Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Академік М. М. Крилов та його учень М. М. Боголюбов створили новий відділ математичної фізики - нелінійну механіку. їх дослідження широко відомі в СРСР і за його межами.
Цінні наукові роботи виконали київські хіміки С. М. Реформатський, В. П. Яворський, І. К. Мацуревич, А. І. Кіпріанов, А. К. Бабко, В. П. Іжевський та інші.
У справі геологічного вивчення України багато зробили академіки П. А. Тутковський, Б. І. Чернишов та інші вчені-геологи. Технічні науки своїми успіхами в значній мірі зобов'язані творчому дерзанню ряду видатних радянських учених, діяльність яких проходила в Києві. В галузі будівельної механіки багато зробили академіки К. К. Симінський, С. В. Сервисен, М. В. Корноухов, Ф. П. Бєлянкін та, інші.
Надзвичайно важливе значення для розвитку вітчизняної техніки мала діяльність видатного радянського вченого Є. 0. Патона. Після обрання його дійсним членом Академії наук УРСР він організував при Академії електрозварювальну лабораторію, що незабаром (у 1933 р.) була реорганізована в Інститут електрозварювання. Є. 0. Патон і його співробітники розробили і запровадили у виробництво новий спосіб зварювання металів - автоматичну дугову електрозварку під шаром флюсу, що дало можливість перейти від ручного зварювання до механізованого при значному поліпшенні якості роботи.
Біологічні науки в Києві розвивали такі талановиті радянські вчені, як О. В. Фомін (флористика), М. Г. Холодний (фізіологія рослин), А. О. Сапєгін (генетика і селекція), П. А. Власюк (агрохімія), Д. К. Зеров (ботаніка), Є. В. Звєрозомб-Зубовський (зоологія), М. М. Воскобойников (зоологія) та інші. Акліматизацією рослин займалися у Києві академіки М. Ф. Кащенко і М. М. Гришко.
У галузі сільськогосподарських наук багато зробили академік . П. Вотчал (фізіологія сільськогосподарських рослин), професор О. І. Душечкін (агрохімія) та інші.
Видатних успіхів досягли вчені Києва в розвитку мікробіології та біохімії. Академік Д. К. Заболотний організував у системі Академії наук УРСР Інститут мікробіології і епідеміології (1929 p.). Основні роботи інституту були Присвячені вивченню бактеріофагів і мінливості мікробів. Крім того, досліджено немало питань у галузі сільськогосподарської і промислової мікробіології. За редакцією акад. М. Г. Холодного інститут видав вперше в Радянському Союзі «Атлас бактерій».
У створеному і керованому академіком О. В. Палладіним Інституті біохімії було виконано ряд важливих досліджень у галузі біохімії харчування, зокрема біохімії вітамінів, біохімії м'язової діяльності, біохімії нервової діяльності. Крім того, розпочато вивчення питань біохімії ферментів, порівняльної і зоотехнічної біохімії тощо. Академік Палладій створив на Україні школу біохіміків. З 1934 року Інститут біохімії видає «Український біохімічний журнал» - перший біохімічний журнал в СРСР.
Цінним вкладом у скарбницю медичної науки є дослідження академіка О. О. Богомольця в галузі переливання крові, які з'ясували механізм стимулюючої дії переливання крові і поширили його застосування як лікувального засобу. Велике значення мають також праці академіка Богомольця в галузі фізіологічної системи сполучної тканини, в результаті яких була винайдена антиретикулярна цитотоксична сиворотка (АЦС), що широко застосовується в медичній практиці, зокрема для лікування ран і переломів.
У галузі медичних наук також успішно працювали в Києві академіки Ф. Г. Яновський, М. Д. Стражеско, А. В. Корчак-Чепурківський, В. Ю. Чаговець та багато інших. Деякі з них увійшли в історію медицини як творці нових наукових шкіл і нових напрямів у різних галузях науки.
Серйозний вклад внесли вчені Києва у розвиток на Україні суспільних наук. Важливу роль відіграла в цьому Українська асоціація марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів (УАМЛІН), яка проводила і координувала теоретичну і науково-дослідну роботу в галузі суспільних наук, а також готувала висококваліфікованих спеціалістів. Суспільні науки були поставлені на тверду основу дійсно наукової методології - діалектичного та історичного матеріалізму. Всі спроби ворожих елементів загальмувати, перешкодити цьому зазнали цілковитої поразки.
Для розвитку українського мовознавства велике значення мала робота по складанню російсько-українського та українсько-російського словників, а також з інших питань лінгвістики, виконана у 30-і роки співробітниками Інституту мовознавства Академії наук УРСР на чолі з академіками Л. А. Булаховським та М. Я. Калиновичем.
Київські літературознавці успішно працювали над виданням творів класиків української літератури, зокрема Т. Г. Шевченка, досліджували історію української, а також російської і західноєвропейської літератур (академіки О.
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 21 з 50
значний вклад у розвиток усіх галузей передової радянської науки, у світову науку.Академік М. М. Крилов та його учень М. М. Боголюбов створили новий відділ математичної фізики - нелінійну механіку. їх дослідження широко відомі в СРСР і за його межами.
Цінні наукові роботи виконали київські хіміки С. М. Реформатський, В. П. Яворський, І. К. Мацуревич, А. І. Кіпріанов, А. К. Бабко, В. П. Іжевський та інші.
У справі геологічного вивчення України багато зробили академіки П. А. Тутковський, Б. І. Чернишов та інші вчені-геологи. Технічні науки своїми успіхами в значній мірі зобов'язані творчому дерзанню ряду видатних радянських учених, діяльність яких проходила в Києві. В галузі будівельної механіки багато зробили академіки К. К. Симінський, С. В. Сервисен, М. В. Корноухов, Ф. П. Бєлянкін та, інші.
Надзвичайно важливе значення для розвитку вітчизняної техніки мала діяльність видатного радянського вченого Є. 0. Патона. Після обрання його дійсним членом Академії наук УРСР він організував при Академії електрозварювальну лабораторію, що незабаром (у 1933 р.) була реорганізована в Інститут електрозварювання. Є. 0. Патон і його співробітники розробили і запровадили у виробництво новий спосіб зварювання металів - автоматичну дугову електрозварку під шаром флюсу, що дало можливість перейти від ручного зварювання до механізованого при значному поліпшенні якості роботи.
Біологічні науки в Києві розвивали такі талановиті радянські вчені, як О. В. Фомін (флористика), М. Г. Холодний (фізіологія рослин), А. О. Сапєгін (генетика і селекція), П. А. Власюк (агрохімія), Д. К. Зеров (ботаніка), Є. В. Звєрозомб-Зубовський (зоологія), М. М. Воскобойников (зоологія) та інші. Акліматизацією рослин займалися у Києві академіки М. Ф. Кащенко і М. М. Гришко.
У галузі сільськогосподарських наук багато зробили академік . П. Вотчал (фізіологія сільськогосподарських рослин), професор О. І. Душечкін (агрохімія) та інші.
Видатних успіхів досягли вчені Києва в розвитку мікробіології та біохімії. Академік Д. К. Заболотний організував у системі Академії наук УРСР Інститут мікробіології і епідеміології (1929 p.). Основні роботи інституту були Присвячені вивченню бактеріофагів і мінливості мікробів. Крім того, досліджено немало питань у галузі сільськогосподарської і промислової мікробіології. За редакцією акад. М. Г. Холодного інститут видав вперше в Радянському Союзі «Атлас бактерій».
У створеному і керованому академіком О. В. Палладіним Інституті біохімії було виконано ряд важливих досліджень у галузі біохімії харчування, зокрема біохімії вітамінів, біохімії м'язової діяльності, біохімії нервової діяльності. Крім того, розпочато вивчення питань біохімії ферментів, порівняльної і зоотехнічної біохімії тощо. Академік Палладій створив на Україні школу біохіміків. З 1934 року Інститут біохімії видає «Український біохімічний журнал» - перший біохімічний журнал в СРСР.
Цінним вкладом у скарбницю медичної науки є дослідження академіка О. О. Богомольця в галузі переливання крові, які з'ясували механізм стимулюючої дії переливання крові і поширили його застосування як лікувального засобу. Велике значення мають також праці академіка Богомольця в галузі фізіологічної системи сполучної тканини, в результаті яких була винайдена антиретикулярна цитотоксична сиворотка (АЦС), що широко застосовується в медичній практиці, зокрема для лікування ран і переломів.
У галузі медичних наук також успішно працювали в Києві академіки Ф. Г. Яновський, М. Д. Стражеско, А. В. Корчак-Чепурківський, В. Ю. Чаговець та багато інших. Деякі з них увійшли в історію медицини як творці нових наукових шкіл і нових напрямів у різних галузях науки.
Серйозний вклад внесли вчені Києва у розвиток на Україні суспільних наук. Важливу роль відіграла в цьому Українська асоціація марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів (УАМЛІН), яка проводила і координувала теоретичну і науково-дослідну роботу в галузі суспільних наук, а також готувала висококваліфікованих спеціалістів. Суспільні науки були поставлені на тверду основу дійсно наукової методології - діалектичного та історичного матеріалізму. Всі спроби ворожих елементів загальмувати, перешкодити цьому зазнали цілковитої поразки.
Для розвитку українського мовознавства велике значення мала робота по складанню російсько-українського та українсько-російського словників, а також з інших питань лінгвістики, виконана у 30-і роки співробітниками Інституту мовознавства Академії наук УРСР на чолі з академіками Л. А. Булаховським та М. Я. Калиновичем.
Київські літературознавці успішно працювали над виданням творів класиків української літератури, зокрема Т. Г. Шевченка, досліджували історію української, а також російської і західноєвропейської літератур (академіки О.