Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
собівартість продукції знизилась, що дало економії понад 130 млн. карбованців.
Промисловість міста в 1956 році досягла нових успіхів в піднесенні виробництва і в поліпшенні якості. Було перевиконано річний план по виробленню електроенергії і теплоенергії, по виробництву металорізальних верстатів і обладнання для харчової промисловості, екскаваторів, баштових кранів, будівельної цегли, запасних частин до тракторів та ін. Значно більше, ніж заплановано, було випущено товарів широкого споживання: бавовняних, шерстяних і шовкових тканин, верхнього трикотажу, шкіряного взуття, м'яса, ковбасних виробів, цигарок, мила та інших товарів.
Особливо відзначалися в 1956 році виробничники заводів «Червоний екскаватор», «Ленінська кузня», першого авторемонтного, ім. Письменного та інші.
В ході боротьби за виконання рішень XX з'їзду партії народжувалися нові патріотичні починання, нові форми соціалістичного змагання. В кінці 1956 року бригадир вибійників шахти «Північна» тресту «Краснодонвугілля», Герой Соціалістичної Праці, комуніст М. Я. Мамай виступив ініціатором соціалістичного змагання за видобуток щоденно понад норму тонни вугілля. Патріотичний почин шахтарів знайшов широку підтримку на підприємствах всієї Української РСР, зокрема на київських підприємствах. Велике народногосподарське значення мав також почин колективу заводу «Точелектроприлад». Робітники, інженери і техніки цього підприємства розгорнули соціалістичне змагання за комплексну економію матеріалів
виготовлення за рахунок цього надпланової продукції. У лютому 1957 року приладобудівники звернулися до всіх виробничників Києва з закликом - зустріти 40-і роковини Великого Жовтня випуском надпланової продукції, виготовленої за рахунок комплексної економії матеріалів. Київський міськком КП України схвалив ініціативу робітників заводу «Точелектроприлад». Колективи багатьох підприємств столиці підтримали цей почин. Так, колектив заводу «Ленінська кузня» повів боротьбу за те, щоб до 40-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції спорудити з заощаджених матеріалів морський траулер, колектив заводу «Червоний екскаватор» зобов'язався випустити за рахунок економії 5 надпланових екскаваторів, виробничники 4-ї взуттєвої фабрики - 100 тисяч пар взуття. Українська республіканська рада профспілок рекомендувала профспілковим організаціям всієї республіки підтримати ініціативу київських приладобудівників.
Почин київських приладобудівників дав великий економічний ефект. Готуючи гідну зустріч 40-м роковинам Великого Жовтня, колектив з-ду «Точелектроприлад» випустив понад план із заощадженої сировини 1150 різних приладів, верстатобудівники - 25 верстатів, трудівники заводу «Червоний екскаватор» - 5 екскаваторів, колективи взуттєвих фабрик - 200 тисяч пар взуття, а трикотажники - 143 тис. штук виробів.
Соціалістичне змагання вилилось в широке змагання з підприємствами і районами України і містами інших братніх республік. Так, Дарницький район змагався з Київським районом міста Москви, Залізничний район з Залізничним районом Москви; Київ у цілому змагався з Єреваном, Мінськом і Харковом.
В ході боротьби за виконання взятих зобов'язань, колективи промислових підприємств Києва приділяли велику увагу поповненню верстатного парку новими більш високопродуктивними машинами. Тільки у 1957 році фабрики і заводи міста одержали майже 3 тисячі одиниць нового високопродуктивного устаткування. Близько 1200 одиниць устаткування було модернізовано. Широко впроваджувалася нова технологія. На заводі «Більшовик», зокрема, було освоєно автоматичне електрозварювання алюмінію, фарбування деталей за допомогою струму високої частоти та сушіння інфрачервоним промінням. На фабриці ім. Смирнова-Ласточкіна удосконалили прогресивний метод раціонального розкроювання тканин, який поширився і на інші швейні підприємства республіки. Колектив зекономив понад 90 тис. метрів тканини, що дало можливість пошити додатково ЗО тисяч штук різних швейних виробів. На фабриках і заводах широко застосовувались різні види точного лиття, автоматичне і напівавтоматичне зварювання, штампування, замінники металу - капрон, пластмаси тощо. Якщо в 1955 році на підприємствах Києва діяло 50 потокових ліній, то на кінець 1957 року - понад 200. Це дало можливість у 1,5-
рази підвищити продуктивність праці.
Великий вклад у справу технічного прогресу вносили винахідники і раціоналізатори. На фабриці ім. Рози Люксембург в 1957 році було подано 142
Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Сторінка 21 з 27
Широко розгорнувши соціалістичне змагання на честь XX з'їзду КПРС, колективи київських підприємств 20 грудня достроково виконали план 1956 року. План першого року шостої п'ятирічки було виконайо на 105 проц. У порівнянні з попереднім роком випуск промислової продукції збільшився на 16,4 проц., Промисловість міста в 1956 році досягла нових успіхів в піднесенні виробництва і в поліпшенні якості. Було перевиконано річний план по виробленню електроенергії і теплоенергії, по виробництву металорізальних верстатів і обладнання для харчової промисловості, екскаваторів, баштових кранів, будівельної цегли, запасних частин до тракторів та ін. Значно більше, ніж заплановано, було випущено товарів широкого споживання: бавовняних, шерстяних і шовкових тканин, верхнього трикотажу, шкіряного взуття, м'яса, ковбасних виробів, цигарок, мила та інших товарів.
Особливо відзначалися в 1956 році виробничники заводів «Червоний екскаватор», «Ленінська кузня», першого авторемонтного, ім. Письменного та інші.
В ході боротьби за виконання рішень XX з'їзду партії народжувалися нові патріотичні починання, нові форми соціалістичного змагання. В кінці 1956 року бригадир вибійників шахти «Північна» тресту «Краснодонвугілля», Герой Соціалістичної Праці, комуніст М. Я. Мамай виступив ініціатором соціалістичного змагання за видобуток щоденно понад норму тонни вугілля. Патріотичний почин шахтарів знайшов широку підтримку на підприємствах всієї Української РСР, зокрема на київських підприємствах. Велике народногосподарське значення мав також почин колективу заводу «Точелектроприлад». Робітники, інженери і техніки цього підприємства розгорнули соціалістичне змагання за комплексну економію матеріалів
виготовлення за рахунок цього надпланової продукції. У лютому 1957 року приладобудівники звернулися до всіх виробничників Києва з закликом - зустріти 40-і роковини Великого Жовтня випуском надпланової продукції, виготовленої за рахунок комплексної економії матеріалів. Київський міськком КП України схвалив ініціативу робітників заводу «Точелектроприлад». Колективи багатьох підприємств столиці підтримали цей почин. Так, колектив заводу «Ленінська кузня» повів боротьбу за те, щоб до 40-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції спорудити з заощаджених матеріалів морський траулер, колектив заводу «Червоний екскаватор» зобов'язався випустити за рахунок економії 5 надпланових екскаваторів, виробничники 4-ї взуттєвої фабрики - 100 тисяч пар взуття. Українська республіканська рада профспілок рекомендувала профспілковим організаціям всієї республіки підтримати ініціативу київських приладобудівників.
Почин київських приладобудівників дав великий економічний ефект. Готуючи гідну зустріч 40-м роковинам Великого Жовтня, колектив з-ду «Точелектроприлад» випустив понад план із заощадженої сировини 1150 різних приладів, верстатобудівники - 25 верстатів, трудівники заводу «Червоний екскаватор» - 5 екскаваторів, колективи взуттєвих фабрик - 200 тисяч пар взуття, а трикотажники - 143 тис. штук виробів.
Соціалістичне змагання вилилось в широке змагання з підприємствами і районами України і містами інших братніх республік. Так, Дарницький район змагався з Київським районом міста Москви, Залізничний район з Залізничним районом Москви; Київ у цілому змагався з Єреваном, Мінськом і Харковом.
В ході боротьби за виконання взятих зобов'язань, колективи промислових підприємств Києва приділяли велику увагу поповненню верстатного парку новими більш високопродуктивними машинами. Тільки у 1957 році фабрики і заводи міста одержали майже 3 тисячі одиниць нового високопродуктивного устаткування. Близько 1200 одиниць устаткування було модернізовано. Широко впроваджувалася нова технологія. На заводі «Більшовик», зокрема, було освоєно автоматичне електрозварювання алюмінію, фарбування деталей за допомогою струму високої частоти та сушіння інфрачервоним промінням. На фабриці ім. Смирнова-Ласточкіна удосконалили прогресивний метод раціонального розкроювання тканин, який поширився і на інші швейні підприємства республіки. Колектив зекономив понад 90 тис. метрів тканини, що дало можливість пошити додатково ЗО тисяч штук різних швейних виробів. На фабриках і заводах широко застосовувались різні види точного лиття, автоматичне і напівавтоматичне зварювання, штампування, замінники металу - капрон, пластмаси тощо. Якщо в 1955 році на підприємствах Києва діяло 50 потокових ліній, то на кінець 1957 року - понад 200. Це дало можливість у 1,5-
рази підвищити продуктивність праці.
Великий вклад у справу технічного прогресу вносили винахідники і раціоналізатори. На фабриці ім. Рози Люксембург в 1957 році було подано 142