Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Щодо зображувального вирішення «Земля» - один з найдосконаліших творів світового кіномистецтва.
Довженко і оператор фільму Д. Демуцький зробили кожен кадр живописним художнім твором: воли на фоні неба, безкраї поля, на які приходить трактор, юрби селян, що з радістю зустрічають нове життя, - ці та багато інших кадрів зливаються у величний образ Радянської України.
На Всесвітній виставці в 1958 році в Брюселі фільм «Земля» в числі 12-ти картин визнаний кращим фільмом усіх часів і народів.
30-ті роки характеризуються підвищенням майстерності кіномитців, збагаченням змісту і форми кінотворів. Кіномистецтво стає справді соціалістичним мистецтвом , народним мистецтвом у найширшому розумінні цього слова.
Зростання радянського кіно було безпосереднім результатом бурхливого розвитку Радянської держави, яка здійснила великі соціалістичні перетворення - індустріалізацію і колективізацію країни. Головним об'єктом літератури й мистецтва стає соціалістичне будівництво, основним героєм - людина праці. Сучасна література допомогла українському кіно більш глибоко, ніж раніше, відбити героїчну працю народу, його подвиги в роки громадянської війни. Вона стимулювала також розвиток жанрів, серед яких основне місце зайняли драматичні та епічні жанри.
На рубежі 30-х років кіно стає звуковим, але Київська кінофабрика деякий час випускала ще німі фільми. Одночасно розгорнулась підготовка до створення звукових стрічок. Першою Звуковою картиною була документальна стрічка «Симфонія Донбасу» (1930 р.) режисера Дзиги Вертова.
Великим досягненням українського кіномистецтва 30-х років стало художнє опанування теми боротьби за будівництво соціалізму в нашій країні. Один з найцікавіших фільмів на цю тему - «Іван» - створив режисер О. Довженко. В основі його лежала ідея виховання людини в процесі праці.
Головні дійові особи фільму - два колгоспники, які прибули працювати на Дніпробуд. Довженко показав, як змінюється світогляд героя - селюка Івана (П. Масоха) під впливом робітничого середовища і соціалістичних відносин. На початку самовпевнений, Іван зрозумів згодом, що самої фізичної сили робітникові, який хоче бути передовим, мало - потрібні ще й технічні знання. І він прагне їх здобути. В основі фільму - зіткнення різних поглядів на роль людини в суспільстві. Степан Губа (С. Шкурат), наприклад, який уособлює відсталіші верстви селянства, намагається вести паразитичний спосіб життя. Колектив будівників викриває і виганяє його. В «Івані» творче обдаровання Довженка, його здатність бачити важливе в житті очима художника виявилися в ряді блискучих епізодів і сцен. До цієї картини ще не було фільму, в якому з такою поетичною силою показувався б грандіозний розмах індустріального будівництва в нашій країні.
Про людей нового села, про їх соціалістичну працю та
нові взаємовідносини розповідають фільми «Багата наречена» (1937 р.) і «Трактористи» (1939 р.) режисера І. Пир'єва, поставлені спільно Київською та Московською кіностудіями.
Фільм «Багата наречена» мав безперечні позитивні сторони, але в художньому відношенні він поступався перед картиною «Трактористи», де актор М. Крючков створив яскравий і рельєфний образ новатора-комуніста. Герой цього фільму - демобілізований солдат Клим Ярко, який, потрапивши у відсталий, дезорганізований колектив, зумів згуртувати навколо себе людей і вивести їх у перші ряди борців трудового фронту. Клим Ярко став одним з найпопулярніших кіногероїв передвоєнних років.
Фільм «Велике життя» (1939 p.) Л. Лукова присвячений шахтарям Донбасу. Найбільш яскравими і вдалими образами картини стали постаті старого шахтаря Козодоєва (артист І. Пельтцер) і молодого шахтаря Балуна (Б. Андреев), який з сільського малописьменного хлопця виріс на шахті у майстра своєї справи. Успіх цих образів зумовлений тим, що автори фільму знайшли художні барви для змалювання головного, вирішального в їх характерах, життєво достовірно розкрили мотиви їх вчинків, показали реальну виробничу й побутову обстановку їх життя.
Найважливішим художнім досягненням українського кіномистецтва 30-х років було глибше, ніж раніше, зображення людини. У кращих кінотворах людина постала як активний перетворювач життя, як послідовний борець за здійснення комуністичних ідеалів, почуття, думки і дії якого пройняті пафосом боротьби за побудову нового світу.
У багатьох фільмах яскраво виявилося прагнення створити багатогранний образ радянської людини - героя нашого часу, розкрити його духовний світ, показати не тільки вчинки, а й внутрішні мотиви його поведінки. Саме в цьому виявилось утвердження київських митців кіно на позиціях
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 44 з 50
«Землі» людину в гармонії з навколишньою природою. Світла й святкова, вона радіє разом з Василем, коли він, танцюючи від надміру молодих сил і щастя, йде вулицею рідного села. Вона урочиста й сумна, коли домовину вбитого Василя несуть на кладовище. Віти яблунь тягнуться до обличчя юнаки, наче хочуть покласти на нього свій прощальний поцілунок.Щодо зображувального вирішення «Земля» - один з найдосконаліших творів світового кіномистецтва.
На Всесвітній виставці в 1958 році в Брюселі фільм «Земля» в числі 12-ти картин визнаний кращим фільмом усіх часів і народів.
30-ті роки характеризуються підвищенням майстерності кіномитців, збагаченням змісту і форми кінотворів. Кіномистецтво стає справді соціалістичним мистецтвом , народним мистецтвом у найширшому розумінні цього слова.
Зростання радянського кіно було безпосереднім результатом бурхливого розвитку Радянської держави, яка здійснила великі соціалістичні перетворення - індустріалізацію і колективізацію країни. Головним об'єктом літератури й мистецтва стає соціалістичне будівництво, основним героєм - людина праці. Сучасна література допомогла українському кіно більш глибоко, ніж раніше, відбити героїчну працю народу, його подвиги в роки громадянської війни. Вона стимулювала також розвиток жанрів, серед яких основне місце зайняли драматичні та епічні жанри.
На рубежі 30-х років кіно стає звуковим, але Київська кінофабрика деякий час випускала ще німі фільми. Одночасно розгорнулась підготовка до створення звукових стрічок. Першою Звуковою картиною була документальна стрічка «Симфонія Донбасу» (1930 р.) режисера Дзиги Вертова.
Великим досягненням українського кіномистецтва 30-х років стало художнє опанування теми боротьби за будівництво соціалізму в нашій країні. Один з найцікавіших фільмів на цю тему - «Іван» - створив режисер О. Довженко. В основі його лежала ідея виховання людини в процесі праці.
Головні дійові особи фільму - два колгоспники, які прибули працювати на Дніпробуд. Довженко показав, як змінюється світогляд героя - селюка Івана (П. Масоха) під впливом робітничого середовища і соціалістичних відносин. На початку самовпевнений, Іван зрозумів згодом, що самої фізичної сили робітникові, який хоче бути передовим, мало - потрібні ще й технічні знання. І він прагне їх здобути. В основі фільму - зіткнення різних поглядів на роль людини в суспільстві. Степан Губа (С. Шкурат), наприклад, який уособлює відсталіші верстви селянства, намагається вести паразитичний спосіб життя. Колектив будівників викриває і виганяє його. В «Івані» творче обдаровання Довженка, його здатність бачити важливе в житті очима художника виявилися в ряді блискучих епізодів і сцен. До цієї картини ще не було фільму, в якому з такою поетичною силою показувався б грандіозний розмах індустріального будівництва в нашій країні.
Про людей нового села, про їх соціалістичну працю та
нові взаємовідносини розповідають фільми «Багата наречена» (1937 р.) і «Трактористи» (1939 р.) режисера І. Пир'єва, поставлені спільно Київською та Московською кіностудіями.
Фільм «Багата наречена» мав безперечні позитивні сторони, але в художньому відношенні він поступався перед картиною «Трактористи», де актор М. Крючков створив яскравий і рельєфний образ новатора-комуніста. Герой цього фільму - демобілізований солдат Клим Ярко, який, потрапивши у відсталий, дезорганізований колектив, зумів згуртувати навколо себе людей і вивести їх у перші ряди борців трудового фронту. Клим Ярко став одним з найпопулярніших кіногероїв передвоєнних років.
Фільм «Велике життя» (1939 p.) Л. Лукова присвячений шахтарям Донбасу. Найбільш яскравими і вдалими образами картини стали постаті старого шахтаря Козодоєва (артист І. Пельтцер) і молодого шахтаря Балуна (Б. Андреев), який з сільського малописьменного хлопця виріс на шахті у майстра своєї справи. Успіх цих образів зумовлений тим, що автори фільму знайшли художні барви для змалювання головного, вирішального в їх характерах, життєво достовірно розкрили мотиви їх вчинків, показали реальну виробничу й побутову обстановку їх життя.
Найважливішим художнім досягненням українського кіномистецтва 30-х років було глибше, ніж раніше, зображення людини. У кращих кінотворах людина постала як активний перетворювач життя, як послідовний борець за здійснення комуністичних ідеалів, почуття, думки і дії якого пройняті пафосом боротьби за побудову нового світу.
У багатьох фільмах яскраво виявилося прагнення створити багатогранний образ радянської людини - героя нашого часу, розкрити його духовний світ, показати не тільки вчинки, а й внутрішні мотиви його поведінки. Саме в цьому виявилось утвердження київських митців кіно на позиціях