Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Київ у період імперіалізму та буржуазно-демократичних революцій (1900—1917 рр.)

на сторінках київських прогресивних періодичних видань. У 1913 році вона востаннє приїздила до Києва. На честь письменниці передова громадськість міста влаштувала літературний вечір. Проте хвороба примусила Л. Українку жити і лікуватися в Грузії, де вона й померла 1 серпня 1913 року. Поховали її в Києві на Байковому кладовищі. Більшовицька «Правда» відгукнулась на смерть великої української поетеси некрологом: «Леся Українка вмерла, але її бадьорі твори довго будитимуть нас до роботи-
боротьби. Добра, вічна пам'ять письменниці - другові робітників».
У період революційного піднесення в літературу приходить творча молодь, зокрема С. В. Васильченко, М. Т. Рильський, П. Г. Тичина, діяльність яких широко розгорнулася в Києві за Радянської влади.
Царизм жорстоко переслідував українську літературу. Нерідко заборонялось розповсюдження в Києві творів Т. Шевченка, П. Грабовського, М. Коцюбинського, І. Франка. У 1914 році царський уряд заборонив святкування 100-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка, що викликало хвилю обурення не лише в Києві, а й по всій країні. Ще більше посилились утиски і переслідування української літератури в роки світової війни. Лише переможна Велика Жовтнева соціалістична революція відкрила шлях для небувалого розквіту української літератури як складової частини соціалістичної культури радянського народу.


Київ