Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Нові якості української художньої кінематографії найяскравіше розкрились у фільмі О. Довженка «Щорс» - національному, самобутньому творі українського кіномистецтва, який глибиною художнього проникнення в життя, типовістю і масштабністю охоплення історичних подій став поряд з «Чапаєвим». Душею фільму
«Щорс», сповненого революційного вогню й пристрасті, є український народ, який бореться. Доля окремих героїв картини тісно переплітається з долею народу, характери розкриваються в історичних подіях, де маси являють собою активну, дійову
силу. Образ Щорса втілює риси нової людини - борця за суспільне благо, за комунізм. Характер Щорса показаний у фільмі в різноманітних суспільних зв'язках, розкритий у вчинках і дії, в словах і думках. Щорс у виконанні Є. Самойлова насамперед комуніст, керівник і вихователь. Ненависть і відчай тисяч людей, які прийшли до нього із спалених і зруйнованих інтервентами міст і сіл України, він переплавляє на палке прагнення розбити і знищити ворога, вигнати його з рідної землі. Фільм «Щорс», який оспівав красу радянської людини, її високі моральні якості і патріотизм, справедливо зарахований до найкращих творів радянського кіно.
Визначним твором на історико-революційну тему був фільм І. Савченка «Вершники» (1939 p.). Картина розповідає про самовіддану боротьбу українського народу з ворогами революції, викриває найманців іноземних окупантів - буржуазних націоналістів.
Особливо приваблює у «Вершниках» чудова гра актора С. Шкурата. Створений ним образ селянина Якима Недолі розкриває нові риси простої людини, що виникли в процесі боротьби за Радянську владу. Глядача підкоряє природність, правдивість образу Недолі. У творчій біографії С. Шкурата образ Недолі не менш значний, ніж образ денщика Потапова, створений ним у «Чапаєві».
У середині 30-х років на Київську кіностудію приходить відомий український кінорежисер І. П. Кавалерідзе - автор фільму «Коліївщина», присвяченого визвольній боротьбі українського народу в далекому минулому. Тут він ставить картину «Прометей». В основу її були покладені мотиви поеми Т. ЇЇІевченка «Кавказ», в якій великий Кобзар у могутньому образі Прометея втілив незбориму революційну народну силу. Фільм пронизаний ідеєю інтернаціональної єдності народних мас Росії, України та Грузії.
У 1936 році І. Кавалерідзе здійснив екранізацію класичної української опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка. Це була перша в радянському кіно екранізація опери, в якій зроблено спробу поєднати гру драматичних акторів із співом вокалістів. Так, роль Наталки грала К. Осмяловська, співала М. Литвиненко-Вольгемут. Незабаром І. Кавалерідзе поставив «Запорожець за Дунаєм» за мотивами опери С. Гулака-Артемовського з участю драматичних акторів І Юри, Л. Сердюка, С. Шкурата, С. Шагайди та інших. Знайдений у попередньому фільмі принцип використаний тут цілком послідовно.
Розвиток українського кіномистецтва відбувався в органічному взаємозв'язку із зростанням української радянської літератури. Засвоєння її чудових традицій допомагало розвитку художньої майстерності кінодраматургів. Режисерські досягнення у створенні художнього образу українського народу в кіномистецтві були насамперед наслідком значних успіхів кінодраматургії.
Визначним здобутком українського радянського кіномистецтва передвоєнних років був історичний фільм «Богдан Хмельницький», поставлений І. Савченком за сценарієм О. Корнійчука. Розкриваючи внутрішні рушійні сили визвольної боротьби українського народу в 1648-1654 pp., автори фільму виділяють і підкреслюють прогресивні тенденції епохи, дають картину суспільних відносин і прагнень, показують суперечності, що існували в ті часи.
Художні образи фільму відтворюють типові характери за типових історичних обставин. Прямий зв'язок існує між образами, створеними народною творчістю, і виведеними у фільмі пройнятими героїчною патетикою образами гетьмана Богдана Хмельницького (М. Мордвинов), дяка Гаврила (М. Жаров), козаків Тура (Р. Івицький), Шайтана (А. Дунайський), Довбні (Б. Андреев), Кожуха (Д. Капка) та інших, що уособлюють волелюбний, мужній, оптимістичний, веселий характер українського народу.
У «Богдані Хмельницькому» знайшла яскраве художнє втілення тема нерозривної дружби російського та українського народів, спільності життєвих інтересів народів-братів. Зняті учнем Д. Демуцького Ю. Єкельчиком фільми «Щорс» і «Богдан Хмельницький» являють собою класичний приклад майстерного кіноживонису.
Найбільш визначними постатями, створеними в українському радянському кіно у передвоєнні роки, були образи комуніста Щорса (артист Є. Самойлов), партизана Боженка (І. Скуратов), селянина Недолі (С. Шкурат), Богдана
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 45 з 50
соціалістичного реалізму.Нові якості української художньої кінематографії найяскравіше розкрились у фільмі О. Довженка «Щорс» - національному, самобутньому творі українського кіномистецтва, який глибиною художнього проникнення в життя, типовістю і масштабністю охоплення історичних подій став поряд з «Чапаєвим». Душею фільму
силу. Образ Щорса втілює риси нової людини - борця за суспільне благо, за комунізм. Характер Щорса показаний у фільмі в різноманітних суспільних зв'язках, розкритий у вчинках і дії, в словах і думках. Щорс у виконанні Є. Самойлова насамперед комуніст, керівник і вихователь. Ненависть і відчай тисяч людей, які прийшли до нього із спалених і зруйнованих інтервентами міст і сіл України, він переплавляє на палке прагнення розбити і знищити ворога, вигнати його з рідної землі. Фільм «Щорс», який оспівав красу радянської людини, її високі моральні якості і патріотизм, справедливо зарахований до найкращих творів радянського кіно.
Визначним твором на історико-революційну тему був фільм І. Савченка «Вершники» (1939 p.). Картина розповідає про самовіддану боротьбу українського народу з ворогами революції, викриває найманців іноземних окупантів - буржуазних націоналістів.
Особливо приваблює у «Вершниках» чудова гра актора С. Шкурата. Створений ним образ селянина Якима Недолі розкриває нові риси простої людини, що виникли в процесі боротьби за Радянську владу. Глядача підкоряє природність, правдивість образу Недолі. У творчій біографії С. Шкурата образ Недолі не менш значний, ніж образ денщика Потапова, створений ним у «Чапаєві».
У середині 30-х років на Київську кіностудію приходить відомий український кінорежисер І. П. Кавалерідзе - автор фільму «Коліївщина», присвяченого визвольній боротьбі українського народу в далекому минулому. Тут він ставить картину «Прометей». В основу її були покладені мотиви поеми Т. ЇЇІевченка «Кавказ», в якій великий Кобзар у могутньому образі Прометея втілив незбориму революційну народну силу. Фільм пронизаний ідеєю інтернаціональної єдності народних мас Росії, України та Грузії.
У 1936 році І. Кавалерідзе здійснив екранізацію класичної української опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка. Це була перша в радянському кіно екранізація опери, в якій зроблено спробу поєднати гру драматичних акторів із співом вокалістів. Так, роль Наталки грала К. Осмяловська, співала М. Литвиненко-Вольгемут. Незабаром І. Кавалерідзе поставив «Запорожець за Дунаєм» за мотивами опери С. Гулака-Артемовського з участю драматичних акторів І Юри, Л. Сердюка, С. Шкурата, С. Шагайди та інших. Знайдений у попередньому фільмі принцип використаний тут цілком послідовно.
Розвиток українського кіномистецтва відбувався в органічному взаємозв'язку із зростанням української радянської літератури. Засвоєння її чудових традицій допомагало розвитку художньої майстерності кінодраматургів. Режисерські досягнення у створенні художнього образу українського народу в кіномистецтві були насамперед наслідком значних успіхів кінодраматургії.
Визначним здобутком українського радянського кіномистецтва передвоєнних років був історичний фільм «Богдан Хмельницький», поставлений І. Савченком за сценарієм О. Корнійчука. Розкриваючи внутрішні рушійні сили визвольної боротьби українського народу в 1648-1654 pp., автори фільму виділяють і підкреслюють прогресивні тенденції епохи, дають картину суспільних відносин і прагнень, показують суперечності, що існували в ті часи.
Художні образи фільму відтворюють типові характери за типових історичних обставин. Прямий зв'язок існує між образами, створеними народною творчістю, і виведеними у фільмі пройнятими героїчною патетикою образами гетьмана Богдана Хмельницького (М. Мордвинов), дяка Гаврила (М. Жаров), козаків Тура (Р. Івицький), Шайтана (А. Дунайський), Довбні (Б. Андреев), Кожуха (Д. Капка) та інших, що уособлюють волелюбний, мужній, оптимістичний, веселий характер українського народу.
У «Богдані Хмельницькому» знайшла яскраве художнє втілення тема нерозривної дружби російського та українського народів, спільності життєвих інтересів народів-братів. Зняті учнем Д. Демуцького Ю. Єкельчиком фільми «Щорс» і «Богдан Хмельницький» являють собою класичний приклад майстерного кіноживонису.
Найбільш визначними постатями, створеними в українському радянському кіно у передвоєнні роки, були образи комуніста Щорса (артист Є. Самойлов), партизана Боженка (І. Скуратов), селянина Недолі (С. Шкурат), Богдана