Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
План 1953 року промисловість міста виконала достроково - 20 грудня - на 104,4 проц. Випуск валової продукції в 1953 році зріс у порівнянні з попереднім роком приблизно на 15 проц. Було випущено надпланової продукції на суму близько 474 млн. крб. Продуктивність праці зросла за цей час на 5,1 проц., а собівартість продукції знизилась на 6,1 проц., що дало економії більше як 140 млн. крб. Серед
підприємств найкращих результатів у виконанні плану 1953 року домоглися колективи фабрики ім. Карла Маркса, Київського шовкового комбінату, заводу «Транссигнал», Київського і Дарницького вагоноремонтних заводів, трикотажної фабрики ім. Рози Люксембург, швейної фабрики ім. Смирнова-Ласточкіна, заводу радіоапаратури та інші.
Видатного виробничого успіху добився колектив мостозагону № 2, достроково завершивши спорудження першого в світі цільнозварного мосту ім. Є. О. Патона.
Нову хвилю творчого ентузіазму на підприємствах Києва викликала підготовка до святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією. Трудящі столиці Радянської України прагнули відзначити знаменну дату в історії народів СРСР новими виробничими успіхами. За прикладом харківчан колективи «київських підприємств включились у соціалістичне змагання на честь свята, брали на себе підвищені зобов'язання. Понад 70 тисяч молодих робітників міста стали на трудову вахту на честь знаменної дати. Високопродуктивною працею відзначалися в дні ювілейної вахти майстер 4-ї взуттєвої фабрики тов. Ярмоленко, машиніст-інструктор паровозного депо ім. Андреева тов. Голубицький, коваль заводу «Ленінська кузня» тов. Трищун, швея фабрики ім. Горького тов. Войтенко, слюсар заводу «Транссигнал» тов. Смотрицький, токар інструментального заводу тов. Смирнов та багато інших виробничників.
Хороших показників у боротьбі за підвищення продуктивності праці добився колектив заводу «Червоний екскаватор». В 1954 році він випустив екскаваторів і навантажувачів на 170 машин більше, ніж в 1953 році. У складальному цеху цього заводу було впроваджено поточно-перемінну лінію складання екскаваторів, що зберегло до 200 нормо-годин робочого часу, а механізація ручних операцій у сталеливарному цеху підвищила продуктивність праці на 40 проц. і зменшила брак литва на ЗО процентів.
Державний план 1954 року по випуску валової продукції промисловістю був виконаний 21 грудня на 107,3 проц. За рік було випущено надпланової продукції на сотні мільйонів карбованців. Важливих успіхів добилася місцева і кооперативна промисловість Києва, яка збільшила випуск продукції в порівнянні з 1950 роком майже на 80 проц. Випуск взуття промисловістю міста збільшився на 41 проц., шерстяних тканин - на 74 проц., трикотажної білизни - на 74 проц., шовкових тканин - у 8 раз.
Святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією вилилося у всенародне торжество дружби радянських народів. З усіх куточків нашої неосяжної Батьківщини надходили вітання, в яких високо оцінювалися досягнення українського народу, здобуті в боротьбі за побудову комунізму в нашій країні.
На ювілейну сесію Верховної Ради УРСР, що відбулася у Києві 22 травня 1954 року, за запрошенням Верховної Ради, Ради Міністрів УРСР і ЦК КП України прибули делегації від Російської федерації і всіх братніх союзних республік. Сесія пройшла у винятково урочистій обстановці, як велике національне свято українського і російського народів, свято всіх радянських людей. У відповідь на привітання Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ЦК КПРС ювілейна сесія з великим піднесенням прийняла листа великому російському народові від українського народу, в якому, зокрема, говориться: «Як не висохнуть моря і океани, так ніколи не вичерпається вікова братерська дружба російського і українського народів. Не було, немає і ніколи не буде такої сили, яка б могла похитнути нашу єдність».
З нагоди 300-річчя возз'єднання України з Росією Українська РСР була нагороджена орденом Леніна. Відмічаючи велике значення Києва в історії російського, українського та білоруського народів, Президія Верховної Ради СРСР указом від 22 травня 1954 року нагородила столицю Радянської України орденом Леніна.
У день святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією 22 травня 1954 року у Києві відбувся.парад військ і демонстрація трудящих. 24 травня 1954 року в урочистій обстановці біля моста ім. Є. О. Патона було закладено Тріумфальну арку, яка збереже у віках пам'ять про історичний акт возз'єднання України з Росією. Високу урядову нагороду-орден Леніна Києву вручив Голова Президії Верховної Ради СРСР К. Ворошилов 31 березня 1955 року на сесії міської Ради.
Висока оцінка героїчної праці киян викликала нову хвилю виробничого і політичного піднесення у завершальному році п'ятирічки. Велику увагу приділяли колективи підприємств механізації і автоматизації виробничих
Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Сторінка 15 з 27
рахунок 1962 року, завершивши з початку п'ятирічки 11-річну норму.План 1953 року промисловість міста виконала достроково - 20 грудня - на 104,4 проц. Випуск валової продукції в 1953 році зріс у порівнянні з попереднім роком приблизно на 15 проц. Було випущено надпланової продукції на суму близько 474 млн. крб. Продуктивність праці зросла за цей час на 5,1 проц., а собівартість продукції знизилась на 6,1 проц., що дало економії більше як 140 млн. крб. Серед
Видатного виробничого успіху добився колектив мостозагону № 2, достроково завершивши спорудження першого в світі цільнозварного мосту ім. Є. О. Патона.
Нову хвилю творчого ентузіазму на підприємствах Києва викликала підготовка до святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією. Трудящі столиці Радянської України прагнули відзначити знаменну дату в історії народів СРСР новими виробничими успіхами. За прикладом харківчан колективи «київських підприємств включились у соціалістичне змагання на честь свята, брали на себе підвищені зобов'язання. Понад 70 тисяч молодих робітників міста стали на трудову вахту на честь знаменної дати. Високопродуктивною працею відзначалися в дні ювілейної вахти майстер 4-ї взуттєвої фабрики тов. Ярмоленко, машиніст-інструктор паровозного депо ім. Андреева тов. Голубицький, коваль заводу «Ленінська кузня» тов. Трищун, швея фабрики ім. Горького тов. Войтенко, слюсар заводу «Транссигнал» тов. Смотрицький, токар інструментального заводу тов. Смирнов та багато інших виробничників.
Хороших показників у боротьбі за підвищення продуктивності праці добився колектив заводу «Червоний екскаватор». В 1954 році він випустив екскаваторів і навантажувачів на 170 машин більше, ніж в 1953 році. У складальному цеху цього заводу було впроваджено поточно-перемінну лінію складання екскаваторів, що зберегло до 200 нормо-годин робочого часу, а механізація ручних операцій у сталеливарному цеху підвищила продуктивність праці на 40 проц. і зменшила брак литва на ЗО процентів.
Державний план 1954 року по випуску валової продукції промисловістю був виконаний 21 грудня на 107,3 проц. За рік було випущено надпланової продукції на сотні мільйонів карбованців. Важливих успіхів добилася місцева і кооперативна промисловість Києва, яка збільшила випуск продукції в порівнянні з 1950 роком майже на 80 проц. Випуск взуття промисловістю міста збільшився на 41 проц., шерстяних тканин - на 74 проц., трикотажної білизни - на 74 проц., шовкових тканин - у 8 раз.
Святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією вилилося у всенародне торжество дружби радянських народів. З усіх куточків нашої неосяжної Батьківщини надходили вітання, в яких високо оцінювалися досягнення українського народу, здобуті в боротьбі за побудову комунізму в нашій країні.
На ювілейну сесію Верховної Ради УРСР, що відбулася у Києві 22 травня 1954 року, за запрошенням Верховної Ради, Ради Міністрів УРСР і ЦК КП України прибули делегації від Російської федерації і всіх братніх союзних республік. Сесія пройшла у винятково урочистій обстановці, як велике національне свято українського і російського народів, свято всіх радянських людей. У відповідь на привітання Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ЦК КПРС ювілейна сесія з великим піднесенням прийняла листа великому російському народові від українського народу, в якому, зокрема, говориться: «Як не висохнуть моря і океани, так ніколи не вичерпається вікова братерська дружба російського і українського народів. Не було, немає і ніколи не буде такої сили, яка б могла похитнути нашу єдність».
З нагоди 300-річчя возз'єднання України з Росією Українська РСР була нагороджена орденом Леніна. Відмічаючи велике значення Києва в історії російського, українського та білоруського народів, Президія Верховної Ради СРСР указом від 22 травня 1954 року нагородила столицю Радянської України орденом Леніна.
У день святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією 22 травня 1954 року у Києві відбувся.парад військ і демонстрація трудящих. 24 травня 1954 року в урочистій обстановці біля моста ім. Є. О. Патона було закладено Тріумфальну арку, яка збереже у віках пам'ять про історичний акт возз'єднання України з Росією. Високу урядову нагороду-орден Леніна Києву вручив Голова Президії Верховної Ради СРСР К. Ворошилов 31 березня 1955 року на сесії міської Ради.
Висока оцінка героїчної праці киян викликала нову хвилю виробничого і політичного піднесення у завершальному році п'ятирічки. Велику увагу приділяли колективи підприємств механізації і автоматизації виробничих