Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
До 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка була випущена ювілейна бронзова медаль, великими
тиражами вийшли твори поета на Україні і в братніх республіках у перекладах на мови народів СРСР.
У роки передвоєнних п'ятирічок Київ відвідували численні делегації прогресивних зарубіжних письменників, літераторів братніх радянських республік. Так, у 1935 році гістьми міста були відомий датський письменник-комуніст Мартін Андерсен Нексе, делегація прогресивних німецьких письменників, у 1936 році - угорські письменники А. Гідаш, Б. Іллеш, Мате Залка та інші. На багатолюдних літературних вечорах вони читали свої твори, переклади «Заповіту» Т. Г. Шевченка, поезій сучасних українських поетів.
Міцніли й міжнародні зв'язки українських, як і всіх радянських письменників, посилювалася їх боротьба за мир, проти фашизму і війни. В червні 1935 року П. Тичина, І. Микитенко, П. Панч, О. Корнійчук у складі делегації СРСР брали участь у роботі Міжнародного конгресу на захист культури в Парижі.
Зростала роль літератури в суспільних перетвореннях, що відбувалися в країні, а також авторитет і популярність художників слова - вірних пропагандистів політики партії і Радянської держави. Народ виявляв до улюблених письменників високе довір'я, обираючи їх своїми посланцями у районні, міську та обласну Ради, депутатами найвищих законодавчих органів. У 1939 році Президія Верховної Ради СРСР нагородила орденами велику групу письменників, серед яких було багато літераторів Києва. П. Тичина та О. Корнійчук у 1940 році за свої видатні твори були удостоєні в числі перших радянських письменників звання лауреатів Державної премії СРСР. У 1937 році О. Корнійчук був обраний депутатом Верховної Ради СРСР першого скликання, у 1938 році П. Тичину трудящі Києва обрали депутатом Верховної Ради Української РСР.
ЦК КП(б)У, Київський обласний і міський комітети КП(б)У, проводячи в життя постанови і вказівки ЦК ВКП(б), постійно керували діяльністю Спілки письменників України та її партійної організації, націлювали літераторів і допомагали їм розв'язувати почесні й відповідальні завдання помічників партії в справі виховання народу в комуністичному дусі.
Співцем титанічної революційно-перетворюючої діяльності Комуністичної партії, торжества ленінської дружби народів, краси і сили країни перемігшого соціалізму виступає у своїх збірках поезій «Партія веде» (1934 p.), «Чуття єдиної родини» (1936 p.), «Сталь і ніжність» (1940 р.) П. Тичина. Стверджуючи поетичним словом ідеї пролетарського інтернаціоналізму і. гуманізму, поет гнівно таврує ворогів миру, фашистських паліїв війни, приречений на загибель капіталістичний світ.
Книги поезій «Київ» (1935 p.), «Літо» (1936 p.), «Україна» (1938 p.), «Збір винограду» (1940 р.) створює М. Рильський - поет життєстверджуючого пафосу, ясного, молодого світовідчування. Вірші М. Рильського про Соціалістичну Батьківщину і Комуністичну партію, про дружбу народів, боротьбу за мир, про щасливу долю простих радянських людей становлять єдину хвилюючу розповідь про творців «епохи молодої» соціалізму, велич їх духу, багатий духовний світ.
На всю повноту виявився в 30-і роки самобутній талант поета-епіка М. Бажана. В поемі-трилогії «Безсмертя» (1935-1937 pp.) він створив художній образ улюбленця народу, видатного державного і партійного діяча-ленінця С. М. Кірова; в поемі «Батьки і сини» (1938 р.) - оспівав подвиг в ім'я революції легендарної родини донецького робітника Петра Цупова;в «Грузинських поезіях» та «Узбекистанських поезіях» (збірка «Ямби», 1940 р.) - намалював картини природи, минулого й сучасного життя братніх народів.
Широтою тематики, ліричною безпосередністю і високою емоціональною схвильованістю позначені нові збірки поезій В. Сосюри - «Нові поезії» (1937 p.), «Люблю» (1939 р.). Серёд творів про героїку боїв за Жовтень помітне місце посів віршований роман В. Сосюри «Червоногвардієць» (1940 p.).
У передвоєнне п'ятиріччя сформувався самобутній талант поета А. Малишка - одного з визначних представників того покоління, яке виросло в період побудови соціалізму. Його книги «Батьківщина» (1936 p.), «З книги життя» (1938 p.), «Народження синів» (1939 p.), «Листи червоноармійця Опанаса Байди» (1940 р.)та інші одразу здобули широку Популярність у читачів, особливо молоді.
Драматичною напругою думки, багатством тем, образів, поетичних форм
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 30 з 50
Особливо урочисто відзначалося 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. В липні 1938 року постановою ЦВК України був створений республіканський ювілейний комітет. 6 березня 1939 року в Києві в парку напроти університету відкрито пам'ятник Кобзарю, увечері того ж дня відбулося урочисте засідання в театрі опери та балету, якому, як і Київському державному університету, Указом Президії Верховної Ради СРСР було присвоєно ім'я Т. Г. Шевченка.До 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка була випущена ювілейна бронзова медаль, великими
У роки передвоєнних п'ятирічок Київ відвідували численні делегації прогресивних зарубіжних письменників, літераторів братніх радянських республік. Так, у 1935 році гістьми міста були відомий датський письменник-комуніст Мартін Андерсен Нексе, делегація прогресивних німецьких письменників, у 1936 році - угорські письменники А. Гідаш, Б. Іллеш, Мате Залка та інші. На багатолюдних літературних вечорах вони читали свої твори, переклади «Заповіту» Т. Г. Шевченка, поезій сучасних українських поетів.
Міцніли й міжнародні зв'язки українських, як і всіх радянських письменників, посилювалася їх боротьба за мир, проти фашизму і війни. В червні 1935 року П. Тичина, І. Микитенко, П. Панч, О. Корнійчук у складі делегації СРСР брали участь у роботі Міжнародного конгресу на захист культури в Парижі.
Зростала роль літератури в суспільних перетвореннях, що відбувалися в країні, а також авторитет і популярність художників слова - вірних пропагандистів політики партії і Радянської держави. Народ виявляв до улюблених письменників високе довір'я, обираючи їх своїми посланцями у районні, міську та обласну Ради, депутатами найвищих законодавчих органів. У 1939 році Президія Верховної Ради СРСР нагородила орденами велику групу письменників, серед яких було багато літераторів Києва. П. Тичина та О. Корнійчук у 1940 році за свої видатні твори були удостоєні в числі перших радянських письменників звання лауреатів Державної премії СРСР. У 1937 році О. Корнійчук був обраний депутатом Верховної Ради СРСР першого скликання, у 1938 році П. Тичину трудящі Києва обрали депутатом Верховної Ради Української РСР.
ЦК КП(б)У, Київський обласний і міський комітети КП(б)У, проводячи в життя постанови і вказівки ЦК ВКП(б), постійно керували діяльністю Спілки письменників України та її партійної організації, націлювали літераторів і допомагали їм розв'язувати почесні й відповідальні завдання помічників партії в справі виховання народу в комуністичному дусі.
Співцем титанічної революційно-перетворюючої діяльності Комуністичної партії, торжества ленінської дружби народів, краси і сили країни перемігшого соціалізму виступає у своїх збірках поезій «Партія веде» (1934 p.), «Чуття єдиної родини» (1936 p.), «Сталь і ніжність» (1940 р.) П. Тичина. Стверджуючи поетичним словом ідеї пролетарського інтернаціоналізму і. гуманізму, поет гнівно таврує ворогів миру, фашистських паліїв війни, приречений на загибель капіталістичний світ.
Книги поезій «Київ» (1935 p.), «Літо» (1936 p.), «Україна» (1938 p.), «Збір винограду» (1940 р.) створює М. Рильський - поет життєстверджуючого пафосу, ясного, молодого світовідчування. Вірші М. Рильського про Соціалістичну Батьківщину і Комуністичну партію, про дружбу народів, боротьбу за мир, про щасливу долю простих радянських людей становлять єдину хвилюючу розповідь про творців «епохи молодої» соціалізму, велич їх духу, багатий духовний світ.
На всю повноту виявився в 30-і роки самобутній талант поета-епіка М. Бажана. В поемі-трилогії «Безсмертя» (1935-1937 pp.) він створив художній образ улюбленця народу, видатного державного і партійного діяча-ленінця С. М. Кірова; в поемі «Батьки і сини» (1938 р.) - оспівав подвиг в ім'я революції легендарної родини донецького робітника Петра Цупова;в «Грузинських поезіях» та «Узбекистанських поезіях» (збірка «Ямби», 1940 р.) - намалював картини природи, минулого й сучасного життя братніх народів.
Широтою тематики, ліричною безпосередністю і високою емоціональною схвильованістю позначені нові збірки поезій В. Сосюри - «Нові поезії» (1937 p.), «Люблю» (1939 р.). Серёд творів про героїку боїв за Жовтень помітне місце посів віршований роман В. Сосюри «Червоногвардієць» (1940 p.).
У передвоєнне п'ятиріччя сформувався самобутній талант поета А. Малишка - одного з визначних представників того покоління, яке виросло в період побудови соціалізму. Його книги «Батьківщина» (1936 p.), «З книги життя» (1938 p.), «Народження синів» (1939 p.), «Листи червоноармійця Опанаса Байди» (1940 р.)та інші одразу здобули широку Популярність у читачів, особливо молоді.
Драматичною напругою думки, багатством тем, образів, поетичних форм