Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Успішному розвитку образотворчого мистецтва у Києві сприяли такі фактори, як дальше ідейно-творче зростання колективу київських митців, поповнення його новими, молодими силами, головним чином вихованцями художніх вузів республіки, а також діяльність місцевих мистецьких установ та організацій Спілки художників України, науково-дослідних інститутів і художніх учбових закладів, музеїв, періодичних і постійно діючих виставок, відкриття у Києві за рішенням уряду Української РСР
Республіканського виставочного павільйону.
Розвитку мистецтва допомагали творчі контакти київських митців з художниками всіх областей і міст. України, братніх республік, прогресивними зарубіжними митцями,участь у численних художніх виставках.
У І956-1967 pp. київські митці були учасниками багатьох місцевих, республіканських, всесоюзних, зарубіжних та міжнародних художніх виставок, зокрема таких, як Перша виставка української естампової графіки, експонована 1956 року в Києві, Москві та Ризі; ювілейна республіканська художня виставка, присвячена 40-річчю Великого Жовтня (1957 p.), республіканська художня виставка «Радянська Україна» (1960 p.), республіканська художня виставка 1961 року, присвячена XXII з'їзду КПРС та XXII з'їзду КП України, ювілейні республіканські виставки живопису, графіки, скульптури, присвячені 100-річчю з дня смерті (1961 р.) та 150-річчю з дня народження (1964 р.) Т. Г. Шевченка; ювілейна республіканська художня виставка 1967 року, присвячена 50-річчю Великого Жовтня, всесоюзні виставки естампа 1958, 1962 і 1967 pp., всесвітні виставки у Брюсселі 1958 року та на ЕКСПО-67 в Монреалі, Велика виставка української радянської графіки демонструвалась у 1956 році у Варшаві та в 1959 році в Бухаресті. В Чехословаччині, в Болгарії та Румунії експонувались графічні твори В. Касіяна, М. Дерегуса, О. Пащенка. З успіхом пройшли у Виставочному залі Спілки художників України персональні виставки київських художників К. Агніта-Слєдзєвського, Д, Безуглого, М. Глущенка, Г. Петрашевич, Т. Яблонської та інших. У Москві, Ленінграді, Харкові, Києві, Донецьку і Львові в 19661967 pp. була показана персональна виставка творів В. Касіяна з нагоди його 70-ліття.
Багато київських художників удостоєні урядових нагород, почесних звань, дипломів. Так, В. Касіян нагороджений орденом Леніна.
Йому першому з українських художників надано почесне звання лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка; Ф. Ніроду звання народного художника СРСР; почесного звання лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка удостоєні також М. Приймаченко (1965 р.) -майстер народного декоративного розпису, О. Кульчицька (1966 р.) і народні майстри тканин рушників Г. Верес та А. Василащук (1967 p.).
Найбільше уваги у своїй творчості київські митці приділяли відображенню радянської дійсності та історико-революційних подій. Тематика творів визначалась підготовкою до ювілейних дат: 50-річчя Великого Жовтня і піввікового ювілею встановлення на Україні Радянської влади, 100-річчя з дня смерті і 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка, 100-річчя з дня народження І. Франка. Активно готуються художники відзначити 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Так, історико-революційна тематика знайшла своє переконливе відбиття у таких творах, як «Перший комсомольський осередок на селі» В. Чеканюка, «Вручення партквитка» В. Костецького. Серед визначних творів живопису, присвячених В. І. Леніну, картини «Смольний. 1917 рік» С. Гуєцького, «В робочій сім'ї» М. Кривенка, «Розмова з Леніним» В. Хитрикова, «У хвилину відпочинку» І. Тартаковського. В ці твори художники вклали багато душевного тепла, показали Органічний зв'язок вождя з народом. Подіям, що передували Великому Жовтню, присвятили свої картини П. Носко («Окопна правда») та О. Лопухов («Арешт Тимчасового уряду»). Романтикою громадянської війни сповнене полотно В. Шаталіна «Долинами, узгір'ями.».
Помітне місце належить творам на теми сучасності. Багатьом з них, як, наприклад, «Донецькі шахтарі» В. Черникова, «Весняне сонечко» Т. Яблонської, «На місці минулих боїв» В. Задорожного, властиві філософська проникливість і глибока людяність у розкритті образу сучасника.
Широке відбиття знаходять образи сучасників і в працях портретного жанру: «Доярка» Ф. Самусєва, «Портрет генерал-лейтенанта А. Фроленкова» С. Григор'єва, «Портрет письменника Ю. Збанацького» В. Костецького та інші.
Серед численних дворів пейзажного жанру заслужену популярність завоювали праці Є. Волобуєва «Ранок», Д. Шавикіна «Вечір на Дніпрі», М. Глущенка «Ранок на морі».
Помітно зріс у ці роки інтерес художників; до монументального живопису. Київські митці багато працювали над оформленням громадських будов, вокзалів, готелів,
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 44 з 58
сприятливих умов для широкого виявлення і розвитку творчих індивідуальностей митців. Важливою і відмітною рисою розвитку є більш повне виявлення у творах цього періоду принципів народності і національної своєрідності мистецтва.Успішному розвитку образотворчого мистецтва у Києві сприяли такі фактори, як дальше ідейно-творче зростання колективу київських митців, поповнення його новими, молодими силами, головним чином вихованцями художніх вузів республіки, а також діяльність місцевих мистецьких установ та організацій Спілки художників України, науково-дослідних інститутів і художніх учбових закладів, музеїв, періодичних і постійно діючих виставок, відкриття у Києві за рішенням уряду Української РСР
Розвитку мистецтва допомагали творчі контакти київських митців з художниками всіх областей і міст. України, братніх республік, прогресивними зарубіжними митцями,участь у численних художніх виставках.
У І956-1967 pp. київські митці були учасниками багатьох місцевих, республіканських, всесоюзних, зарубіжних та міжнародних художніх виставок, зокрема таких, як Перша виставка української естампової графіки, експонована 1956 року в Києві, Москві та Ризі; ювілейна республіканська художня виставка, присвячена 40-річчю Великого Жовтня (1957 p.), республіканська художня виставка «Радянська Україна» (1960 p.), республіканська художня виставка 1961 року, присвячена XXII з'їзду КПРС та XXII з'їзду КП України, ювілейні республіканські виставки живопису, графіки, скульптури, присвячені 100-річчю з дня смерті (1961 р.) та 150-річчю з дня народження (1964 р.) Т. Г. Шевченка; ювілейна республіканська художня виставка 1967 року, присвячена 50-річчю Великого Жовтня, всесоюзні виставки естампа 1958, 1962 і 1967 pp., всесвітні виставки у Брюсселі 1958 року та на ЕКСПО-67 в Монреалі, Велика виставка української радянської графіки демонструвалась у 1956 році у Варшаві та в 1959 році в Бухаресті. В Чехословаччині, в Болгарії та Румунії експонувались графічні твори В. Касіяна, М. Дерегуса, О. Пащенка. З успіхом пройшли у Виставочному залі Спілки художників України персональні виставки київських художників К. Агніта-Слєдзєвського, Д, Безуглого, М. Глущенка, Г. Петрашевич, Т. Яблонської та інших. У Москві, Ленінграді, Харкові, Києві, Донецьку і Львові в 19661967 pp. була показана персональна виставка творів В. Касіяна з нагоди його 70-ліття.
Багато київських художників удостоєні урядових нагород, почесних звань, дипломів. Так, В. Касіян нагороджений орденом Леніна.
Йому першому з українських художників надано почесне звання лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка; Ф. Ніроду звання народного художника СРСР; почесного звання лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка удостоєні також М. Приймаченко (1965 р.) -майстер народного декоративного розпису, О. Кульчицька (1966 р.) і народні майстри тканин рушників Г. Верес та А. Василащук (1967 p.).
Найбільше уваги у своїй творчості київські митці приділяли відображенню радянської дійсності та історико-революційних подій. Тематика творів визначалась підготовкою до ювілейних дат: 50-річчя Великого Жовтня і піввікового ювілею встановлення на Україні Радянської влади, 100-річчя з дня смерті і 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка, 100-річчя з дня народження І. Франка. Активно готуються художники відзначити 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Так, історико-революційна тематика знайшла своє переконливе відбиття у таких творах, як «Перший комсомольський осередок на селі» В. Чеканюка, «Вручення партквитка» В. Костецького. Серед визначних творів живопису, присвячених В. І. Леніну, картини «Смольний. 1917 рік» С. Гуєцького, «В робочій сім'ї» М. Кривенка, «Розмова з Леніним» В. Хитрикова, «У хвилину відпочинку» І. Тартаковського. В ці твори художники вклали багато душевного тепла, показали Органічний зв'язок вождя з народом. Подіям, що передували Великому Жовтню, присвятили свої картини П. Носко («Окопна правда») та О. Лопухов («Арешт Тимчасового уряду»). Романтикою громадянської війни сповнене полотно В. Шаталіна «Долинами, узгір'ями.».
Помітне місце належить творам на теми сучасності. Багатьом з них, як, наприклад, «Донецькі шахтарі» В. Черникова, «Весняне сонечко» Т. Яблонської, «На місці минулих боїв» В. Задорожного, властиві філософська проникливість і глибока людяність у розкритті образу сучасника.
Широке відбиття знаходять образи сучасників і в працях портретного жанру: «Доярка» Ф. Самусєва, «Портрет генерал-лейтенанта А. Фроленкова» С. Григор'єва, «Портрет письменника Ю. Збанацького» В. Костецького та інші.
Серед численних дворів пейзажного жанру заслужену популярність завоювали праці Є. Волобуєва «Ранок», Д. Шавикіна «Вечір на Дніпрі», М. Глущенка «Ранок на морі».
Помітно зріс у ці роки інтерес художників; до монументального живопису. Київські митці багато працювали над оформленням громадських будов, вокзалів, готелів,