Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Київ у період імперіалізму та буржуазно-демократичних революцій (1900—1917 рр.)

тис. крб. у рік.
Досить значного розвитку набуло виробництво,будівельних матеріалів. У Києві налічувалося чимало цегельних заводів. Вони виробляли 150 млн. штук цегли в рік ?на суму близько 3,3 млн. крб. Цегла споживалася головним чином у Києві, а також вивозилась у сусідні райони. Існувало ще 2 кахельні заводи та один цементний, який виробляв 500 тис. пудів цементу в рік на суму 156 тис. карбованців, і, У місті
працювало 7 шкіряних заводів з річним виробництвом на суму 200 тис. крб. Миловарна промисловість була представлена 4 миловарними заводами, вартість продукції яких становила 458 тис. крб.2 Чимале місце посідала деревообробна промисловість. Тут діяло 5 лісопильних заводів, які виробляли продукції на 550 тис. крб. у рік, і 5 деревообробних фабрик з річною продукцією на суму 154 тис. крб. До значних підприємств належали також олійний завод, сірникова фабрика та ряд інших підприємств. Виробництво фарб було представлено 5 фабриками. Крім того, у місті функціонували ще інші, більш дрібні підприємства.
На початку XX століття на Україні, як і у всій Росії, значно збільшилась довжина залізниць. У 1901 році було споруджено залізницю Київ-Полтава, а у 1902 році - Київ-Ковель. Інтенсивно збільшувався вантажооборот Київського залізничного вузла. Було також побудовано кілька під'їзних шляхів до підприємств.
Багато товарів транспортувалося і водним шляхом. На початку XX століття пароплавство по Дніпру було зосереджено в руках Другого пароплавного товариства, товариства «Корнилович і Піщанський», баронеси Клебак, акціонерного товариства Мальцевських заводів. У 1916 році пароплавні товариства об'єдналися у пароплавний концерн, який контролювався Міжнародним банком.
У той час навігація тривала 90 днів на рік, а лісосплав 5-6 місяців. Багато вантажів перевозилося баржами, які піднімали вантаж у 8-10 тис. пудів. Вантажооборот Київського річкового порту був порівняно невеликим. Становище змінилося з побудовою у 1900 році Київської гавані. В 1907-1909 pp. у Київ було привезено близько 19 млн. пудів товарів та відправлено в середньому 2,5 млн. пудів. 'Через Київську гавань проходило 70 пароплавів, 2150 непарових суден і 320плотів. З її причалів транспортувалось борошно, а до Києва везли зерно, сіль, нафту.
Річковими та залізничними шляхами разом у Київ в 1905 році було привезено близько 40 млн. пудів різноманітних вантажів та відправлено 9,1 млн. пудів.
На початку XX століття значно зросло загальноросійське торгове значення Києва. В цей час його торговий оборот становив 35,3 проц. торгового обороту всього Південно-Західного краю. Київ вів велику торгівлю цукром, хлібом, шкірою, лісом, машинами, залізом, мануфактурою тощо. Він являв собою місце розподілу товарів на великій території, яка включала Чернігівську, Полтавську, Волинську губернії, а також Білорусію. Основну роль у торгових операціях відігравав цукор. По торгівлі цукром Київ був головним центром на Україні. Тут діяло 27 контор по продажу цукру, 117 контор і правлінь цукрових заводів. Торгівлю ним фінансували Волинський, Камський, Петербурзький та інші банки. У місті жили магнати Цукрової промисловості, які за рахунок експлуатації робітників одержували величезні прибутки.
Важливу роль відігравав Київ у діяльності синдикатів, банків, страхових товариств, експортно-імпортних об'єднань. Фінансово-банківські операції, що проводились тут, набули загальноросійського значення. У місті знаходилось правління товариства цукрозаводчиків, яке діяло дуже активно.
Київ був великим кредитним центром. На початку XX століття тут налічувалося 11 банків та їх відділень,.З товариства взаємного кредиту, 12 банкірських контор, 18 позичково-ощадних товариств і 4 позичкові каси. Криза негативно відбилася на київських банках. Ряд з них припинив платежі, в т. ч. Київський приватний комерційний банк та інші. Після кризи у діяльності банків почалося деяке піднесення. В період імперіалістичної війни кількість їх продовжувала зростати. Були відкриті Міський торговий позичково-промисловий банк, філіал Азовсько-Донського комерційного банку та інші. На середину 1917 року у Києві діяло 35 банків та їх філіалів і багато установ дрібного кредиту.
У цей час розширились операції київської біржі. За їх розмірами вона займала третє місце в Росії. Широко розгорнулась діяльність страхових товариств, яких налічувалося ЗО. Поряд з місцевими страховими товариствами тут діяли контори загальноросійських товариств («Волга», «Якорь», «Россия»), а також іноземні товариства (зокрема, «Урбен»). В умовах першої світової війни банківські і біржові операції дедалі більше набирали спекулятивного характеру.
Економічний розвиток Києва зумовив розгортання будівництва. З кожним роком місто розширяло свої межі, з'являлися нові вулиці, квартали, забудовувалися приміські селища Шулявка, Солом'янка, Деміївка та інші.


Київ