Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Найзначнішими подіями в організаційному та ідейно-творчому житті письменників Києва в другій половині 20-х років було створення в 1926 році комсомольсько-молодіжної літературної організації і київської організації спілки пролетарських письменників. Обидві київські організації разом з харківськими, що виникли майже одночасно, були ініціаторами створення Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП) з Центральним бюро в Харкові та «Молодняка».
Ядро київського «Молодняка» становили молоді літератори - студенти вузів, робітники заводів, селянська молодь районів Київщини. Значну роль у виявленні та збиранні «молодняківців» відіграли газета «Молодий більшовик» та її «Літературна сторінка», що систематично подавалася в 1925-1930 pp., журнал «Молодий більшовик» (з 1928 p.), журнали київського ІНО (університету) «Кузня освіти» та «Молоді загони». Завдяки цим виданням читачі познайомилися з творами великої групи «молодняківців» - поетів, прозаїків, драматургів, критиків: Д. Чепурного, М. Шеремета, В. Коваленка, І. Шевченка, О. Корнійчука, Л. Смілянського, П. Ковганюка, А. Клоччя, М. Шпака, О. Близька, А. Шияна, С. Воскрекасенка, М. Булатовича, М. Скуби, П. Дорошка, М. Пригари, Є. Кирилюка, П. Радченка, Г. Проня, Ю. Зорі, М. Стельмаха, А. Малишка, М. Куделі, О. Гуреєва, В. Кучера, О. Носенка, П. Колесника, Т. Волгіної, Ю. Мокрієва та інших, більшість з яких жила в Києві. Група «Молодняка» працювала під керівництвом і при постійній підтримці та допомозі Київського окружкому і обкому ЛКСМУ та його секретаря, пізніше автора відомої повісті «Молодість» О. Бойченка.
Київські письменники взяли активну участь у підготовці та роботі І з'їзду ВУСПП, що відбувся в січні 1927 року в Харкові. Серед обраних до керівного органу Спілки - Ради ВУСПП були київські письменники Іван Ле та М. Терещенко. З 1927 року як органи ВУСПП у Харкові почали виходити журнали «Гарт» і «Красное слово», а в Києві - «Літературна газета», першим редактором якої був Іван Ле. У 1926 році письменники Києва створили своє видавництво «Маса», в якому за кілька років вийшло чимало нових книг.
Ідейно-творче та організаційне згуртування письменників Києва сприяло розширенню масового літературного руху в місті в другій половині 20-х років. Після ряду змін в організації та методах роботи відомих літературних груп при газетах «Пролетарська правда», «Вагранка», російської секції «5Ковтня» у 1928 році створюється єдине київське літоб'єднання КОПП («Киевское объединение пролетарских писателей»). Об'єднуючим центром роботи літераторів-початківців стала редакція газети «Киевский пролетарий». За ініціативою «молодняківців» та газети «Молодий пролетар» (1929 р.) на заводах «Ленінська кузня», «Більшовик», «Арсенал» та інших були організовані масові літературно-критичні, творчі, бібліографічні гуртки.
20-і роки були великим етапом не тільки в організаційному, а й у творчому житті київських радянських письменників. У багатьох їхніх творах знайшли художнє відображення події громадянської війни, героїка соціалістичної праці робітників і селян.
Активним творчим і громадським життям жив у ці роки С. Васильченко. В 1921-1928 pp. він учителював у київській 61-й школі, де керував також дитячою літстудією. Живі й багаті враження та спостереження над життям радянської школи письменник відтворив в оповіданнях та повістях «Приблуда» (1921-1922 pp.), «Червоний вечір» (1922-1923 pp.), «Авіаційний гурток» (1924 р.), «Олив'яний перстень» (1926 p.).
Обкладинка журналу «Життя й революція». 1925 р.
У Києві, до переїзду в Харків (1923 р.) жив П. Тичина. Тут видатний поет створив переважну більшість віршів та поем, що ввійшли до збірки «Вітер з України» (1924 р.). В ній у майстерній поетичній формі оспівані перші паростки великих соціалістичних перетворень у країні. Поезії П. Тичини сповнені поривання вперед, високого патріотичного пафосу:
Вставай, хто серцем кучерявийі Нова республіко, гряди! Хлюпни нам, море, свіжі лави! О земле, велетнів роди!
Велика ідейно-творча еволюція відбувається у 20-і роки в поезії М. Рильського. Кожна нова його збірка поезій - «Поеми» (1924 p.), «Крізь бурю й сніг» (1925 p.), «Під осінніми зорями» (1926 p.), «Де сходяться дороги» та «Гомін і відгомін» (1929 р.)- свідчила про неухильне наближення поета до радянської дійсності, про все глибше опанування матеріалістичного світогляду. У багатьох віршах і поемах М. Рильський виступає як тонкий і проникливий співець природи, людської праці.
Під небом соковитим і дзвінким, Де ходить вітер теплий і рум'яний, Вони будують променистий дім - Такі прості - замурзані - титани.
У 1927 році М. Рильський опублікував переклад поеми А. Міцкевича «Пан Тадеуш».
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 25 з 50
письменники видавали альманах «Ветер с Украины».Найзначнішими подіями в організаційному та ідейно-творчому житті письменників Києва в другій половині 20-х років було створення в 1926 році комсомольсько-молодіжної літературної організації і київської організації спілки пролетарських письменників. Обидві київські організації разом з харківськими, що виникли майже одночасно, були ініціаторами створення Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП) з Центральним бюро в Харкові та «Молодняка».
Ядро київського «Молодняка» становили молоді літератори - студенти вузів, робітники заводів, селянська молодь районів Київщини. Значну роль у виявленні та збиранні «молодняківців» відіграли газета «Молодий більшовик» та її «Літературна сторінка», що систематично подавалася в 1925-1930 pp., журнал «Молодий більшовик» (з 1928 p.), журнали київського ІНО (університету) «Кузня освіти» та «Молоді загони». Завдяки цим виданням читачі познайомилися з творами великої групи «молодняківців» - поетів, прозаїків, драматургів, критиків: Д. Чепурного, М. Шеремета, В. Коваленка, І. Шевченка, О. Корнійчука, Л. Смілянського, П. Ковганюка, А. Клоччя, М. Шпака, О. Близька, А. Шияна, С. Воскрекасенка, М. Булатовича, М. Скуби, П. Дорошка, М. Пригари, Є. Кирилюка, П. Радченка, Г. Проня, Ю. Зорі, М. Стельмаха, А. Малишка, М. Куделі, О. Гуреєва, В. Кучера, О. Носенка, П. Колесника, Т. Волгіної, Ю. Мокрієва та інших, більшість з яких жила в Києві. Група «Молодняка» працювала під керівництвом і при постійній підтримці та допомозі Київського окружкому і обкому ЛКСМУ та його секретаря, пізніше автора відомої повісті «Молодість» О. Бойченка.
Київські письменники взяли активну участь у підготовці та роботі І з'їзду ВУСПП, що відбувся в січні 1927 року в Харкові. Серед обраних до керівного органу Спілки - Ради ВУСПП були київські письменники Іван Ле та М. Терещенко. З 1927 року як органи ВУСПП у Харкові почали виходити журнали «Гарт» і «Красное слово», а в Києві - «Літературна газета», першим редактором якої був Іван Ле. У 1926 році письменники Києва створили своє видавництво «Маса», в якому за кілька років вийшло чимало нових книг.
Ідейно-творче та організаційне згуртування письменників Києва сприяло розширенню масового літературного руху в місті в другій половині 20-х років. Після ряду змін в організації та методах роботи відомих літературних груп при газетах «Пролетарська правда», «Вагранка», російської секції «5Ковтня» у 1928 році створюється єдине київське літоб'єднання КОПП («Киевское объединение пролетарских писателей»). Об'єднуючим центром роботи літераторів-початківців стала редакція газети «Киевский пролетарий». За ініціативою «молодняківців» та газети «Молодий пролетар» (1929 р.) на заводах «Ленінська кузня», «Більшовик», «Арсенал» та інших були організовані масові літературно-критичні, творчі, бібліографічні гуртки.
20-і роки були великим етапом не тільки в організаційному, а й у творчому житті київських радянських письменників. У багатьох їхніх творах знайшли художнє відображення події громадянської війни, героїка соціалістичної праці робітників і селян.
Активним творчим і громадським життям жив у ці роки С. Васильченко. В 1921-1928 pp. він учителював у київській 61-й школі, де керував також дитячою літстудією. Живі й багаті враження та спостереження над життям радянської школи письменник відтворив в оповіданнях та повістях «Приблуда» (1921-1922 pp.), «Червоний вечір» (1922-1923 pp.), «Авіаційний гурток» (1924 р.), «Олив'яний перстень» (1926 p.).
Обкладинка журналу «Життя й революція». 1925 р.
У Києві, до переїзду в Харків (1923 р.) жив П. Тичина. Тут видатний поет створив переважну більшість віршів та поем, що ввійшли до збірки «Вітер з України» (1924 р.). В ній у майстерній поетичній формі оспівані перші паростки великих соціалістичних перетворень у країні. Поезії П. Тичини сповнені поривання вперед, високого патріотичного пафосу:
Вставай, хто серцем кучерявийі Нова республіко, гряди! Хлюпни нам, море, свіжі лави! О земле, велетнів роди!
Велика ідейно-творча еволюція відбувається у 20-і роки в поезії М. Рильського. Кожна нова його збірка поезій - «Поеми» (1924 p.), «Крізь бурю й сніг» (1925 p.), «Під осінніми зорями» (1926 p.), «Де сходяться дороги» та «Гомін і відгомін» (1929 р.)- свідчила про неухильне наближення поета до радянської дійсності, про все глибше опанування матеріалістичного світогляду. У багатьох віршах і поемах М. Рильський виступає як тонкий і проникливий співець природи, людської праці.
Під небом соковитим і дзвінким, Де ходить вітер теплий і рум'яний, Вони будують променистий дім - Такі прості - замурзані - титани.
У 1927 році М. Рильський опублікував переклад поеми А. Міцкевича «Пан Тадеуш».