Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значна роль в обміні художніми силами в межах республіки і Радянського Союзу належить
«Укрдержконцерту». В складі цієї організації є чимало талановитих виконавців.
Рік у рік зростає плеяда талановитих майстрів, що прославляє українську вокальну школу. Переважна більшість їх працювала або нині працює в столичному театрі опери та балету ім. Т. Г. Шевченка, що зайняв одне з провідних місць у Радянському Союзі. З великою пошаною треба згадати імена корифеїв, яких смерть вирвала з мистецьких рядів,це М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинський, Ю. Кіпоренко-Даманський, Гайдай, О. Ропська, М. Ворвулєв. Довгі роки окрасою театру були такі видатні співаки, як Б. Гмиря, П. Білинник, М. Гришка,'М. Роменський. Пізніше в театр прийшли чудові співаки: Чавдар, Л. Руденко, Н. Гончаренко, Н. Місіна, Б. Руденко, Т. Пономаренко, Є. Мірошниченко, Д. Гнатюк, К. Огневий, В. Тимохін, Ю. Гуляєв, А. Кікоть таін. Сильний склад виконавців оперного театру дав можливість значно поліпшити якість вистав і розширити репертуар. Крім відомих творів зарубіжної і російської класики, були здійснені постановки майже всіх опер М. Лисенка («Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Енеїда», три дитячі опери «Коза дереза», «Пан Коцький» та «Зима і весна»), а також російських і зарубіжних класиків («Іван Сусанін», «Аскольдова могила», «Борис Годунов», «Хованщина», «Демон», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Ріголетто», «Травіата» та інші). Українські радянські композитори знайшли в театрі найщиріший ирийом і велику допомогу всього творчого колективу, зокрема диригентів О. Климова, В. Тольби, Я. Карасика, режисерів М. Стефановича, В. Скляренка, балетмейстера В. Вронського, художників-декораторів А. Петрицького, О. Хвостова, Ф. Нірод. Театр поставив нові опери київських композиторів «Молода гвардія», «Зоря над Двиною» Ю. Мейтуса, «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, «Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко» Г. Майбороди, «Наймичка» М. Вериківського, «Честь», «Від щирого берця», «Перша весна» Г. Жуковського та інші.
Балетне мистецтво столичного театру також заслуговує високої оцінки завдяки неабиякій майстерності режисерів-балетмейстерів і виконавців. Серед видатних артистів балету повоєнних років слід назвати А. Васильєву, Л. Герасимчук (померла в 1959 p.), Є. Єршову, сестер О. і В. Потапових, А. Белова, М. Апухтіна. На сцені театру поставлені класичні балети: «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Щелкунчик», «Дон-Кіхот», кращі балети українських радянських композиторів, у т. ч. «Лілея» К. Данькевича, «Лісова пісня» М. Скорульського, «Маруся Богуславка» Свєчникова, «Ростислава» Г. Жуковського, «Чорне золото», «Кіт у чоботях»
Гомоляки.
Київський театр музичної комедії поставив велику кількість класичних оперет: «Циганський барон», «Летюча миша», «Сільва», «Весела вдова» та інші, а також російських і українських радянських композиторів; «Холопка» Н. Стрельникова, «Біла акація» І. Дунаєвського, «Трембіта», «Поцілунок Чаніти» Ю. Мідютіна, «Весілля в Малинівці», «Червона калина» А. Рябова, «Володимирська гірка» В. Лукашова, «Ёажаемо щастя» О. Сандлера, нові музичні комедії В. Лукашова, С. Жданова, О. Сандлера, А. Філіпенка, В. Рождественського, Я. Цегляра та інших.
Величезну роботу по пропаганді світового музичного мистецтва провадить українське радіо. Редакція музичного мовлення Комітету по радіомовленню і телебаченню передає по трьох програмах понад 6 тис. концертів на рік. У його фондах зберігається близько 60 тис. записів музичних творів класиків, радянських композиторів, народних пісень, виступів майстрів мистецтв, художньої самодіяльності.
Протягом останніх років розгорнула художню роботу Київська студія телебачення. Вона також транслює найбільш цікаві концерти, постановки музичних театрів Києва, Москви, столиць братніх республік.
У знаменні дні 300-річчя возз'єднання України з Росією Державний академічний Великий театр Союзу РСР здійснив першу за свою історію гастрольну подорож до Києва, де показав опери «Декабристи» Ю. Шапоріна, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Іван Сусанін» М. Глінки та ряд інших постановок. У свою чергу Київський академічний театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка дав у приміщенні Великого театру в Москві кілька своїх спектаклів.
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 33 з 58
познайомились з окремими хоровими капелами, симфонічними оркестрами, камерноінструментальними ансамблями та видатними солістами різних галузей виконавського мистецтва соціалістичних та ряду капіталістичних країн. Київська філармонія провадить значну музично-лекційну роботу в клубах, навчальних закладах Києва та селах області й республіки. Справі естетичного виховання трудящих служать також міський та районні народні університети культури, створені за ініціативою міськкому і райкомів Комуністичної партії України.Значна роль в обміні художніми силами в межах республіки і Радянського Союзу належить
Рік у рік зростає плеяда талановитих майстрів, що прославляє українську вокальну школу. Переважна більшість їх працювала або нині працює в столичному театрі опери та балету ім. Т. Г. Шевченка, що зайняв одне з провідних місць у Радянському Союзі. З великою пошаною треба згадати імена корифеїв, яких смерть вирвала з мистецьких рядів,це М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинський, Ю. Кіпоренко-Даманський, Гайдай, О. Ропська, М. Ворвулєв. Довгі роки окрасою театру були такі видатні співаки, як Б. Гмиря, П. Білинник, М. Гришка,'М. Роменський. Пізніше в театр прийшли чудові співаки: Чавдар, Л. Руденко, Н. Гончаренко, Н. Місіна, Б. Руденко, Т. Пономаренко, Є. Мірошниченко, Д. Гнатюк, К. Огневий, В. Тимохін, Ю. Гуляєв, А. Кікоть таін. Сильний склад виконавців оперного театру дав можливість значно поліпшити якість вистав і розширити репертуар. Крім відомих творів зарубіжної і російської класики, були здійснені постановки майже всіх опер М. Лисенка («Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Енеїда», три дитячі опери «Коза дереза», «Пан Коцький» та «Зима і весна»), а також російських і зарубіжних класиків («Іван Сусанін», «Аскольдова могила», «Борис Годунов», «Хованщина», «Демон», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Ріголетто», «Травіата» та інші). Українські радянські композитори знайшли в театрі найщиріший ирийом і велику допомогу всього творчого колективу, зокрема диригентів О. Климова, В. Тольби, Я. Карасика, режисерів М. Стефановича, В. Скляренка, балетмейстера В. Вронського, художників-декораторів А. Петрицького, О. Хвостова, Ф. Нірод. Театр поставив нові опери київських композиторів «Молода гвардія», «Зоря над Двиною» Ю. Мейтуса, «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, «Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко» Г. Майбороди, «Наймичка» М. Вериківського, «Честь», «Від щирого берця», «Перша весна» Г. Жуковського та інші.
Балетне мистецтво столичного театру також заслуговує високої оцінки завдяки неабиякій майстерності режисерів-балетмейстерів і виконавців. Серед видатних артистів балету повоєнних років слід назвати А. Васильєву, Л. Герасимчук (померла в 1959 p.), Є. Єршову, сестер О. і В. Потапових, А. Белова, М. Апухтіна. На сцені театру поставлені класичні балети: «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Щелкунчик», «Дон-Кіхот», кращі балети українських радянських композиторів, у т. ч. «Лілея» К. Данькевича, «Лісова пісня» М. Скорульського, «Маруся Богуславка» Свєчникова, «Ростислава» Г. Жуковського, «Чорне золото», «Кіт у чоботях»
Гомоляки.
Київський театр музичної комедії поставив велику кількість класичних оперет: «Циганський барон», «Летюча миша», «Сільва», «Весела вдова» та інші, а також російських і українських радянських композиторів; «Холопка» Н. Стрельникова, «Біла акація» І. Дунаєвського, «Трембіта», «Поцілунок Чаніти» Ю. Мідютіна, «Весілля в Малинівці», «Червона калина» А. Рябова, «Володимирська гірка» В. Лукашова, «Ёажаемо щастя» О. Сандлера, нові музичні комедії В. Лукашова, С. Жданова, О. Сандлера, А. Філіпенка, В. Рождественського, Я. Цегляра та інших.
Величезну роботу по пропаганді світового музичного мистецтва провадить українське радіо. Редакція музичного мовлення Комітету по радіомовленню і телебаченню передає по трьох програмах понад 6 тис. концертів на рік. У його фондах зберігається близько 60 тис. записів музичних творів класиків, радянських композиторів, народних пісень, виступів майстрів мистецтв, художньої самодіяльності.
Протягом останніх років розгорнула художню роботу Київська студія телебачення. Вона також транслює найбільш цікаві концерти, постановки музичних театрів Києва, Москви, столиць братніх республік.
У знаменні дні 300-річчя возз'єднання України з Росією Державний академічний Великий театр Союзу РСР здійснив першу за свою історію гастрольну подорож до Києва, де показав опери «Декабристи» Ю. Шапоріна, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Іван Сусанін» М. Глінки та ряд інших постановок. У свою чергу Київський академічний театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка дав у приміщенні Великого театру в Москві кілька своїх спектаклів.