Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1937 році на ознаменування 100-річчя з дня смерті О. С. Пушкіна в Києві експонувалась ювілейна
художня виставка. Восени 1938 року відбувся Республіканський з'їзд художників, на якому була створена Спілка радянських художників України.
«Тарас Шевченко - пастух». Худ. I. С. їжакевич. 1935 р.
В театрах Києва помітних творчих успіхів у реалістичному оформленні спектаклів досягли художники А. Петрицький, В. Меллер та інші.
Київські художники брали участь в оздобленні павільйону Української РСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. Бригада у складі Ю. Білостоцького, Г. Пивоварова та Е. Фрідмана створила скульптурні групи «Передовики соціалістичної індустрії» і «Передовики сільського господарства», що прикрашали вхід до павільйону. За ескізами майстра народного мистецтва П. Власенко був виконаний вітраж фасадної сторони павільйону. В павільйоні Поволжя експонувалась статуя В. Чкалова роботи київського скульптора Б. Іванова.
У зв'язку з ювілеєм Т. Г. Шевченка у 1939 році в Києві був споруджений пам'ятник великому Кобзареві України, а також організована художня виставка, що стала основою для утворення Державного музею Т. Г. Шевченка. Київські художники показали на цій виставці чимало визначних творів, у т. ч. картини К. Трохименка «Шевченко і Енгельгардт», В. Костецького «Шевченко в казармі», автолітографії місць, зв'язаних з життям Шевченка в Моринцях і Каневі, роботи І, Плещинсіького, ювілейний плакат Г. Пустовійта.
У 1940 році відбувся перший випуск студентів Київського державного художнього інституту. Кращими дипломами були картини «Г. І. Котовський ліквідує банду Матюхи» Ф. Кличка, «Наші прийшли» М. Іванова, «Проводи партизана»
Нестеренка.
Великих успіхів досягли київські художники і в розвитку графічного мистецтва, зокрема станкової і книжкової графіки.
Над ілюструванням творів класиків української літератури успішно працював І. їжакевич. Значним досягненням художника були виконані ним у 1937 році ілюстрації до повісті М. Коцюбинського «Fata morпana». Основну увагу їжакевич приділив епізодам, що допомагають розкрити ідейний і соціальний зміст твору. Глибоке знання народного життя допомогло художникові з великою силою і проникливістю відобразити невимовно тяжке життя українського трудящого селянства, його боротьбу за кращу долю під час революції 1905 року. В ілюстраціях до «Лісової пісні» Лесі Українки, виконаних у цей же період, І. їжакевич створив ряд сповнених глибокого ліризму малюнків. Пізніше художник ілюстрував повість Івана Ле «Наливайко» (1940 p.), повість Г. Квітки-Основ'яненка «Пан Халявський» (1941 p.).
Чимало ілюстрацій до книг створили й інші київські художники-графіки: Г. Пустовійт (до роману Гончарова «Обломов»), А. Резніченко (до роману М. Островського «Як гартувалася сталь»), Толкачов (до роману М. Горького «Мати»); серед них ряд психологічно виразних образів героїв літературних творів.
У творчості київських майстрів станкової графіки переважали пейзажні мотиви. Найбільш вдалі вирішення були в кольорових ліноритах О. Пащенка («Вид з Володимирської гірки», «Повідь на Трухановому острові»), в дереворитах К. Козловського («Соціалістичний Київ») та численних малюнках олівцем Г. Пустовійта, виконаних під час творчої подорожі по західних областях Української РСР.
Помітних успіхів досягли у довоєнний період київські скульптори. Великою популярністю у глядачів користувалися скульптурні твори «В. Чкалов», «Г. Котовський», «Снайпер» Б. Іванова, «Іспанська жінка» Г. Петрашевич, «Червоноармієць» П. Ульянова та інші. В Трипіллі було споруджено пам'ятник комсомольцям, які загинули в боях з бандитами. У п'яти бронзових рельєфах скульптори Білостоцький, Пивоваров і Фрідман розповіли про життя і загибель молодих героїв.
Ряд психологічно виразних скульптурних портретів створили скульптори Г. Пивоваров (І. Франка, О. Довженка), І. Макогон (Т. Шевченка, художника
Северина), Б. Кратко (М. Заньковецької) та інші.
Твори київських митців з успіхом експонувались на республіканських та багатьох всесоюзних художніх виставках, зокрема на виставках «Індустрія соціалізму» (1938 p.), «Нові твори графіки СРСР» (1939 p.), «Кращі твори радянських художників» (1940 р.), на виставці творів групи українських графіків у Москві (1940 p.).
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 42 з 50
українська художня виставка, що відкрилась у 1937 році в Києві як ювілейна виставка «Квітуча соціалістична Україна». До творів київських художників, що мали серйозне значення для розвитку українського радянського мистецтва, належали картини В. Костецького «Допит ворога», Ф. Кричевського «Веселі доярки», , К. Трохименка «Кадри Дніпробуду», І. Щтільмана «Дніпро одягається в граніт» і серія акварелей О. Шовкуненка «Дніпробуд». Виділялися статуї «Моряки» Б. Іванова, «Материнство» М. Гельмана, «Портрет художника І. Северина» роботи І. Макогона. У графіці привертали увагу ілюстрації І. їжакевича до «Кобзаря» Т. Шевченка, кольорові автолітографії про Молдавію і види Дніпра Г. Пустовійта, ліричні рисунки олівцем та літографії берегів Дніпра та видів Канева І. Плещинського.У 1937 році на ознаменування 100-річчя з дня смерті О. С. Пушкіна в Києві експонувалась ювілейна
«Тарас Шевченко - пастух». Худ. I. С. їжакевич. 1935 р.
В театрах Києва помітних творчих успіхів у реалістичному оформленні спектаклів досягли художники А. Петрицький, В. Меллер та інші.
Київські художники брали участь в оздобленні павільйону Української РСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. Бригада у складі Ю. Білостоцького, Г. Пивоварова та Е. Фрідмана створила скульптурні групи «Передовики соціалістичної індустрії» і «Передовики сільського господарства», що прикрашали вхід до павільйону. За ескізами майстра народного мистецтва П. Власенко був виконаний вітраж фасадної сторони павільйону. В павільйоні Поволжя експонувалась статуя В. Чкалова роботи київського скульптора Б. Іванова.
У зв'язку з ювілеєм Т. Г. Шевченка у 1939 році в Києві був споруджений пам'ятник великому Кобзареві України, а також організована художня виставка, що стала основою для утворення Державного музею Т. Г. Шевченка. Київські художники показали на цій виставці чимало визначних творів, у т. ч. картини К. Трохименка «Шевченко і Енгельгардт», В. Костецького «Шевченко в казармі», автолітографії місць, зв'язаних з життям Шевченка в Моринцях і Каневі, роботи І, Плещинсіького, ювілейний плакат Г. Пустовійта.
У 1940 році відбувся перший випуск студентів Київського державного художнього інституту. Кращими дипломами були картини «Г. І. Котовський ліквідує банду Матюхи» Ф. Кличка, «Наші прийшли» М. Іванова, «Проводи партизана»
Нестеренка.
Великих успіхів досягли київські художники і в розвитку графічного мистецтва, зокрема станкової і книжкової графіки.
Над ілюструванням творів класиків української літератури успішно працював І. їжакевич. Значним досягненням художника були виконані ним у 1937 році ілюстрації до повісті М. Коцюбинського «Fata morпana». Основну увагу їжакевич приділив епізодам, що допомагають розкрити ідейний і соціальний зміст твору. Глибоке знання народного життя допомогло художникові з великою силою і проникливістю відобразити невимовно тяжке життя українського трудящого селянства, його боротьбу за кращу долю під час революції 1905 року. В ілюстраціях до «Лісової пісні» Лесі Українки, виконаних у цей же період, І. їжакевич створив ряд сповнених глибокого ліризму малюнків. Пізніше художник ілюстрував повість Івана Ле «Наливайко» (1940 p.), повість Г. Квітки-Основ'яненка «Пан Халявський» (1941 p.).
Чимало ілюстрацій до книг створили й інші київські художники-графіки: Г. Пустовійт (до роману Гончарова «Обломов»), А. Резніченко (до роману М. Островського «Як гартувалася сталь»), Толкачов (до роману М. Горького «Мати»); серед них ряд психологічно виразних образів героїв літературних творів.
У творчості київських майстрів станкової графіки переважали пейзажні мотиви. Найбільш вдалі вирішення були в кольорових ліноритах О. Пащенка («Вид з Володимирської гірки», «Повідь на Трухановому острові»), в дереворитах К. Козловського («Соціалістичний Київ») та численних малюнках олівцем Г. Пустовійта, виконаних під час творчої подорожі по західних областях Української РСР.
Помітних успіхів досягли у довоєнний період київські скульптори. Великою популярністю у глядачів користувалися скульптурні твори «В. Чкалов», «Г. Котовський», «Снайпер» Б. Іванова, «Іспанська жінка» Г. Петрашевич, «Червоноармієць» П. Ульянова та інші. В Трипіллі було споруджено пам'ятник комсомольцям, які загинули в боях з бандитами. У п'яти бронзових рельєфах скульптори Білостоцький, Пивоваров і Фрідман розповіли про життя і загибель молодих героїв.
Ряд психологічно виразних скульптурних портретів створили скульптори Г. Пивоваров (І. Франка, О. Довженка), І. Макогон (Т. Шевченка, художника
Северина), Б. Кратко (М. Заньковецької) та інші.
Твори київських митців з успіхом експонувались на республіканських та багатьох всесоюзних художніх виставках, зокрема на виставках «Індустрія соціалізму» (1938 p.), «Нові твори графіки СРСР» (1939 p.), «Кращі твори радянських художників» (1940 р.), на виставці творів групи українських графіків у Москві (1940 p.).