Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 30-ті роки на Київській кіностудії значна увага приділялась освоєнню культурної спадщини минулого,
зокрема були екранізовані повісті М. Гоголя «Сорочинський ярмарок» і «Майська ніч». «Сорочинський ярмарок» посів особливе місце в історії українського кіно. Це був перший кольоровий фільм на Україні. В його створенні брали участь піонери кольорового кіно - режисер М. Екк, оператори М. Кульчицький, Г. Александров, інженер Д. Золотницький.
В українському кіномистецтві 30-х років визначились, в основному, такі художні напрями, як поетичний, героїко-романтичний, оповідально-психологічний та документальний. В рамках поетичного напряму створено фільми О. Довженка, героїко-романтичного - картини І. Савченка, І. Кавалерідзе. Поетична школа Довженка вплинула на операторське мистецтво українських майстрів - О. Калюжного, Ю. Єкельчика, М. Топчого, О. Панкратьева, І. Шеккера, О. Пищикова.
Документальний напрям тісно пов'язаний з творчістю Д. Вертова. У своїх фільмах він здійснював на практиці концепцію зображення «життя зненацька». Д. Вертов створив у Києві фільми «Одиннадцятий» (1929 p.), «Людина з кіноапаратом» (1929 р.) і «Симфонія Донбасу» (1930 р.), в яких різноманітно використав можливості кінематографічної мови.
Художня продукція Київської кіностудії у 30-ті роки дуже різноманітна щодо видів і жанрів. Ряд режисерів спеціалізується на фільмах для дітей. Виникає новий вид фільмів, т. зв. «оборонні» фільми. Це такі, як «Аероград» О. Довженка (спільно з «Мосфільмом»), «Ескадрилья № 5» А. Роома, «П'ятий океан» І. Анненського тощо. Незважаючи на недостатній художній рівень деяких «оборонних» фільмів, кращі з них мали успіх у глядача завдяки своїй актуальності та патріотичним ідеям.
У другій половині 30-х років Київська кіностудія виросла у потужне кіно- підприємство. Вона мала кадри визначних режисерів, серед яких були О. Довженко, І. Савченко, І. Кавалерідзе, Л. Луков. Кіностудія підготувала молодих режисерів - М. Білінського, Л. Бодика, В. Кучвальського, В. Лапокниша, М. Красія та інших.
Значних успіхів у 30-ті роки досягла документальна кінематографія. Спочатку хронікальні фільми робились на Київській кінофабриці. В кінці 1939 року почала діяти Київська студія хронікально-документальних фільмів. Популярність завоював «Кіножурнал», у якому фіксувалися всі значні події. Серед численних документальних картин були «Дніпрогес» (1931 р.) Л. Бодика, «Українська РСР» (1938 р.) Л. Твердохлібової, «Радянський Львів» (1940 р.) Я. Авдєєнка тощо.
У 30-х роках на Київській кіностудії художніх фільмів розвивається мистецтво мультиплікації. Ще в кінці 1926 року при центральній лабораторії ВУФКУ створено мультиплікаційний кабінет. У 1934 році при Київській кіностудії засновано відділ художньої мультиплікації, де створено такі відомі в той час мультфільми, як «Тук-Тук і його приятель Жук» за сценарієм О. Донченка, «Жук у зоопарку», «Лісова угода» режисерів-художників І. Лазарчука, Є. Горбача і С. Гуєцького та інші.
Широкі творчі плани київських кінематографістів мали під собою реальний грунт, однак їм не судилося здійснитися через лихо, що спіткало Радянську країну - віроломний напад гітлерівської Німеччини.
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 46 з 50
Хмельницького (М. Мордвинов), Назара Стодолі (Л. Сердюк,), Кичатого (А. Бучма), тракториста Згари (Б. Безгін), західноукраїнського селянина ХоМи Габрися (А. Бучма), шахтаря Балуна (Б. Андрєєв), комуніста Клима Ярка (М. Крючков). Ці образи являли собою зразки високої акторської майстерності.У 30-ті роки на Київській кіностудії значна увага приділялась освоєнню культурної спадщини минулого,
В українському кіномистецтві 30-х років визначились, в основному, такі художні напрями, як поетичний, героїко-романтичний, оповідально-психологічний та документальний. В рамках поетичного напряму створено фільми О. Довженка, героїко-романтичного - картини І. Савченка, І. Кавалерідзе. Поетична школа Довженка вплинула на операторське мистецтво українських майстрів - О. Калюжного, Ю. Єкельчика, М. Топчого, О. Панкратьева, І. Шеккера, О. Пищикова.
Документальний напрям тісно пов'язаний з творчістю Д. Вертова. У своїх фільмах він здійснював на практиці концепцію зображення «життя зненацька». Д. Вертов створив у Києві фільми «Одиннадцятий» (1929 p.), «Людина з кіноапаратом» (1929 р.) і «Симфонія Донбасу» (1930 р.), в яких різноманітно використав можливості кінематографічної мови.
Художня продукція Київської кіностудії у 30-ті роки дуже різноманітна щодо видів і жанрів. Ряд режисерів спеціалізується на фільмах для дітей. Виникає новий вид фільмів, т. зв. «оборонні» фільми. Це такі, як «Аероград» О. Довженка (спільно з «Мосфільмом»), «Ескадрилья № 5» А. Роома, «П'ятий океан» І. Анненського тощо. Незважаючи на недостатній художній рівень деяких «оборонних» фільмів, кращі з них мали успіх у глядача завдяки своїй актуальності та патріотичним ідеям.
У другій половині 30-х років Київська кіностудія виросла у потужне кіно- підприємство. Вона мала кадри визначних режисерів, серед яких були О. Довженко, І. Савченко, І. Кавалерідзе, Л. Луков. Кіностудія підготувала молодих режисерів - М. Білінського, Л. Бодика, В. Кучвальського, В. Лапокниша, М. Красія та інших.
Значних успіхів у 30-ті роки досягла документальна кінематографія. Спочатку хронікальні фільми робились на Київській кінофабриці. В кінці 1939 року почала діяти Київська студія хронікально-документальних фільмів. Популярність завоював «Кіножурнал», у якому фіксувалися всі значні події. Серед численних документальних картин були «Дніпрогес» (1931 р.) Л. Бодика, «Українська РСР» (1938 р.) Л. Твердохлібової, «Радянський Львів» (1940 р.) Я. Авдєєнка тощо.
У 30-х роках на Київській кіностудії художніх фільмів розвивається мистецтво мультиплікації. Ще в кінці 1926 року при центральній лабораторії ВУФКУ створено мультиплікаційний кабінет. У 1934 році при Київській кіностудії засновано відділ художньої мультиплікації, де створено такі відомі в той час мультфільми, як «Тук-Тук і його приятель Жук» за сценарієм О. Донченка, «Жук у зоопарку», «Лісова угода» режисерів-художників І. Лазарчука, Є. Горбача і С. Гуєцького та інші.
Широкі творчі плани київських кінематографістів мали під собою реальний грунт, однак їм не судилося здійснитися через лихо, що спіткало Радянську країну - віроломний напад гітлерівської Німеччини.