Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Новим досягненням в соціалістичному змаганні 1952 року було те, що передовими методами праці оволодівали цілі колективи. Наприкінці серпня в Києві вже нараховувалося понад 285 цехів, 583 зміни і 1838 бригад передової праці. Особливо значних успіхів досяг Київський мотоциклетний завод, його
колектив першим в місті завоював почесне звання «Завод колективної передової праці». Підприємство зайняло третє місце у Всесоюзному змаганні працівників автомобільної і тракторної промисловості країни. Партійна, комсомольська та профспілкова організації мотоциклетного заводу широко підтримували ініціативу передових робітників та поширювали нові методи роботи. Старший майстер комуніст О. І. Панченко виступив ініціатором створення бригад (дільниць) комплексної праці. За випуск продукції відмінної якості на заводі змагалося 70 бригад, 21 дільниця, що охоплювали понад 1600 робітників. Успішне впровадження розрахунково-технічних норм сприяло значному підвищенню продуктивності праці і зниженню собівартості продукції. До знаменної дати - 35-ї річниці Жовтня - на мотоциклетному заводі 44 бригади і 4 дільниці дістали звання бригад і дільниць відмінної якості. До середини листопада завод вже виконав план 1952 року. У боротьбі за високі показники в роботі на цьому заводі відзначилися головний інженер І. Я. Обухов, начальник інструментального цеху П. У. Мантуло, майстер М. К. Комета, шліфувальниця моторного цеху М. П. ІльченКо та багато інших.
Досвід роботи колективу мотоциклетного заводу впроваджували виробничники ін. підприємств столиці. Виявлення й використання додаткових резервів виробництва, невпинне підвищення продуктивності праці були в центрі уваги партійної організації заводу «Ленінська кузня», де продуктивність праці робітників в 1952 році зросла на 26 проц. У 30 разів у порівнянні з 1948 роком збільшилась на підприємстві чисельність робітників-швидкісників. Широке застосування автоматичного і напівавтоматичного електрозварювання дало можливість заводові майже вдвоє скоротити виробничий цикл. 23 бригади завоювали звання бригад відмінної якості. Значний вклад у справу вдосконалення технологічного процесу на заводі «Ленінська кузня» внесли раціоналізатори й винахідники, кількість яких весь час зростала. Під керівництвом головного конструктора заводу комуніста О. Б. Байбакова були створені проекти і побудовані нові комфортабельні, швидкісні
пасажирські річкові пароплави «М. В. Гоголь» і «Т. Г. Шевченко». Всього за рік на заводі «Ленінська кузня» було впроваджено 483 раціоналізаторські пропозиції, від запровадження яких одержано 3,5 млн. крб. економії. За високі показники в роботі колективу підприємства в 1952 році тричі вручався перехідний Червоний прапор ВЦРПС.
Наполегливу боротьбу за здобуття звання «Завод колективної новаторської праці» розгорнули робітники та інженерно-технічні працівники «Арсеналу». Тут за ініціативою партійної організації були утворені загальнозаводський штаб на чолі з головним інженером С. Ф. Каспієвим і технічні ради в цехах, які займалися питаннями вивчення, удосконалення і впровадження передових прийомів праці. Було також організовано 29 шкіл новаторів, де десятки робітників вивчали досвід і прийоми роботи передовиків, зокрема токаря комуніста Г. Я. Царика, револьверниці О. Д. Матвєєвої та ін. Велика робота, проведена на підприємстві, дала прекрасні наслідки. Під кінець другого року п'ятирічки колектив заводу знизив собівартість продукції на 26,1 проц. У Всесоюзному змаганні в 3-му кварталі 1952 р. арсенальці вийшли переможцями і їм було присуджено перше місце та перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР.
Нових успіхів у роботі в 1952 році здобув колектив заводу «Червоний екскаватор». З ініціативи партійної організації в цехах заводу було створено 26 бригад по комплексному запровадженню передових методів праці, на чолі яких у більшості стояли комуністи - В. К. Семинський, А. І. Панасюк, О. А. Заремба та інші. Знатний токар В. К. Семинський і інженер С. Г. Гришкан організували і очолили школу новаторів швидкісної обробки металу.
На київських машинобудівних заводах працювало багато послідовників почину колективів передових підприємств по організації соціалістичного змагання за зниження ваги машин, підвищення якості та їх здешевлення. Певних досягнень у цьому напрямку здобув колектив заводу Головхарчомашу. Внаслідок удосконалення конструкції тістозакаточної машини її вагу було зменшено на 152 кг. Змінено було Також конструкцію і пляшконаливної машини. Все це дало можливість заводу лише за 10 місяців 1952 року зекономити понад 300 т
Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Сторінка 13 з 27
Систематично проводилися громадські огляди використання внутрішніх резервів виробництва. Це дало великий економічний ефект. Лише від запровадження у виробництво пропозицій раціоналізаторів і винахідників одержано близько 100 млн. крб. додаткових коштів. Більшість підприємств Києва працювала рентабельно і за цей період дала державі 70 млн. крб. надпланових нагромаджень.Новим досягненням в соціалістичному змаганні 1952 року було те, що передовими методами праці оволодівали цілі колективи. Наприкінці серпня в Києві вже нараховувалося понад 285 цехів, 583 зміни і 1838 бригад передової праці. Особливо значних успіхів досяг Київський мотоциклетний завод, його
Досвід роботи колективу мотоциклетного заводу впроваджували виробничники ін. підприємств столиці. Виявлення й використання додаткових резервів виробництва, невпинне підвищення продуктивності праці були в центрі уваги партійної організації заводу «Ленінська кузня», де продуктивність праці робітників в 1952 році зросла на 26 проц. У 30 разів у порівнянні з 1948 роком збільшилась на підприємстві чисельність робітників-швидкісників. Широке застосування автоматичного і напівавтоматичного електрозварювання дало можливість заводові майже вдвоє скоротити виробничий цикл. 23 бригади завоювали звання бригад відмінної якості. Значний вклад у справу вдосконалення технологічного процесу на заводі «Ленінська кузня» внесли раціоналізатори й винахідники, кількість яких весь час зростала. Під керівництвом головного конструктора заводу комуніста О. Б. Байбакова були створені проекти і побудовані нові комфортабельні, швидкісні
пасажирські річкові пароплави «М. В. Гоголь» і «Т. Г. Шевченко». Всього за рік на заводі «Ленінська кузня» було впроваджено 483 раціоналізаторські пропозиції, від запровадження яких одержано 3,5 млн. крб. економії. За високі показники в роботі колективу підприємства в 1952 році тричі вручався перехідний Червоний прапор ВЦРПС.
Наполегливу боротьбу за здобуття звання «Завод колективної новаторської праці» розгорнули робітники та інженерно-технічні працівники «Арсеналу». Тут за ініціативою партійної організації були утворені загальнозаводський штаб на чолі з головним інженером С. Ф. Каспієвим і технічні ради в цехах, які займалися питаннями вивчення, удосконалення і впровадження передових прийомів праці. Було також організовано 29 шкіл новаторів, де десятки робітників вивчали досвід і прийоми роботи передовиків, зокрема токаря комуніста Г. Я. Царика, револьверниці О. Д. Матвєєвої та ін. Велика робота, проведена на підприємстві, дала прекрасні наслідки. Під кінець другого року п'ятирічки колектив заводу знизив собівартість продукції на 26,1 проц. У Всесоюзному змаганні в 3-му кварталі 1952 р. арсенальці вийшли переможцями і їм було присуджено перше місце та перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР.
Нових успіхів у роботі в 1952 році здобув колектив заводу «Червоний екскаватор». З ініціативи партійної організації в цехах заводу було створено 26 бригад по комплексному запровадженню передових методів праці, на чолі яких у більшості стояли комуністи - В. К. Семинський, А. І. Панасюк, О. А. Заремба та інші. Знатний токар В. К. Семинський і інженер С. Г. Гришкан організували і очолили школу новаторів швидкісної обробки металу.
На київських машинобудівних заводах працювало багато послідовників почину колективів передових підприємств по організації соціалістичного змагання за зниження ваги машин, підвищення якості та їх здешевлення. Певних досягнень у цьому напрямку здобув колектив заводу Головхарчомашу. Внаслідок удосконалення конструкції тістозакаточної машини її вагу було зменшено на 152 кг. Змінено було Також конструкцію і пляшконаливної машини. Все це дало можливість заводу лише за 10 місяців 1952 року зекономити понад 300 т