Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За велику організаційну роботу серед трудящих по збору коштів для голодуючих Київська губернська рада профспілок була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
Багато зробили кияни для втілення в життя декрету ВЦВК про вилучення церковних цінностей, які йшли
на закупівлю хліба за кордоном. Всього з Києво-Печерської лаври, Софійського собору, Михайлівського монастиря, з церков і синагог міста було вилучено 1160 каратів брильянтів, 2 пуди золота, понад 130 пудів срібла.
Однією з найяскравіших форм прояву трудового героїзму на відбудові промисловості і комунального господарства міста були суботники і недільники, які періодично організовувались у Києві. Так, у загальноміському недільнику 9 січня; 1921 року взяли участь багато киян. В цей день провадились навантажувально-розвантажувальні роботи на залізничному вузлі, частина робітників піднімала з дніпровського дна затонулий пароплав «Передовий», інші відбудовували Ланцюговий та Наводницький мости.
Понад 2500 чоловік працювало під час недільника 23 січня 1921 року.
Перші кроки відбудови господарства проходили в обстановці гострої боротьби, проти троцькістів, які наприкінці 1920 року нав'язали партії профспілкову дискусію, намагаючись протиставити профспілки партії, підірвати її єдність, ослабити зв'язки з масами і керівну роль в радянському суспільстві.
Зазнавши поразки на загальних зборах столичної Харківської міської організації КП(б)У, троцькісти зробили спробу виступити з своєю платформою на партійній конференції у Києві. Але і в середовищі київських Комуністів вони дістали належну відсіч. Партійна організація Києва залишилась вірною настановам В. І. Леніна. На всіх районних партзборах комуністи переважною більшістю голосів підтримали ленінську платформу.
Величезне значення для відбудови народного господарства мав історичний X з'їзд Комуністичної партії, що відбувся в березні 1921 року в Москві. Його рішення поклали початок переходу до нової економічної політики, яка була «розрахована на подолання розрухи, на створення фундаменту соціалістичної економіки, розвиток великої промисловості, встановлення економічної змички між містом і селом, зміцнення союзу робітничого класу і селянства, на витіснення та ліквідацію капіталістичних елементів, на перемогу соціалізму».
Робітничі маси Києва одностайно схвалили рішення з'їзду; На партійних зборах, що відбувалися в березні-квітні 1921 року на фабриках і заводах міста, комуністи одностайно підтримували рішення партії про перехід до нової економічної політики.
Організаторами боротьби трудящих за відбудову господарства і культури виступали комуністи. Партійні організації після чистки партії у 1921 році значно зміцніли, посилили свої зв'язки з масами. Зросло довір'я робітників до партії, підвищився її авторитет. Так, робкор-залізничник писав про роботу залізничного партосередку після чистки: «В роботі помічається строго-принципове ставлення до справи. Немає колишніх суперечок на особистому грунті, причіпливості до дрібниць... Про все говориться вголос, але без образ і без глухої обивательської злоби».
Для підготовки партійних працівників у Києві відкриваються вищі політкурси. Значно сприяли зміцненню авторитету партосередків промислових підприємств міста рішення XI з'їзду РКП(б). Перебудова їх роботи проходила під гаслом «Ближче до виробництва». На зборах партосередків все частіше обговорювалися питання про підвищення продуктивності праці, про побут робітників.
Газета «Пролетарская правда» тоді так писала про партосередок Головних залізничних майстерень: «...робітники приходять не тільки на збори, але ідуть в осередок з своїми особистими сімейними справами. Це ще більше зближує безпартійних робітників з осередком, об'єднує їх в одну сім'ю, привчає робітників вбачати в членах осередку найбільш організований і свідомий загін, який готовий завжди все зробити, що в його силах і можливостях».
Велику роботу по вихованню робітничих мас проводили і профспілки. В ці роки вони допомагали господарникам у розробці господарських планів і виробничих програм, розподілі і обліку робочої сили, нормуванні праці, виробничій пропаганді тощо. При Київській губпрофраді було створено спеціальне Бюро виробничої пропаганди, метою якого було залучення широких робітничих мас до відбудови промисловості Києва, піднесення продуктивності праці і трудової дисципліни. Профспілки на підприємствах утворили «Групи сприяння» - групи організації виробництва. До їх складу входили представники завкомів і заводоуправління. Тоді ж почали відбуватись огляди виробничих сил робітничого класу - «тижні профруху», в ході яких пропагувалося гасло: «Через профспілки оволодіти
Київ у період відбудови народного господарства (1921—1925 pp.)
Сторінка 3 з 25
М. І. Калінін, який приїхав до Києва у 1922 році, відзначав, що київські трудящі ведуть перед серед усіх міст країни в поданні допомоги голодуючим.За велику організаційну роботу серед трудящих по збору коштів для голодуючих Київська губернська рада профспілок була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
Багато зробили кияни для втілення в життя декрету ВЦВК про вилучення церковних цінностей, які йшли
Однією з найяскравіших форм прояву трудового героїзму на відбудові промисловості і комунального господарства міста були суботники і недільники, які періодично організовувались у Києві. Так, у загальноміському недільнику 9 січня; 1921 року взяли участь багато киян. В цей день провадились навантажувально-розвантажувальні роботи на залізничному вузлі, частина робітників піднімала з дніпровського дна затонулий пароплав «Передовий», інші відбудовували Ланцюговий та Наводницький мости.
Понад 2500 чоловік працювало під час недільника 23 січня 1921 року.
Перші кроки відбудови господарства проходили в обстановці гострої боротьби, проти троцькістів, які наприкінці 1920 року нав'язали партії профспілкову дискусію, намагаючись протиставити профспілки партії, підірвати її єдність, ослабити зв'язки з масами і керівну роль в радянському суспільстві.
Зазнавши поразки на загальних зборах столичної Харківської міської організації КП(б)У, троцькісти зробили спробу виступити з своєю платформою на партійній конференції у Києві. Але і в середовищі київських Комуністів вони дістали належну відсіч. Партійна організація Києва залишилась вірною настановам В. І. Леніна. На всіх районних партзборах комуністи переважною більшістю голосів підтримали ленінську платформу.
Величезне значення для відбудови народного господарства мав історичний X з'їзд Комуністичної партії, що відбувся в березні 1921 року в Москві. Його рішення поклали початок переходу до нової економічної політики, яка була «розрахована на подолання розрухи, на створення фундаменту соціалістичної економіки, розвиток великої промисловості, встановлення економічної змички між містом і селом, зміцнення союзу робітничого класу і селянства, на витіснення та ліквідацію капіталістичних елементів, на перемогу соціалізму».
Робітничі маси Києва одностайно схвалили рішення з'їзду; На партійних зборах, що відбувалися в березні-квітні 1921 року на фабриках і заводах міста, комуністи одностайно підтримували рішення партії про перехід до нової економічної політики.
Організаторами боротьби трудящих за відбудову господарства і культури виступали комуністи. Партійні організації після чистки партії у 1921 році значно зміцніли, посилили свої зв'язки з масами. Зросло довір'я робітників до партії, підвищився її авторитет. Так, робкор-залізничник писав про роботу залізничного партосередку після чистки: «В роботі помічається строго-принципове ставлення до справи. Немає колишніх суперечок на особистому грунті, причіпливості до дрібниць... Про все говориться вголос, але без образ і без глухої обивательської злоби».
Для підготовки партійних працівників у Києві відкриваються вищі політкурси. Значно сприяли зміцненню авторитету партосередків промислових підприємств міста рішення XI з'їзду РКП(б). Перебудова їх роботи проходила під гаслом «Ближче до виробництва». На зборах партосередків все частіше обговорювалися питання про підвищення продуктивності праці, про побут робітників.
Газета «Пролетарская правда» тоді так писала про партосередок Головних залізничних майстерень: «...робітники приходять не тільки на збори, але ідуть в осередок з своїми особистими сімейними справами. Це ще більше зближує безпартійних робітників з осередком, об'єднує їх в одну сім'ю, привчає робітників вбачати в членах осередку найбільш організований і свідомий загін, який готовий завжди все зробити, що в його силах і можливостях».
Велику роботу по вихованню робітничих мас проводили і профспілки. В ці роки вони допомагали господарникам у розробці господарських планів і виробничих програм, розподілі і обліку робочої сили, нормуванні праці, виробничій пропаганді тощо. При Київській губпрофраді було створено спеціальне Бюро виробничої пропаганди, метою якого було залучення широких робітничих мас до відбудови промисловості Києва, піднесення продуктивності праці і трудової дисципліни. Профспілки на підприємствах утворили «Групи сприяння» - групи організації виробництва. До їх складу входили представники завкомів і заводоуправління. Тоді ж почали відбуватись огляди виробничих сил робітничого класу - «тижні профруху», в ході яких пропагувалося гасло: «Через профспілки оволодіти