів втілили образи святкових, тріумфальних настроїв: 1-а симфонія (1952 р.) В. Гомоляки, програмні поеми Г. Таранова,