Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)

бригаді розширити фронт робіт і піднести продуктивність праці до 400 проц. Бригада комсомолки Парасковії Киби («Хрещатикбуд») за прикладом куйбишевських будівельників першою в Києві впровадила метод взаємного контролю за якістю роботи. Досвід передових будівельників став надбанням багатьох колективів столиці. Строки введення в експлуатацію нових жител скорочувалися. Високих
показників у роботі добилися будівельники тресту «Київжитлобуду», де в липні 1952 року 21 бригаді було присвоєно звання «бригад відмінної якості», 538 робітників були удостоєні звання «кращого майстра» своєї професії. Особливо тут відзначалися високоякісною р'оботою та великою економією матеріалів бригади муляра Ф. І. Кравчука і тесляра С. І. Зубенка, які систематично виконували по 2-3 норми в день. Колектив будівельно-монтажного управління № 1 тресту «Укрелектромонтаж» завдяки правильному використанню механізмів й транспортних засобів добився в 1952 році зниження вартості будівництва на 13,5 проц. Річний план було виконано на 116,6 проц. і одержано понад 200 тис. крб. надпланових нагромаджень.
Трудовими зусиллями будівельників столиці тільки за три роки п'ятої п'ятирічки в Києві було введено в дію 432,1 тис. кв. м житлової площі. Населення міста в цей час за допомогою держави спорудило 1050 індивідуальних будинків. Житловий фонд Києва вже у вересні 1952 року досяг довоєнного рівня. Всього за п'яту п'ятирічку в Києві було збудовано понад 600 тис. кв. метрів жилої площі, що дало можливість вселити в нові квартири близько 20 тисяч сімей. Особливо велике будівництво здійснювалося на Хрещатику, де зводилося 18 багатоповерхових житлових і адміністративних будинків. В ці роки на околицях Києва виростають нові селища на Багриновій горі, у Дарниці і на Сирці.
В роки п'ятої п'ятирічки в місті було введено в експлуатацію головний корпус Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, приміщення для суднобудівного технікуму, збудовано 9 палаців культури і клубів, 20 шкіл, 21 бібліотеку, 7 кінотеатрів, стереокіно, широкоекранний кінотеатр, телецентр, два будинки фізичної культури, два заводські стадіони, Палац водного спорту тощо.
В ці роки активізується діяльність міської і районних Рад депутатів трудящих. В 1951 році при міськраді працювали 15 постійно діючих комісій, до складу яких входило 500 депутатів і 83 комісії при райрадах, в роботі яких брало участь 2162 чоловіки. Депутатські комісії, що залучали до своєї роботи широкий актив робітників та інтелігенції, сприяли підвищенню ролі Рад в господарському і культурному житті міста.
Зокрема, міська і районні Ради депутатів трудящих та громадськість міста провели велику роботу щодо поліпшення експлуатації житлового фонду, розвитку комунального господарства і благоустрою столиці. Під керівництвом депутатів міської та районних Рад в Києві наприкінці 1951 року працювало 290 квартальних комісій і 321 комісія сприяння відбудові і збереженню житлового фонду.
Прискорюються темпи газифікації міста. За 1951-1954 pp. було споруджено близько 200 км газових ліній, газифіковано ЗО тис. квартир, переведено на газ 40 тис. опалювальних печей та близько 900 комунально-побутових і соціально-культурних закладів. Використання газу тільки в 1954 році дало населенню міста економії в сумі 50 млн. крб. Значний крок було зроблено по шляху електрифікації околиць міста - селищ Ново-Білич, Нивок, ім. Шевченка, Пронівщини, Мишоловки, Воскресенської Слобідки і Биковні. Тільки в 1953-1954 pp. на околицях Києва додатково встановлено 3,5 тисячі світлоточок.
Значно поліпшилося водопостачання населення міста. Тільки в 1954 році прокладено близько 20 км водогінних магістралей, що дало можливість забезпечити централізованим водопостачанням такі околиці міста, як Вітряні Гори, Ширма, селище ім. Шевченка. На кінець п'ятирічки потужність міського водопроводу, порівнюючи з 1941 роком, зросла майже в два рази.
Розширюється і оснащується новою технікою трамвайно-тролейбусне господарство столиці. В 1951-1954 pp. збудовано і введено в експлуатацію 19 км трамвайних колій і 10 км тролейбусних ліній. Майже повністю було оновлено весь рухомий склад трамвайного парку. В середині 1954 року в міському транспорті нараховувалось 389 трамвайних вагонів, 141 тролейбус, 131 автобус і 264 легкових таксі.
Працівники київського трамваю - найстарішого в нашій країні - у 1952 році урочисто відзначили 60-річний ювілей. Серед колективу трамвайного парку 500 чол. працювали тут по 25 і більше років. Так, з першого дня існування трамваю в Києві самовіддано трудився Т. Я. Заболотний, 51 рік сумлінної праці віддав І. І. Тертичний, 46 років - І. І. Іванов. Високих показників у роботі здобули в останні роки вагоноводії І. Дасевич, Г. Горошко, О. Ткаченко, кондуктори Г. Бондар, Т. Ветох і десятки інших.
Велика увага приділялась впорядкуванню міста, ремонту бруківок, тротуарів. В роки 5-ї п'ятирічки введено в дію Набережне шосе від Поштової площі до моста


Київ