Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Боротьба трудящих Києва за виконання історичних рішень XX з'їзду КПРС
Трудящі Києва, як і весь радянський народ, з винятковим натхненням зустріли звістку про скликання XX з'їзду КПРС. На підприємствах, в організаціях і установах вони обговорювали і одностайно схвалювали розроблений Центральним Комітетом партії проект Директив XX з'їзду КПРС по шостому п'ятирічному плану. За прикладом передових колективів Москви в Києві розгорнулося всенародне змагання за дострокове виконання плану 1956 року - першого року шостої п'ятирічки.
Новими трудовими перемогами зустріли день відкриття XX з'їзду КПРС колективи заводів «Ленінська
Разом з комуністами зразки творчої праці показували комсомольці столиці. На промислових підприємствах, будовах міста в дні підготовки до з'їзду було створено близько 1300 комсомольсько-молодіжних бригад, які систематично виконували свої норми на 130-200 процентів.
XX з'їзд партії, який відбувся в лютому 1956 року, увійшов в історію як видатна подія в житті радянського народу і знаменував собою важливий етап в боротьбі за побудову комуністичного суспільства в нашій країні і в розвитку всього міжнародного комуністичного і робітничого руху.
Рішення XX з'їзду викликали небувале піднесення трудової і політичної активності радянських людей. Почалася героїчна боротьба за перетворення в життя величних накреслень партії.
Активізується партійне, комсомольське та профспілкове життя на підприємствах і в установах міста. Після XX з'їзду КПРС поліпшилася діяльність профспілок, зростає їх роль у всенародній боротьбі за побудову комунізму. Значно розширилися права низових профспілкових організацій в управлінні виробництвом.
Профспілки одержали право заслуховувати доповіді керівників установ і підприємств про виконання виробничих планів, про умови праці, матеріально-побутове обслуговування трудящих. У 1958 році на київських підприємствах і будовах були створені постійні виробничі наради, які сприяли широкому залученню робітників, інженерів і службовців до розв'язання важливих виробничих питань.
Виконуючи рішення XX з'їзду, трудящі Києва провели вже в 1956 році значну роботу по впровадженню у промисловість нової техніки, механізації трудомістких процесів, автоматизації виробництва. Особливу увагу було приділено удосконаленню ливарного виробництва, яке тривалий час було вузьким місцем у промисловості міста. Почали широко застосовуватися різні види точного лиття. Кування замінялося штамповкою. На Київському вагоноремонтному заводі, «Червоному екскаваторі», «Ленінській кузні», «Транссигналі», «Більшовику» цим прогресивним способом в 1956 році виготовлялося близько 450 деталей, що дало змогу заощадити 150 т металу і підвищити продуктивність праці на 25 процентів. Багато було зроблено по впровадженню нової техніки на заводі «Ленінська кузня». Тут було організовано серійне будівництво риболовецьких суден і суховантажних теплоходів потоково-позиційним методом, широко застосовувалося автоматичне і напівавтоматичне зварювання. Від впровадження 152 організаційно-технічних заходів було одержано економію 1 млн. 800 тис. крб. Тільки спеціальна оснастка для обробки клапанів котлів, розроблена технологом тов. Пилипчуком, давала можливість на 50 проц. знизити трудомісткість виготовлення котлів. На 6-й взуттєвій фабриці в 1956 році було завершено монтаж і пущено конвейєр по пошиттю чоловічого і дитячого взуття. Це дозволило збільшити випуск продукції протягом року на 77 тис. крб. На фабриці ім. Боженка вперше в деревообробній промисловості пущена автоматична верстатна лінія по фанеруванню і машинній обробці меблів. Застосування цієї лінії значно підвищило точність і якість обробки і збільшило продуктиврість праці у два рази. Була введена також конвейєризація процесів розрізання пиломатеріалів і вивозки відходів, що підвищило продуктивність праці на 50 процентів.
В цілому на підприємствах Києва у 1956 році було створено і введено в дію понад 80 автоматичних і напівавтоматичних ліній.
Піднесення технічного рівня промисловості міста дало можливість швидко налагодити випуск нових видів продукції. Тільки на 12 провідних підприємствах в 1956 році було освоєно близько 60 нових досконалих машин, зокрема верстатівавтоматів, удосконалених риболовецьких траулерів з рефрижераторними установками, устаткування для металургійної промисловості, точних електровимірювальних приладів тощо.