Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Ще в 1835 році в Києві було створено «Тимчасовий комітет для дослідження старожитностей», куди ввійшли М. О. Максимович, С. Ф. Зенович, С. М. Орнатський, В. Ф. Цих, викладач Київської академії М. Ф. Берлінський та інші. За 10 років свого існування (1835-1845) комітет провів значну роботу. За його
ініціативою при університеті відкрили «Музей старожитностей». Під керівництвом Максимовича в 1840-1841 pp. у Києві вийшло дві книги альманаха «Киевлянин», третя вийшла в Москві 1850 року. В цих альманахах були надруковані цікаві матеріали з історії Києва. Максимович; досліджуючи історію Київської Русі, повів рішучу боротьбу проти норманської теорії походження давньоруської державності. Матеріали з етнографії, статистики та історії Києва друкувалися також на сторінках газети «Киевские губернские ведомости», яка почала виходити в 1838 році.
Велику дослідницьку роботу провадила «Тимчасова комісія для розгляду давніх актів» (Археографічна комісія), створена в Києві в 1845 році. До неї входили головним чином учені університету, зокрема М. Д. Іванишев, М. О. Максимович, М. І. Костомаров та інші. Вони вивчили велику кількість дуже важливих історичних документів. Протягом 1845-1859 pp. комісія надрукувала 4 томи «Пам'яток» з історії України XVI- XVIII століть. Окремими виданнями вийшли літопис Г. Грабянки і 2 томи «Жизнь князя А. М. Курбского в Литве и на Волине». В роботі цієї комісії активну участь брав як художник Т. Г. Шевченко. За ініціативою Археографічної комісії в 1852 році при університеті відкрили «Центральний архів давніх актів».
Археологічні роботи в Києві дали значні наслідки: відкрили фундамент Десятинної церкви, у 1832 - 1833 pp. розкопали залишки «Золотих воріт» (вони збереглися до нашого часу), у 1843 році в Софійському соборі відкрили фрески XI століття.
З 1851 по 1854 рік при університеті діяла постійна комісія, до складу якої входили професори університету В. Г. Бессер, К. Ф. Кесслер, P. Е. Траутфеттер, О. С. Рогович та інші. Комісія досліджувала фауну і флору всіх губерній, що входили до Київського учбового округу. Протягом 1851-1861 pp. було видано 4 томи її праць.
Ученим Київського університету завжди подавали безкорисливу допомогу вчені інших університетів нашої країни. Почесними членами Київського університету були відомі російські вчені: М. М. Зінін, М. Т. Каченовський, Д. І. Менделєєв, М. В. Остроградський, М. І. Пирогов, В. Я. Струве та багато інших.
Література. Своїм легендарним минулим, великою кількістю визначних істо- рико-культурних пам'ятників Київ завжди вабив до себе письменників і політичних діячів Росії та зарубіжних держав, багато які з них у своїх спогадах оспівували природу і життя Києва.
Мав Київ і своїх письменників. Хоч вони й не лишили помітного сліду в літературі, все ж їм належала певна кількість літературних творів, присвячених питанням сучасного й минулого життя України (О. Бедарєва, Є. Сентимер, А. Юнг та інші).
Особливе значення для літературного життя Києва мав приїзд О. С. Пушкіна. В січні 1821 року під час Контрактового ярмарку він відвідав Київ уперше (є думка, що Пушкін бував у місті кілька разів). У домі генерала Раєвського, сім'я якого глибоко шанувала геніального поета, він зустрічався з декабристами. У 1821 році на сцені Київського театру виступав М. С. Щепкін. Є підстави гадати, що саме тоді Пушкін побачив гру цього талановитого актора.
На початку червня 1825 року до Києва приїхав талановитий письменник, представник передової думки Росії О. С. Грибоедов. Він жив у Києві 10 днів, всі 10 днів вивчав старовинні пам'ятки міста, його велику і славну історію. В листі до В. Одоевського Грибоедов писав: «Сам я у стародавньому Києві, надихався тутешнім повітрям і скоро їду далі. Тут я пожив з померлими: Володимири та Ізяслави повністю захопили мої уявлення. За ними лише побіжно помітив я сучасне покоління».
Перебування О. С. Грибоедова в Києві, постановка його комедії «Горе з розуму» на сцені міського (1831 p.), а потім студентського театру (1859 р.) мали велике значення для зміцнення дружніх зв'язків російського та українського народів.
Значний вплив на розвиток культурного й літературного життя Києва мало відкриття університету. Перший його ректор М. О. Максимович був не тільки вчений. Він відігравав значну роль в літературному житті міста, виступаючи в журналах і газетах як науковий рецензент і критик.
У домі Максимовича не раз зупинявся геніальний російський письменник М. В. Гоголь. Максимович у своїх спогадах розповідав, що Гоголь з ранку до вечора мандрував по Києву і з захопленням вивчав його історичні й культурні пам'ятки. У творах «Вій», «Страшна помста», «Тарас Бульба» він описав краєвиди міста. М. В. Гоголь мав намір зайняти кафедру історії в університеті, але уряд відмовив йому у цій посаді.
Твори Гоголя були дуже популярні в Києві. Т. Г. Шевченко з цього приводу писав: «Мертвые души» разлетелися быстрее птиц небесных по широкому царству русскому. Прилетело несколько экземпляров и в древний Киев и дебютировали, разумеется, в университете».
Велике значення для суспільно-політичного й літературного життя Києва мали
Київ у період розкладу феодально-кріпосницької системи (1800-1860рр.)
Сторінка 17 з 23
керівників. І все ж, незважаючи на тяжкі умови, вчені Київського університету внесли значний вклад у розвиток наукової думки Росії і всього світу. З 1838 по 1855 рік викладачі університету успішно захистили 32 магістерські і 23 докторські дисертації.Ще в 1835 році в Києві було створено «Тимчасовий комітет для дослідження старожитностей», куди ввійшли М. О. Максимович, С. Ф. Зенович, С. М. Орнатський, В. Ф. Цих, викладач Київської академії М. Ф. Берлінський та інші. За 10 років свого існування (1835-1845) комітет провів значну роботу. За його
Велику дослідницьку роботу провадила «Тимчасова комісія для розгляду давніх актів» (Археографічна комісія), створена в Києві в 1845 році. До неї входили головним чином учені університету, зокрема М. Д. Іванишев, М. О. Максимович, М. І. Костомаров та інші. Вони вивчили велику кількість дуже важливих історичних документів. Протягом 1845-1859 pp. комісія надрукувала 4 томи «Пам'яток» з історії України XVI- XVIII століть. Окремими виданнями вийшли літопис Г. Грабянки і 2 томи «Жизнь князя А. М. Курбского в Литве и на Волине». В роботі цієї комісії активну участь брав як художник Т. Г. Шевченко. За ініціативою Археографічної комісії в 1852 році при університеті відкрили «Центральний архів давніх актів».
Археологічні роботи в Києві дали значні наслідки: відкрили фундамент Десятинної церкви, у 1832 - 1833 pp. розкопали залишки «Золотих воріт» (вони збереглися до нашого часу), у 1843 році в Софійському соборі відкрили фрески XI століття.
З 1851 по 1854 рік при університеті діяла постійна комісія, до складу якої входили професори університету В. Г. Бессер, К. Ф. Кесслер, P. Е. Траутфеттер, О. С. Рогович та інші. Комісія досліджувала фауну і флору всіх губерній, що входили до Київського учбового округу. Протягом 1851-1861 pp. було видано 4 томи її праць.
Ученим Київського університету завжди подавали безкорисливу допомогу вчені інших університетів нашої країни. Почесними членами Київського університету були відомі російські вчені: М. М. Зінін, М. Т. Каченовський, Д. І. Менделєєв, М. В. Остроградський, М. І. Пирогов, В. Я. Струве та багато інших.
Література. Своїм легендарним минулим, великою кількістю визначних істо- рико-культурних пам'ятників Київ завжди вабив до себе письменників і політичних діячів Росії та зарубіжних держав, багато які з них у своїх спогадах оспівували природу і життя Києва.
Мав Київ і своїх письменників. Хоч вони й не лишили помітного сліду в літературі, все ж їм належала певна кількість літературних творів, присвячених питанням сучасного й минулого життя України (О. Бедарєва, Є. Сентимер, А. Юнг та інші).
Особливе значення для літературного життя Києва мав приїзд О. С. Пушкіна. В січні 1821 року під час Контрактового ярмарку він відвідав Київ уперше (є думка, що Пушкін бував у місті кілька разів). У домі генерала Раєвського, сім'я якого глибоко шанувала геніального поета, він зустрічався з декабристами. У 1821 році на сцені Київського театру виступав М. С. Щепкін. Є підстави гадати, що саме тоді Пушкін побачив гру цього талановитого актора.
На початку червня 1825 року до Києва приїхав талановитий письменник, представник передової думки Росії О. С. Грибоедов. Він жив у Києві 10 днів, всі 10 днів вивчав старовинні пам'ятки міста, його велику і славну історію. В листі до В. Одоевського Грибоедов писав: «Сам я у стародавньому Києві, надихався тутешнім повітрям і скоро їду далі. Тут я пожив з померлими: Володимири та Ізяслави повністю захопили мої уявлення. За ними лише побіжно помітив я сучасне покоління».
Перебування О. С. Грибоедова в Києві, постановка його комедії «Горе з розуму» на сцені міського (1831 p.), а потім студентського театру (1859 р.) мали велике значення для зміцнення дружніх зв'язків російського та українського народів.
Значний вплив на розвиток культурного й літературного життя Києва мало відкриття університету. Перший його ректор М. О. Максимович був не тільки вчений. Він відігравав значну роль в літературному житті міста, виступаючи в журналах і газетах як науковий рецензент і критик.
У домі Максимовича не раз зупинявся геніальний російський письменник М. В. Гоголь. Максимович у своїх спогадах розповідав, що Гоголь з ранку до вечора мандрував по Києву і з захопленням вивчав його історичні й культурні пам'ятки. У творах «Вій», «Страшна помста», «Тарас Бульба» він описав краєвиди міста. М. В. Гоголь мав намір зайняти кафедру історії в університеті, але уряд відмовив йому у цій посаді.
Твори Гоголя були дуже популярні в Києві. Т. Г. Шевченко з цього приводу писав: «Мертвые души» разлетелися быстрее птиц небесных по широкому царству русскому. Прилетело несколько экземпляров и в древний Киев и дебютировали, разумеется, в университете».
Велике значення для суспільно-політичного й літературного життя Києва мали