Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сквира

Сторінка 8 з 10
внесли до фонду оборони 670 тис. крб. Комсомольці стали ініціаторами допомоги інвалідам Великої. Вітчизняної війни і виробили для них у 1944 році 25 тис. трудоднів. За це ЦК ВКП(б) виніс міській комсомольській організації подяку. Чимало молоді поїхало працювати на Донбас. Самовіддана праця комсомольців на трудовому фронті дістала високу оцінку. У 1946 році районній комсомольській організації було присуджено перехідний Червоний прапор ЦК BЛKCM.

Партійні і радянські органи повсякденно дбали про налагодження роботи закладів охорони здоров'я, освіти і культури. З 1944 року почала працювати районна лікарня на 100 ліжок, в якій налічувалося 12 лікарів. У 1950 році відкрили дитячу лікарню на 25 ліжок, а в 1953 році - протитубдиспансер. На кінець першої післявоєнної п'ятирічки в місті працювали 5 шкіл. У 1945 році відкрили районний будинок культури.
Швидкими темпами розвивалася промисловість міста. У 1946-1953 pp. введено 27 тис. кв. метрів нових виробничих площ. Успішно працювали колективи райхарчо-промкомбінату, швейної фабрики, олійно-круп'яного заводу, артілей «Будматеріали» та «Вільна праця». За перевиконання виробничих планів промисловими підприємствами в грудні 1950 року району було вручено перехідний Червоний прапор обкому КП(б)У і виконкому обласної Ради депутатів трудящих. У 1955 році колишню артіль «Об'єднаний металіст» реорганізували на державний завод «Сантехвироби». Тут побудували нові ливарний і механічно-складальний цехи. У 1956 році закінчилася реконструкція електростанції. Того ж року став до ладу новий хлібозавод. У 1963 році лікеро-горілчаний завод було перебудовано на сироварний.
Колективи промислових підприємств міста розгорнули соціалістичне змагання з робітниками Серебряно-Прудського району Московської області, а також сусідніх Великополовецького, Попільнянського і Звенигородського районів. Широкого розмаху набув у Сквирі рух за комуністичну працю. Першим звання колективів комуністичної праці було присвоєно бригадам швейної фабрики на чолі з Г. Оленчук і Н. Камецькою. На 1966 рік звання ударників комуністичної праці удостоєні 440 трудівників. Промислові підприємства Сквири прийшли з високими показниками до 50-річного ювілею Великого Жовтня і перевиконали виробничі завдання. Передовику промисловості міста монтер лінійно-технічної дільниці зв'язку Герой Соціалістичної Праці С. П. Михайлов, бригадир швейної фабрики В. І. Василенко, слюсар районного відділення «Сільгосптехніки» В. Ф. Замчалов, токар заводу «Сантехвироби» І. О. Корзун та ряд інших занесені на районну Дошку пошани.
Сквира стала значним промисловим центром області, де особливого розвитку набули легка і харчова промисловість та виробництво будматеріалів. Найбільшими підприємствами є заводи сироварний, «Сантехвироби» і цегельний, комбінат продтоварів, плодоконсервний комбінат, швейна фабрика, трикотажний цех № 2 Київської фабрики ім. Розй Люксембург та районне відділення «Сільгосптехніки». Новими трудовими здобутками' зустріли трудящі XXIV з'їзд КПРС і XXIV з'їзд КП України. За роки восьмої п'ятирічки підприємства міста виробили понад план продукції на 5 млн. 568 тис. крб. За успішне виконання п'ятирічного плану велику групу передовиків праці у 1971 році нагороджено орденами і медалями, в т. ч. майстра швейної фабрики Н. К. Камецьку і слюсаря районного відділення «Сільгосптехніки» В. Ф. Замчалова - орденом Леніна.
Самовіддано працювали трудівники сільського господарства. Дальшому зростанню сільськогосподарського виробництва сприяло укрупнення колгоспів і поповнення їх досвідченими керівними кадрами. У 1957 році три приміські колгоспи Сквири увійшли до складу радгоспу, який дістав назву «Сквирський», а три інші колгоспи об'єдналися у сільськогосподарську артіль ім. XX з'їзду КПРС.
Радгосп «Сквирський» - одне з великих господарств області овочево-молочного напряму. Він має 5375 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4616 га орної землі. У 1961 році на кожні 100 га угідь працівники радгоспу виробили по 501 цнт молока та 105,4 цнт м'яса, одержали з кожного гектара по 31,5 цнт зернових. Радгоспу було присуджено перехідний Червоний прапор Київського обкому КП України та облвиконкому. Головному агроному Ф. В. Бондарю присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Протягом восьмої п'ятирічки у господарстві середня врожайність озимої пшениці становила 33,8 цнт і цукрових буряків 350,3 цнт з гектара. У 1970 році на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено 744 цнт молока. За досягнення у розвитку сільського господарства 7 працівників радгоспу у 1971 році удостоєні високих урядових нагород, серед них Герой Соціалістичної Праці Ф. В. Бондар і доярка В. В. Поліщук нагороджені орденом Жовтневої Революції.
Колгосп ім. XX з'їзду КПРС спеціалізується на вирощуванні зернових і городніх культур, цукрових буряків та розвитку тваринництва. За господарством закріплено 2482 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2238 га орної землі. У 1958 році за виробничі досягнення доярку М. Ф. Маличенко і голову колгоспу Я. Д.


Сквира