Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З кожним роком все більш різноманітною за формою і глибокою за змістом ставала громадська діяльність
СРПУ та її київської організації. При СРПУ працювали творчі секції та комісії - поезії, художньої прози, драматургії, критики і теорії літератури, військової та дитячої літератури. Спілка письменників провадила велику роботу з молодими літераторами і початківцями. При «Літературній газеті» і редакціях журналів працювали літконсультації. Відомі письменники керували літгуртками та літстудіями на підприємствах міста. Особливо масовими були літстудії при університеті ім. Т. Г. Шевченка, педінституті ім. О. М. Горького. З них у 30-і роки прийшли в літературу А. Малишко, В. Собко, В. Козаченко, Я. Баш, Л. Вишеславський, Л. Новиченко, П. Колесник, А. Іщук, Б. Буряк, Ю. Кобилецький, О. Засенко та інші відомі поети, прозаїки, критики і літературознавці. Плідно працювали літературознавці старшого покоління - О. Білецький, С. Маслов, О. Дорошкевич, О. Назаревський, Є. Кирилюк, Є. Старинкевич, Є. Шабліовський, Л. Підгайний, Д. Косарик, Я. Савченко, Б. Коваленко та інші. А наймолодше покоління літераторів Києва та республіки під самий кінець 30-х років заявило про себе першими творами в різних жанрах, що склали два випуски «Київського альманаху».
Восени 1934 року при СРПУ був створений Всеукраїнський кабінет роботи з молодими авторами. Широке листування вели з молодими літераторами та подавали їм творчу допомогу П. Тичина, М. Рильський, І. Кочерга, А. Головко, В. Сосюра, Іван Ле та інші. Велике значення для виховання молодих мали систематичні семінари, курси, наради літераторів-початківців, що їх провадила СРПУ в другій половині 30-х років.
Розвиваючись на непорушних основах методу соціалістичного реалізму, радянська література в 30-і роки вступила в пору своєї ідейно-художньої зрілості. Саме тому перед нею на весь зріст поставали завдання неослабної боротьби за дальше піднесення ідейного рівня, оволодіння «секретами» художньої майстерності, за новаторство в змісті і формі. Навколо цих питань письменники Радянської України, як і всіх братніх республік, вели широкі творчі дискусії. Комуністична партія через газету «Правда» спрямовувала увагу літераторів на обговорення найпекучіших питань літератури й мистецтва.
У пресі, на нарадах і зборах письменники Києва гаряче схвалювали вказівки партії та вживали заходів до подолання хиб і помилок. Широкі дискусії з питань розвитку поезії в «Літературній газеті», республіканська поетична нарада (1936 p.), нарада критиків і літературознавців (1939 p.), дискусія на зборах творчих секцій - ось ті колективні форуми, на яких українські літератори підносили й розв'язували багато животрепетних питань і проблем дальшого зміцнення зв'язків з життям, з героями, «які творять соціалістичну дійсність», боротьби проти ідейних збочень,
проявів формалізму, натуралізму, естетства. Велика делегація українських письменників взяла участь у пленумі СРП СРСР з питань поезії народів СРСР, що в лютому 1936 року відбувся в Мінську.
Київ, як і інші міста країни, став у ці роки свідком всенародних святкувань ювілеїв видатних діячів вітчизняної і зарубіжної культури і літератури. Вони засвідчили торжество ленінської національної політики дружби народів СРСР, відіграли величезну роль у справі широкого взаємо ознайомлення з великою культурою і літературою братніх народів. Виходом творів у перекладах на українську мову, виставками книг, літературними вечорами на підприємствах було відзначено в 1932 році 40-річчя діяльності М. Горького. В 1935 році відбулися збори-вечори і наукові засідання з нагоди 50-річчя з дня смерті В. Гюго, 25-річчя з дня смерті Л. Толстого, 75-річчя з дня народження А. Чехова; в 1938 році - 60-річчя з дня смерті М. Некрасова, 25-річчя з дня смерті Лесі Українки, 100-річчя з дня смерті І. Котляревського, 750-річчя «Слова о полку Ігоревім»; у 1939 році - 145-річчя з дня смерті Г. Сковороди; у квітні 1940 року - 10-річчя з дня смерті В. Маяковського.
Спеціальними виїзними пленумами СРП СРСР, виданнями творів у перекладах на українську мову, виставками були відзначені 100-річчя з дня смерті О. С. Пушкіна (1937 p.), 750-річчя поеми «Витязь у тигровій шкурі» ПІ. Руставелі (1937 p.), 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка (1939 p.), 1000-річчя вірменського епосу «Давид Сасунський» (1939 p.), 100-річчя з дня народження А. Церетелі (1940 p.). У цих пленумах брали участь великі делегації українських письменників. На вшанування акина Джамбула з нагоди його 90-річчя в Алма-Ату виїздили П. Тйчина і М. Бажан. До ювілеїв були видані книги: однотомник творів О. С. Пушкіна в перекладі на українську мову, поема «Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі в перекладі М. Бажана, поема «Давид Сасунський» та інші.
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 29 з 50
У 1934 році в Києві відкрився Укрлітфонд - Українська філія Літфонду СРСР, створеного за рішенням уряду СРСР з метою подання матеріальної допомоги зростаючим письменницьким кадрам. Укрлітфонд відкрив Будинок творчості письменників в Ірпені, поблизу Києва, спорудив великий житловий будинок. У 1938 році уряд Української РСР передав президії СРПУ та Будинку літератури добре обладнане приміщення.З кожним роком все більш різноманітною за формою і глибокою за змістом ставала громадська діяльність
Восени 1934 року при СРПУ був створений Всеукраїнський кабінет роботи з молодими авторами. Широке листування вели з молодими літераторами та подавали їм творчу допомогу П. Тичина, М. Рильський, І. Кочерга, А. Головко, В. Сосюра, Іван Ле та інші. Велике значення для виховання молодих мали систематичні семінари, курси, наради літераторів-початківців, що їх провадила СРПУ в другій половині 30-х років.
Розвиваючись на непорушних основах методу соціалістичного реалізму, радянська література в 30-і роки вступила в пору своєї ідейно-художньої зрілості. Саме тому перед нею на весь зріст поставали завдання неослабної боротьби за дальше піднесення ідейного рівня, оволодіння «секретами» художньої майстерності, за новаторство в змісті і формі. Навколо цих питань письменники Радянської України, як і всіх братніх республік, вели широкі творчі дискусії. Комуністична партія через газету «Правда» спрямовувала увагу літераторів на обговорення найпекучіших питань літератури й мистецтва.
У пресі, на нарадах і зборах письменники Києва гаряче схвалювали вказівки партії та вживали заходів до подолання хиб і помилок. Широкі дискусії з питань розвитку поезії в «Літературній газеті», республіканська поетична нарада (1936 p.), нарада критиків і літературознавців (1939 p.), дискусія на зборах творчих секцій - ось ті колективні форуми, на яких українські літератори підносили й розв'язували багато животрепетних питань і проблем дальшого зміцнення зв'язків з життям, з героями, «які творять соціалістичну дійсність», боротьби проти ідейних збочень,
проявів формалізму, натуралізму, естетства. Велика делегація українських письменників взяла участь у пленумі СРП СРСР з питань поезії народів СРСР, що в лютому 1936 року відбувся в Мінську.
Київ, як і інші міста країни, став у ці роки свідком всенародних святкувань ювілеїв видатних діячів вітчизняної і зарубіжної культури і літератури. Вони засвідчили торжество ленінської національної політики дружби народів СРСР, відіграли величезну роль у справі широкого взаємо ознайомлення з великою культурою і літературою братніх народів. Виходом творів у перекладах на українську мову, виставками книг, літературними вечорами на підприємствах було відзначено в 1932 році 40-річчя діяльності М. Горького. В 1935 році відбулися збори-вечори і наукові засідання з нагоди 50-річчя з дня смерті В. Гюго, 25-річчя з дня смерті Л. Толстого, 75-річчя з дня народження А. Чехова; в 1938 році - 60-річчя з дня смерті М. Некрасова, 25-річчя з дня смерті Лесі Українки, 100-річчя з дня смерті І. Котляревського, 750-річчя «Слова о полку Ігоревім»; у 1939 році - 145-річчя з дня смерті Г. Сковороди; у квітні 1940 року - 10-річчя з дня смерті В. Маяковського.
Спеціальними виїзними пленумами СРП СРСР, виданнями творів у перекладах на українську мову, виставками були відзначені 100-річчя з дня смерті О. С. Пушкіна (1937 p.), 750-річчя поеми «Витязь у тигровій шкурі» ПІ. Руставелі (1937 p.), 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка (1939 p.), 1000-річчя вірменського епосу «Давид Сасунський» (1939 p.), 100-річчя з дня народження А. Церетелі (1940 p.). У цих пленумах брали участь великі делегації українських письменників. На вшанування акина Джамбула з нагоди його 90-річчя в Алма-Ату виїздили П. Тйчина і М. Бажан. До ювілеїв були видані книги: однотомник творів О. С. Пушкіна в перекладі на українську мову, поема «Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі в перекладі М. Бажана, поема «Давид Сасунський» та інші.