Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На початку XX століття в Києві працювало кілька наукових та технічних товариств. Більшість з них існувала при університеті (у 1913 році тут було 10 таких товариств).
У 1907 році за громадською ініціативою було організовано Українське наукове товариство, яке мало на меті, згідно статуту, сприяти «розробці і популяризації українською мовою різних галузей наук».
У складі товариства згодом створюється кілька секцій (історична, філологічна, природничо-технічна, медична) і комісій (етнографічна, статистично-економічна, мовна). У 1907 році товариство налічувало 54 члени, а в 1912 році - 98. На засіданнях товариства і його секцій читались і обговорювались наукові доповіді, більша частина яких друкувалась у «Записках Українського наукового товариства в Києві» (у 1908-191в pp. вийшло 18 книг), «Збірниках природничо-технічної секції» (у 1910-1918 pp. видано чотири книги) і «Збірниках медичної секції» (у 1910 - 1922 pp. випущено п'ять книг). У 1907 році до Києва із Львова було перенесено видання «Літературно-наукового вісника».
Організатори Українського наукового товариства розглядали його як зародок української Академії наук. Проте в умовах дореволюційної дійсності про таку Академію не могло бути й мови. Тільки після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції була створена в Києві Українська Академія наук, яка стала Центром наукової думки і науково-дослідної роботи на Україні.
Київ у період імперіалізму та буржуазно-демократичних революцій (1900—1917 рр.)
Сторінка 35 з 47
М. Перетц. У дослідженнях київського періоду його діяльності широко використані рукописні матеріали з української поезії XVI-XVIII століть. Крім того, ним написано кілька праць з історії російського, українського та польського театрів. До нашого часу зберегли своє значення складені ним посібники з історіографії, бібліографії і текстології російської літератури.На початку XX століття в Києві працювало кілька наукових та технічних товариств. Більшість з них існувала при університеті (у 1913 році тут було 10 таких товариств).
У складі товариства згодом створюється кілька секцій (історична, філологічна, природничо-технічна, медична) і комісій (етнографічна, статистично-економічна, мовна). У 1907 році товариство налічувало 54 члени, а в 1912 році - 98. На засіданнях товариства і його секцій читались і обговорювались наукові доповіді, більша частина яких друкувалась у «Записках Українського наукового товариства в Києві» (у 1908-191в pp. вийшло 18 книг), «Збірниках природничо-технічної секції» (у 1910-1918 pp. видано чотири книги) і «Збірниках медичної секції» (у 1910 - 1922 pp. випущено п'ять книг). У 1907 році до Києва із Львова було перенесено видання «Літературно-наукового вісника».
Організатори Українського наукового товариства розглядали його як зародок української Академії наук. Проте в умовах дореволюційної дійсності про таку Академію не могло бути й мови. Тільки після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції була створена в Києві Українська Академія наук, яка стала Центром наукової думки і науково-дослідної роботи на Україні.