Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Серйозним внеском до української симфонічної музики є «Сюїта пам'яті Лесі Українки» (1950 р.) А. Штогаренка, яка була відзначена Державною премією,
У післявоєнні роки почався інтенсивний обмін музичним матеріалом між східними і західними українськими землями. Темі возз'єднання України в єдиній соціалістичній державі композитор Б. Лятошинський присвятив симфонічну поему «Возз'єднання» (1949 p.), де використано коломийкові наспіви і танцювальні мотиви української «троїстої музики». Великою популярністю користується «Гуцульська рапсодій» (1950 р.) Г. Майбороди, написана на основі ліричних і танцювальних пісень і коломийок та відомої пісні «Верховина». В «Закарпатських ескізах» (1950 р.) В. Гомоляка сполучає елемент розробки закарпатського фольклору з розкриттям програмних задумів, присвячених малюнкам природи і праці. («Закарпатські ескізи» були відзначені Державною премією). З останніх творів цього циклу слід відмітити «Карпатську рапсодію» (1960 р.) композитора Л. Колодуба. Вона також побудована на матеріалі музичного фольклору.
Протягом останніх років українські композитори розширюють творчі зв'язки з діячами мистецтва різних країн, намагаються зрозуміти, усвідомити і оволодіти художньою творчістю різних народів, використати їх прогресивні досягнення у своїй музиці. Цікава в цьому відношенні праця композитора Б. Лятошинського, який створив ряд великих творів, пов'язаних із життям і культурою дружньої Польщі: програмну симфонічну поему «Гражина» (1955 р.) на сюжет твору А. Міцкевича, поему «На берегах Вісли» (1958 р.). В його «Слов'янському концерті» для фортепіано і оркестру (1950 p.), «Слов'янській увертюрі» (1961 р.) та 5-й симфонії проведено ідею дружби і братерства слов'янських народів. Слов'янські мотиви знайшли широке відбиття у програмному творі «У Польщі» та «Болгарській поемі» М. Дремлюги. Благородній темі інтернаціональних зв'язків присвячена сюїта «Дружба» (1960 p.) К. Домінчена. (Її програмні частини «Карнавал», «Болгарський танець», український хоровод «Марена» і «Гопак»).
Київські композитори зробили знатний вклад у розвиток оперного мистецтва. В повоєнні роки на сцені театрів були показані такі визначні опери: «Молода гвардія» (1947 р.) за сюжетом однойменного твору О. Фадеева, «Зоря над Двиною» (1954 p.) за романом «Північна Аврора» М. Нікітіна, «Украдене щастя» (1959 р.) за п'єсою І. Франка композитора Ю. Мейтуса; «Богдан Хмельницький» (1951 р.) за п'єсою О. Корнійчука, «Назар Стодоля» (1959 р.) за п'єсою Т. Шевченка К. Данькевича; «Милана» (1957 p.), лібретто А. Турчинської, «Арсенал» (1960 p.), лібретто А. Малишка і О. Левади, «Тарас Шевченко» (1964 р.) Г. Майбороди; «Лісова пісня» (1958 р.) за п'єсою Лесі Українкикомпозитора В. Кирейка; «Честь» (1958 p.), «Перша весна» (1959 р.) Ґ. Жуковського; «Собака на сіні» (1949 р.) за п'єсою Лопе де Вега, «В степах України» (1956 р.) за п'єсою О. Корнійчука композитора О. Сандлера. Як і симфонічна музика, оперна творчість українських композиторів у своїй основі ідейно цілеспрямована, за тематикою і сюжетами зв'язана з найактуальнішими проблемами сучасності або визначними подіями минулого.
З балетів київських композиторів слід відмітити «Лілею» К. Данькевича з її високогуманним змістом, поетичну «Лісову пісню» М. Скорульського, насичену прекрасними фольклорними елементами, майстерно розробленими в масових та індивідуальних танцях, а також музику балету «Тіні забутих предків» і одноактний балет «Відьма» В. Кирейка.
Важливим показником стану музичної культури народу є художня самодіяльність трудящих. У Києві успішно працюють Центральний будинок народної творчості та обласний Будинок художньої самодіяльності професійних спілок, що подають систематичну допомогу робітничим і сільським самодіяльним колективам, забезпечують їх репертуаром, провадять широкий обмін досвідом, організовують показові концерти, огляди, олімпіади. В 1962 році при Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського створено народну консерваторію з трирічним курсом навчання, в якій учасники художньої самодіяльності підвищують свою кваліфікацію на вокальному, фортепіанному, диригентсько-хоровому і оркестровому відділах.
Розвитку самодіяльного мистецтва сприяє нова концертна організація Обласна народна філармонія, створена на громадських засадах у 1960 році. Навколо неї об'єднались кращі солісти, ансамблі і колективи Київської області, вона систематично проводить безплатні концерти в місті, колгоспах і радгоспах області. Деякі колективи художньої самодіяльності Києва демонстрували свою творчу роботу в ряді зарубіжних країн: в НДР, Австрії, Болгарії, Польщі, Чехословаччині.
Серед робітників і службовців Києва є чимало аматорів-музикантів, які виявили
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 36 з 58
симфонічні поеми «Портрет дівчини героїні праці» і «Рідні простори» з циклу «Батьківщина» (1959-1962 pp.) М. Дремлюги та багато інших творів. Чимало творів присвячено образам радянської молоді. Це, зокрема, 1-а симфонія (1961 р.) С. Жданова, «Молодіжна увертюра» (1962 р.) Л. Колодуба та інші.Серйозним внеском до української симфонічної музики є «Сюїта пам'яті Лесі Українки» (1950 р.) А. Штогаренка, яка була відзначена Державною премією,
Протягом останніх років українські композитори розширюють творчі зв'язки з діячами мистецтва різних країн, намагаються зрозуміти, усвідомити і оволодіти художньою творчістю різних народів, використати їх прогресивні досягнення у своїй музиці. Цікава в цьому відношенні праця композитора Б. Лятошинського, який створив ряд великих творів, пов'язаних із життям і культурою дружньої Польщі: програмну симфонічну поему «Гражина» (1955 р.) на сюжет твору А. Міцкевича, поему «На берегах Вісли» (1958 р.). В його «Слов'янському концерті» для фортепіано і оркестру (1950 p.), «Слов'янській увертюрі» (1961 р.) та 5-й симфонії проведено ідею дружби і братерства слов'янських народів. Слов'янські мотиви знайшли широке відбиття у програмному творі «У Польщі» та «Болгарській поемі» М. Дремлюги. Благородній темі інтернаціональних зв'язків присвячена сюїта «Дружба» (1960 p.) К. Домінчена. (Її програмні частини «Карнавал», «Болгарський танець», український хоровод «Марена» і «Гопак»).
Київські композитори зробили знатний вклад у розвиток оперного мистецтва. В повоєнні роки на сцені театрів були показані такі визначні опери: «Молода гвардія» (1947 р.) за сюжетом однойменного твору О. Фадеева, «Зоря над Двиною» (1954 p.) за романом «Північна Аврора» М. Нікітіна, «Украдене щастя» (1959 р.) за п'єсою І. Франка композитора Ю. Мейтуса; «Богдан Хмельницький» (1951 р.) за п'єсою О. Корнійчука, «Назар Стодоля» (1959 р.) за п'єсою Т. Шевченка К. Данькевича; «Милана» (1957 p.), лібретто А. Турчинської, «Арсенал» (1960 p.), лібретто А. Малишка і О. Левади, «Тарас Шевченко» (1964 р.) Г. Майбороди; «Лісова пісня» (1958 р.) за п'єсою Лесі Українкикомпозитора В. Кирейка; «Честь» (1958 p.), «Перша весна» (1959 р.) Ґ. Жуковського; «Собака на сіні» (1949 р.) за п'єсою Лопе де Вега, «В степах України» (1956 р.) за п'єсою О. Корнійчука композитора О. Сандлера. Як і симфонічна музика, оперна творчість українських композиторів у своїй основі ідейно цілеспрямована, за тематикою і сюжетами зв'язана з найактуальнішими проблемами сучасності або визначними подіями минулого.
З балетів київських композиторів слід відмітити «Лілею» К. Данькевича з її високогуманним змістом, поетичну «Лісову пісню» М. Скорульського, насичену прекрасними фольклорними елементами, майстерно розробленими в масових та індивідуальних танцях, а також музику балету «Тіні забутих предків» і одноактний балет «Відьма» В. Кирейка.
Важливим показником стану музичної культури народу є художня самодіяльність трудящих. У Києві успішно працюють Центральний будинок народної творчості та обласний Будинок художньої самодіяльності професійних спілок, що подають систематичну допомогу робітничим і сільським самодіяльним колективам, забезпечують їх репертуаром, провадять широкий обмін досвідом, організовують показові концерти, огляди, олімпіади. В 1962 році при Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського створено народну консерваторію з трирічним курсом навчання, в якій учасники художньої самодіяльності підвищують свою кваліфікацію на вокальному, фортепіанному, диригентсько-хоровому і оркестровому відділах.
Розвитку самодіяльного мистецтва сприяє нова концертна організація Обласна народна філармонія, створена на громадських засадах у 1960 році. Навколо неї об'єднались кращі солісти, ансамблі і колективи Київської області, вона систематично проводить безплатні концерти в місті, колгоспах і радгоспах області. Деякі колективи художньої самодіяльності Києва демонстрували свою творчу роботу в ряді зарубіжних країн: в НДР, Австрії, Болгарії, Польщі, Чехословаччині.
Серед робітників і службовців Києва є чимало аматорів-музикантів, які виявили