Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Спираючись на успіхи, здобуті в здійсненні виробничих планів 1957 року, трудящі Києва у 1958 році ще ширше розгорнули змагання за дострокове виконання виробничих планів.
Велику увагу приділяла міська партійна організація здійсненню рішень травневого Пленуму ЦК КПРС (1958 р.) про розвиток хімічної промисловості. Хімічна промисловість у Києві, як відомо, фактично була створена за роки перших п'ятирічок, але особливого розвитку вона досягла в післявоєнні роки. Так, у 1958 році хімічна промисловість міста об'єднувала 9 підприємств, підпорядкованих раднаргоспу, 6 - місцевої і 20 - кооперативної промисловості. Обсяг валової продукції цих підприємств у 1957 році значно перевершив
обсяг виробництва довоєнного періоду в загальноміському випуску продукції. Підприємства хімічної промисловості виробляли віскозний та капроновий шовк, кордну тканину, гуму для взуттєвої промисловості, штучну шкіру, прогумовані тканини, каустичну соду, бертолетову сіль, вироби з пластмас та гуми тощо. До числа найбільших підприємств належали: комбінат штучного волокна, регенератно-гумовий завод, шовковий комбінат та інші. Найбільшим у місті підприємством хімічного машинобудування був завод «Більшовик».
Використовуючи внутрішні резерви, працівники хімічної промисловості день у день нарощували темпи виробництва. Високих показників добився колектив заводу
«Червоний гумовик». Тут виробнича програма першого півріччя була виконана на 140 проц. ще 13 червня 1958 року в повному асортименті і по всіх техніко-економічних показниках. Успіхи колективу цього підприємства були результатом великої організаторської і політичної роботи партійної організації. Найважливіші ділянки тут очолювали комуністи. Так, цех, де начальником була комуніст Л. М. Миронова, завоював перше місце в змаганні. Високопродуктивною працею відзначались робітники Д. Медков, І. Лапуза, І. Павлюк та багато інших.
В боротьбі за перетворення в життя величних накреслень партії творча ініціатива трудящих народжувала все нові і нові форми соціалістичного змагання. В 1958 році тисячі киян включилися у рух за щоденний випуск надпланової продукції кожним робітником. У квітні 1958 року бюро міськкому КП України схвалило цінний почин передової швеї-мотористки фабрики ім. Смирнова-Ласточкіна Т. Биченок, яка виступила ініціатором соціалістичного змагання за випуск продукції тільки відмінної якості при щозмінному перевиконанні норм кожним робітником. Колективи заводів верстатів-автоматів ім. Горького, «Точелектроприлад» і фабрик - 4-ї взуттєвої та швейної ім. Смирнова-Ласточкіна виступили зі зверненням «До трудящих всіх підприємств Київського економічного району». Вони закликали робітників боротися за високу культуру виробництва і честь столичної марки. Цей заклик знайшов широку підтримку на підприємствах Києва. Машинобудівники заводу ім. Калініна вирішили випустити для підприємств будівельної індустрії до 100 нових удосконалених машин і механізмів. Формувальник цього заводу М. Синкевич, модельник І. Куркін, токарі М. Пількевич, Г. Проскурін перевиконували щоденні норми більш як у 2 рази, даючи продукцію тільки відмінної якості.
Широкого розмаху на київських підприємствах набрав рух за патріотичною ініціативою колективу дільниці кольорового литва заводу «Більшовик» майстра В. Горенка - за комплексну економію матеріальних і енергетичних ресурсів на кожному робочому місці. Почин В. Горенка знайшов широку підтримку на заводах «Червоний екскаватор», «Будшляхмаш», арматурно-машинобудівному, фабриці ім. Рози Люксембург та багатьох інших. Рух за економію на кожному робочому місці мав велике народногосподарське значення. Здійснення заходів по комплексній економії дозволило лише підприємствам Жовтневого району протягом року зекономити більш як на 6,3 млн. крб. матеріалів, сировини і електроенергії. За цей рахунок було випущено 1500 приладів, 22 металорізальні верстати, 4 екскаватори та багато іншої продукції.
У 1958 році київські підприємства зробили великий крок вперед по шляху технічного прогресу. Тут діяли десятки конвейєрних і потокових ліній, створювалися автоматичні лінії, широко впроваджувалися високопродуктивні пневматичні і пневмогідравлічні пристрої. На підприємствах столиці було здійснено більш як 600 заходів по комплексній механізації, автоматизації виробничих процесів і освоєнню передової технології. За один рік було створено і освоєно понад 70 нових видів машин, механізмів і точних приладів. Так, колектив заводу «Більшовик» освоїв випуск фарбувальної машини і змішувача для хімічної промисловості, на мотоциклетному заводі підготовлено випуск нового мотоцикла моделі К-750, на «Ленінській кузні» було випущено дизельелектричну землечерпалку.
Нових успіхів домоглися і раціоналізатори Києва. На одному лише заводі КВРЗ
Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Сторінка 23 з 27
Орестов, старші машиністи станції Дарниця тт. Чернов і Платонов, швея-раціоналізатор фабрики ім. Смирнова-Ласточкіна тов. Хлюнко та багато інших.Спираючись на успіхи, здобуті в здійсненні виробничих планів 1957 року, трудящі Києва у 1958 році ще ширше розгорнули змагання за дострокове виконання виробничих планів.
Велику увагу приділяла міська партійна організація здійсненню рішень травневого Пленуму ЦК КПРС (1958 р.) про розвиток хімічної промисловості. Хімічна промисловість у Києві, як відомо, фактично була створена за роки перших п'ятирічок, але особливого розвитку вона досягла в післявоєнні роки. Так, у 1958 році хімічна промисловість міста об'єднувала 9 підприємств, підпорядкованих раднаргоспу, 6 - місцевої і 20 - кооперативної промисловості. Обсяг валової продукції цих підприємств у 1957 році значно перевершив
Використовуючи внутрішні резерви, працівники хімічної промисловості день у день нарощували темпи виробництва. Високих показників добився колектив заводу
«Червоний гумовик». Тут виробнича програма першого півріччя була виконана на 140 проц. ще 13 червня 1958 року в повному асортименті і по всіх техніко-економічних показниках. Успіхи колективу цього підприємства були результатом великої організаторської і політичної роботи партійної організації. Найважливіші ділянки тут очолювали комуністи. Так, цех, де начальником була комуніст Л. М. Миронова, завоював перше місце в змаганні. Високопродуктивною працею відзначались робітники Д. Медков, І. Лапуза, І. Павлюк та багато інших.
В боротьбі за перетворення в життя величних накреслень партії творча ініціатива трудящих народжувала все нові і нові форми соціалістичного змагання. В 1958 році тисячі киян включилися у рух за щоденний випуск надпланової продукції кожним робітником. У квітні 1958 року бюро міськкому КП України схвалило цінний почин передової швеї-мотористки фабрики ім. Смирнова-Ласточкіна Т. Биченок, яка виступила ініціатором соціалістичного змагання за випуск продукції тільки відмінної якості при щозмінному перевиконанні норм кожним робітником. Колективи заводів верстатів-автоматів ім. Горького, «Точелектроприлад» і фабрик - 4-ї взуттєвої та швейної ім. Смирнова-Ласточкіна виступили зі зверненням «До трудящих всіх підприємств Київського економічного району». Вони закликали робітників боротися за високу культуру виробництва і честь столичної марки. Цей заклик знайшов широку підтримку на підприємствах Києва. Машинобудівники заводу ім. Калініна вирішили випустити для підприємств будівельної індустрії до 100 нових удосконалених машин і механізмів. Формувальник цього заводу М. Синкевич, модельник І. Куркін, токарі М. Пількевич, Г. Проскурін перевиконували щоденні норми більш як у 2 рази, даючи продукцію тільки відмінної якості.
Широкого розмаху на київських підприємствах набрав рух за патріотичною ініціативою колективу дільниці кольорового литва заводу «Більшовик» майстра В. Горенка - за комплексну економію матеріальних і енергетичних ресурсів на кожному робочому місці. Почин В. Горенка знайшов широку підтримку на заводах «Червоний екскаватор», «Будшляхмаш», арматурно-машинобудівному, фабриці ім. Рози Люксембург та багатьох інших. Рух за економію на кожному робочому місці мав велике народногосподарське значення. Здійснення заходів по комплексній економії дозволило лише підприємствам Жовтневого району протягом року зекономити більш як на 6,3 млн. крб. матеріалів, сировини і електроенергії. За цей рахунок було випущено 1500 приладів, 22 металорізальні верстати, 4 екскаватори та багато іншої продукції.
У 1958 році київські підприємства зробили великий крок вперед по шляху технічного прогресу. Тут діяли десятки конвейєрних і потокових ліній, створювалися автоматичні лінії, широко впроваджувалися високопродуктивні пневматичні і пневмогідравлічні пристрої. На підприємствах столиці було здійснено більш як 600 заходів по комплексній механізації, автоматизації виробничих процесів і освоєнню передової технології. За один рік було створено і освоєно понад 70 нових видів машин, механізмів і точних приладів. Так, колектив заводу «Більшовик» освоїв випуск фарбувальної машини і змішувача для хімічної промисловості, на мотоциклетному заводі підготовлено випуск нового мотоцикла моделі К-750, на «Ленінській кузні» було випущено дизельелектричну землечерпалку.
Нових успіхів домоглися і раціоналізатори Києва. На одному лише заводі КВРЗ