Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
До кращих здобутків українського театрально-декораційного мистецтва цього часу належить оформлення таких опер, як «Арсенал» Г. Майбороди (художник Ф. Нірод), «Енеїда» М. Лисенка (художник Л. Писаренко), вистави «Юність Полі Вихрової» (художник М. Духновський), які засвідчили високий професійний рівень київських майстрів театрального живопису.
Високу оцінку радянського та зарубіжного глядача одержала діяльність київських художників у галузі кіномистецтва. Особливо значний успіх мав фільм «Тіні забутих предків» в оформленні художника Г. Якутовича.
Вагомий вклад у розвиток сучасного українського і всього радянського мистецтва внесли київські художники-графіки. Так, у галузі станкової графіки було створено чимало високохудожніх праць, таких, як «В. І. Ленін і народ» В. Касіяна, «Арсенал повстав» І. Селіванова, «Перед пуском води. Кременчуцька ГЕС» О. Пащенка, «Аркан» Г. Якутовича, «Колгоспне село» Г. Гаркуші та інші.
У графічних серіях та окремих творах, виконаних у найрізноманітніших техніках лінориту, офорту, літографії, акварелі, малюнка олівцем і тушшю тощо, знайшли відбиття теми боротьби трудящих за владу Рад на Україні, в роки Великої Вітчизняної війни, життя і творчої праці радянських людей.
Багато художньо виразних, змістовних творів, присвячених життю і творчій діяльності Шевченка та І. Франка, київські майстри графічного мистецтва Показали на художніх виставках з нагоди 100-річчя з дня смерті (1961 р.) та 150-річчя з дня народження Т. Шевченка (1964 p.), 100-річчя з дня народження І. Франка (1956 p.): триптих «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте» В. Куткіна, «Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Києві» В. Литвиненка, ілюстрації до оповідання І. Франка «Ріпник» А. Базилевича та інші.
Талановиті ілюстрації до творів радянських і зарубіжних письменників, класиків світової літератури виконали київські художники. Особливу увагу привертають ілюстрації А. Базилевича до роману Г. Квітки-Основ'яненка «Пан Халявський», І. Селіванова до роману А. Головка «Бур'ян», В. Куткіна до книги О. Гончара «Тронка» та інші.
Широкої популярності набули плакати київських митців Ю. Мохора, О. Терен-
тьєва «Комунізм це молодість світу і його будувать молодим», В. Кармазина «Слава мислям, діям і звершенням торжествуючого соціалізму!», Ф. Глущука «Роботящим умам, роботящим рукам.»
Про дальший зріст ідейного й художнього рівня творчості київських художників-плакатистів. свідчать також тематичні серії плакатів, такі, як «Слава героям громадянської війни» О. Семенка, де показано бойових полководців В. Чапаева, М. Щорса, Г. Котовського та О. Пархоменка; до 40-річчя В Л КСМ Т. Лящука на тему про п'ять орденів героїчного комсомолу, плакати «Мир» Г. Горобієвської.
Київські скульптори створили ряд праць, які засвідчили дальше зростання фахової майстерності, збагачення пластичної мови, розширення кола творчих інтересів митців. Так, цінним здобутком радянської монументальної скульптури стали пам'ятники В. І. Леніну в Харкові (скульптори М. Вронський, О. Олійник), пам'ятник Т. Г. Шевченкові в Москві (скультори М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко), О. Пушкіну в Києві (О. Ковіальов), пам'ятник Возз'єднання України з Росією в Переяславі-Хмельницькому (скульптори В. Винайкін, В. Гречаник).
Високу оцінку радянського і зарубіжного глядача одержали такі скульптурні композиції, як «Після громадянської» Л. Сабанєєвої, «Ланкова» В. Клокова, а також скульптурні портрети: В. І. Леніна (скульптор В. Зноба), Героя Соціалістичної Праці Н. Заглади (Г. Кальченко), композиПлакат. Худ. Ю. Мохор, О. Терентьєв. 1959 р. тора Л. Ревуцького (В. Бородай).
Досягнення в галузі художньої промисловості пов'язані передусім з широким використанням київськими митцями народних мотивів і активною участю в роботі київських підприємств художньої промисловості майстрів українського народного мистецтва, зокрема К. Білокур, П. Власенко, М. Приймаченко (декоративний живопис), О. Саєнка (аплікація), Т. Мороз, М. Пономаренко (текстиль), Д. Головка, О. Железняка,. Охрімович (кераміка) та інші.
Всенародне свято 50-річчя Великого Жовтня і 50-річчя встановлення Української Радянської держави художники Києва зустріли новими творчими досягненнями. На ювілейній художній виставці 1967 року в Києві було показано багато нових, різноманітних за тематикою і манерою виконання творів київських майстрів живопису, графіки і скульптури.
Серед них твори, присвячені В. І. Леніну: картини М. Кривенка «За ленінським мандатом», В. Хитрикова «Заповіти Ілліча», скульптура М. Вронського «В. І.
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 45 з 58
шкіл, магазинів тощо. В результаті появились на виставках такі мозаїки, як «Урожай», «Кобзар» С. Кириченка та Н. Клейн, декоративні панно в Палаці піонерів у Києві (художники Ю. Мельничук та А. Рибачук), панно-триптих «Виногра-дарство України» на Виставці передового досвіду в народному господарстві УРСР (художник В. Бондаренко), а також ряд інших праць.До кращих здобутків українського театрально-декораційного мистецтва цього часу належить оформлення таких опер, як «Арсенал» Г. Майбороди (художник Ф. Нірод), «Енеїда» М. Лисенка (художник Л. Писаренко), вистави «Юність Полі Вихрової» (художник М. Духновський), які засвідчили високий професійний рівень київських майстрів театрального живопису.
Вагомий вклад у розвиток сучасного українського і всього радянського мистецтва внесли київські художники-графіки. Так, у галузі станкової графіки було створено чимало високохудожніх праць, таких, як «В. І. Ленін і народ» В. Касіяна, «Арсенал повстав» І. Селіванова, «Перед пуском води. Кременчуцька ГЕС» О. Пащенка, «Аркан» Г. Якутовича, «Колгоспне село» Г. Гаркуші та інші.
У графічних серіях та окремих творах, виконаних у найрізноманітніших техніках лінориту, офорту, літографії, акварелі, малюнка олівцем і тушшю тощо, знайшли відбиття теми боротьби трудящих за владу Рад на Україні, в роки Великої Вітчизняної війни, життя і творчої праці радянських людей.
Багато художньо виразних, змістовних творів, присвячених життю і творчій діяльності Шевченка та І. Франка, київські майстри графічного мистецтва Показали на художніх виставках з нагоди 100-річчя з дня смерті (1961 р.) та 150-річчя з дня народження Т. Шевченка (1964 p.), 100-річчя з дня народження І. Франка (1956 p.): триптих «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте» В. Куткіна, «Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Києві» В. Литвиненка, ілюстрації до оповідання І. Франка «Ріпник» А. Базилевича та інші.
Талановиті ілюстрації до творів радянських і зарубіжних письменників, класиків світової літератури виконали київські художники. Особливу увагу привертають ілюстрації А. Базилевича до роману Г. Квітки-Основ'яненка «Пан Халявський», І. Селіванова до роману А. Головка «Бур'ян», В. Куткіна до книги О. Гончара «Тронка» та інші.
Широкої популярності набули плакати київських митців Ю. Мохора, О. Терен-
тьєва «Комунізм це молодість світу і його будувать молодим», В. Кармазина «Слава мислям, діям і звершенням торжествуючого соціалізму!», Ф. Глущука «Роботящим умам, роботящим рукам.»
Про дальший зріст ідейного й художнього рівня творчості київських художників-плакатистів. свідчать також тематичні серії плакатів, такі, як «Слава героям громадянської війни» О. Семенка, де показано бойових полководців В. Чапаева, М. Щорса, Г. Котовського та О. Пархоменка; до 40-річчя В Л КСМ Т. Лящука на тему про п'ять орденів героїчного комсомолу, плакати «Мир» Г. Горобієвської.
Київські скульптори створили ряд праць, які засвідчили дальше зростання фахової майстерності, збагачення пластичної мови, розширення кола творчих інтересів митців. Так, цінним здобутком радянської монументальної скульптури стали пам'ятники В. І. Леніну в Харкові (скульптори М. Вронський, О. Олійник), пам'ятник Т. Г. Шевченкові в Москві (скультори М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко), О. Пушкіну в Києві (О. Ковіальов), пам'ятник Возз'єднання України з Росією в Переяславі-Хмельницькому (скульптори В. Винайкін, В. Гречаник).
Високу оцінку радянського і зарубіжного глядача одержали такі скульптурні композиції, як «Після громадянської» Л. Сабанєєвої, «Ланкова» В. Клокова, а також скульптурні портрети: В. І. Леніна (скульптор В. Зноба), Героя Соціалістичної Праці Н. Заглади (Г. Кальченко), композиПлакат. Худ. Ю. Мохор, О. Терентьєв. 1959 р. тора Л. Ревуцького (В. Бородай).
Досягнення в галузі художньої промисловості пов'язані передусім з широким використанням київськими митцями народних мотивів і активною участю в роботі київських підприємств художньої промисловості майстрів українського народного мистецтва, зокрема К. Білокур, П. Власенко, М. Приймаченко (декоративний живопис), О. Саєнка (аплікація), Т. Мороз, М. Пономаренко (текстиль), Д. Головка, О. Железняка,. Охрімович (кераміка) та інші.
Всенародне свято 50-річчя Великого Жовтня і 50-річчя встановлення Української Радянської держави художники Києва зустріли новими творчими досягненнями. На ювілейній художній виставці 1967 року в Києві було показано багато нових, різноманітних за тематикою і манерою виконання творів київських майстрів живопису, графіки і скульптури.
Серед них твори, присвячені В. І. Леніну: картини М. Кривенка «За ленінським мандатом», В. Хитрикова «Заповіти Ілліча», скульптура М. Вронського «В. І.