Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Міська партійна організація відрядила 805 кваліфікованих інженерів, техніків та механіків для роботи в MTС Київської, Вінницької, Житомирської та інших областей України, а також в радгоспи на цілинні і перелогові землі. Всього на заклик партії на партійну роботу в сільське господарство виїхало близько 3 тис. киян. На період масового збирання овочів і картоплі на допомогу колгоспам і радгоспам з установ і підприємств міста щорічно направлялося в ці роки більше 15 тисяч чоловік. Тільки в 1957 році молодь Києва відпрацювала в колгоспах Київської області 35 тис. чоловіко-днів, а 1200 міських автомашин протягом кількох місяців обслуговували сільськогосподарське виробництво області.
Кияни зустріли постанову лютневого Пленуму ЦК КПРС (1958 р.) «Про дальший розвиток колгоспного ладу і реорганізацію машинно-тракторних станцій» як новий прояв піклування партії про зміцнення економічної могутності Батьківщини, про добробут радянських людей. Всюди - на підприємствах і в установах міста - обговорювалося питання, як посилити допомогу селу, щоб в найближчий час домогтися дальшого піднесення сільськогосподарського виробництва. Стан шефської допомоги сільському господарству був розглянутий на пленумі міськкому КП України 24 березня 1958 року, який узагальнив досвід кращої організації допомоги селу і розробив план заходів по посиленню допомоги київських підприємств колгоспам Київщини. Кожне підприємство, кожний район міста визначив собі нові завдання в світлі рішень лютневого Пленуму ЦК КПРС.
Посилення шефської допомоги відчувалося у кожному районі міста. Колективи підприємств Московського району за кілька місяців після Пленуму обладнали в підшефних колгоспах 22 майстерні. Всього в 1958 році район передав колгоспам близько 80 верстатів, 12 зварювальних апаратів та на 24 тис. крб. інструментів.
Трудящі Подільського району тільки в лютому і березні 1958 року направили у Димерський і Іванківський райони 120 автомашин, які вивозили на поля добрива. Шефи електрифікували 4 колгоспи, 2 МТС, 36 тваринницьких ферм, 16 громадських приміщень, допомогли збудувати близько 60 силосних споруд, налагодити водопостачання тваринницьких ферм у 63 колгоспах.
Активну участь у поданні шефської допомоги селу брала молодь. Тільки у квітні 1958 року молоді виробничники виготовили для підшефних колгоспів і МТС 15 тис. одиниць інструментів і відремонтували 65 верстатів.
На базі зростання виробництва в післявоєнні роки партія і Радянський уряд здійснили важливі заходи, спрямовані на дальше поліпшення добробуту трудящих: було підвищено заробітну плату низькооплачуваній категорії працівників; скорочено робочий день у передсвяткові і передвихідні дні; було прийнято новий закон про пенсії і т. д. У Києві, як і скрізь по країні, значно розширилось житлове будівництво. Замість десятків дрібних, нерентабельних трестів і управлінь у Києві було створено 4 великі будівельні організації. Це забезпечило широкий розмах індустріалізації будівельних робіт, спеціалізацію, різке підвищення темпів будівництва. Житловий будинок споруджувався в 1957 році у 1,5 раза швидше, ніж два роки тому. Зросло і число сімей, які одержали нові благоустроєні квартири. Якщо в 1955 році житлову площу одержали 2624 сім'ї, то в 1956 -1957 pp.- 18,5 тисяч сімей. Протягом 1956-1957 pp. було електрифіковано майже всі нові селища та околиці міста. Додатково газифіковано понад 15 тисяч квартир. На кінець 1957 року газом користувалося понад 80 гіроц. киян, близько 500 комунальних і промислових підприємств.
Міські організації велику увагу приділяли благоустрою міста, озелененню вулиць. Тривало будівництво нових парків у Жовтневому, Подільському і Залізничному районах, парку Вічної Слави, а також Дніпровського парку. Велося будівництво нового парку з каскадом ставків у Голосіївському лісі. Протягом тільки 1957 року на вулицях, в скверах і парках було висаджено близько 240 тис. дерев, 730 тис. кущів.
В результаті зниження державних роздрібних цін на ряд товарів масового споживання, підвищення заробітної плати робітникам і службовцям, збільшення розміру пенсійного забезпечення, скорочення робочого дня для робітників основних галузей промисловості радянські люди стали жити краще і заможніше. Реальна заробітна плата робітників і службовців України в 1958 році зросла в порівнянні з 1950 роком у 1,5 раза, а з 1940 р.- майже в 1,9 раза. Про
Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Сторінка 25 з 27
і кормодробарок, більше 150 тис. штук ножів для соломосилосорізок. За той же час завод запасних частин для сільськогосподарських машин поставив сільському господарству більше 2 тис. т електродів, біля 25 тис. транспортерів до комбайнів С-6, більше 450 штук льоном'яльних машин. Завод ім. Письменного дав трудівникам села більше 5 тис. т цвяхів і біля одного мільйона кв. м сит для сільськогосподарських машин. Велику кількість частин для сільськогосподарської техніки випускали заводи ім. Лепсе, «Ленінська кузня», «Червоний екскаватор».Міська партійна організація відрядила 805 кваліфікованих інженерів, техніків та механіків для роботи в MTС Київської, Вінницької, Житомирської та інших областей України, а також в радгоспи на цілинні і перелогові землі. Всього на заклик партії на партійну роботу в сільське господарство виїхало близько 3 тис. киян. На період масового збирання овочів і картоплі на допомогу колгоспам і радгоспам з установ і підприємств міста щорічно направлялося в ці роки більше 15 тисяч чоловік. Тільки в 1957 році молодь Києва відпрацювала в колгоспах Київської області 35 тис. чоловіко-днів, а 1200 міських автомашин протягом кількох місяців обслуговували сільськогосподарське виробництво області.
Кияни зустріли постанову лютневого Пленуму ЦК КПРС (1958 р.) «Про дальший розвиток колгоспного ладу і реорганізацію машинно-тракторних станцій» як новий прояв піклування партії про зміцнення економічної могутності Батьківщини, про добробут радянських людей. Всюди - на підприємствах і в установах міста - обговорювалося питання, як посилити допомогу селу, щоб в найближчий час домогтися дальшого піднесення сільськогосподарського виробництва. Стан шефської допомоги сільському господарству був розглянутий на пленумі міськкому КП України 24 березня 1958 року, який узагальнив досвід кращої організації допомоги селу і розробив план заходів по посиленню допомоги київських підприємств колгоспам Київщини. Кожне підприємство, кожний район міста визначив собі нові завдання в світлі рішень лютневого Пленуму ЦК КПРС.
Посилення шефської допомоги відчувалося у кожному районі міста. Колективи підприємств Московського району за кілька місяців після Пленуму обладнали в підшефних колгоспах 22 майстерні. Всього в 1958 році район передав колгоспам близько 80 верстатів, 12 зварювальних апаратів та на 24 тис. крб. інструментів.
Трудящі Подільського району тільки в лютому і березні 1958 року направили у Димерський і Іванківський райони 120 автомашин, які вивозили на поля добрива. Шефи електрифікували 4 колгоспи, 2 МТС, 36 тваринницьких ферм, 16 громадських приміщень, допомогли збудувати близько 60 силосних споруд, налагодити водопостачання тваринницьких ферм у 63 колгоспах.
Активну участь у поданні шефської допомоги селу брала молодь. Тільки у квітні 1958 року молоді виробничники виготовили для підшефних колгоспів і МТС 15 тис. одиниць інструментів і відремонтували 65 верстатів.
На базі зростання виробництва в післявоєнні роки партія і Радянський уряд здійснили важливі заходи, спрямовані на дальше поліпшення добробуту трудящих: було підвищено заробітну плату низькооплачуваній категорії працівників; скорочено робочий день у передсвяткові і передвихідні дні; було прийнято новий закон про пенсії і т. д. У Києві, як і скрізь по країні, значно розширилось житлове будівництво. Замість десятків дрібних, нерентабельних трестів і управлінь у Києві було створено 4 великі будівельні організації. Це забезпечило широкий розмах індустріалізації будівельних робіт, спеціалізацію, різке підвищення темпів будівництва. Житловий будинок споруджувався в 1957 році у 1,5 раза швидше, ніж два роки тому. Зросло і число сімей, які одержали нові благоустроєні квартири. Якщо в 1955 році житлову площу одержали 2624 сім'ї, то в 1956 -1957 pp.- 18,5 тисяч сімей. Протягом 1956-1957 pp. було електрифіковано майже всі нові селища та околиці міста. Додатково газифіковано понад 15 тисяч квартир. На кінець 1957 року газом користувалося понад 80 гіроц. киян, близько 500 комунальних і промислових підприємств.
Міські організації велику увагу приділяли благоустрою міста, озелененню вулиць. Тривало будівництво нових парків у Жовтневому, Подільському і Залізничному районах, парку Вічної Слави, а також Дніпровського парку. Велося будівництво нового парку з каскадом ставків у Голосіївському лісі. Протягом тільки 1957 року на вулицях, в скверах і парках було висаджено близько 240 тис. дерев, 730 тис. кущів.
В результаті зниження державних роздрібних цін на ряд товарів масового споживання, підвищення заробітної плати робітникам і службовцям, збільшення розміру пенсійного забезпечення, скорочення робочого дня для робітників основних галузей промисловості радянські люди стали жити краще і заможніше. Реальна заробітна плата робітників і службовців України в 1958 році зросла в порівнянні з 1950 роком у 1,5 раза, а з 1940 р.- майже в 1,9 раза. Про