Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сквира

Сторінка 6 з 10
суму 308 тис. і 455 тис. карбованців.
Багато уваги приділялося питанням розвитку сільського господарства і зміцненню колгоспного руху. У 1926 році у Сквирі виникло кілька ТСОЗів,яків 1929 році об'єдналися з артіллю «Братерство» в колгосп «Колос». Значну допомогу господарству подавало машинно-тракторне товариство, організоване у 1927 році, а з 1930 - Сквирська МТС, що мала 70 тракторів. В 1931 році було створено радгосп насінницького напряму, який згодом став одним з центрів забезпечення елітним насінням господарств
Радянської України та інших республік. Радгосп засіяв 1303 га ярими культурами. У ньому працювало 118 робітників. Певних успіхів досягла Сквирська селекційно-помологічна станція. У 1932 році в місті відкрили міжрайонну інкубаторну станцію, яка давала за сезон понад 1 млн. курчат. У зміцненні колгоспного господарства значну роль відіграли перший і другий районний з'їзди колгоспників-ударників, що відбулися у Сквирі в 1933 році.
У передових лавах борців за побудову соціалізму завжди йшли комуністи і комсомольці. У 1931 році Сквирська районна партійна організація налічувала 255 комуністів. У місті працювало 12 первинних партійних організацій. Численним був загін комсомольців району, який у 1932 році об'єднував понад 1 тис. чоловік. З 1929 року почала виходити газета «Колективне село».
Друга п'ятирічка і перші три роки третьої були періодом великих успіхів у розвитку економіки. Промисловість Сквири у 1938-1940 pp. щорічно випускала продукції на суму 15 млн. крб. Стали до ладу райхарчокомбінат, пивоварний завод і трикотажна фабрика, закінчувалося будівництво швейної фабрики. На промислових підприємствах і в артілях міста було зайнято понад 1 тис. робітників. Значним підприємством була МТС, яка мала 100 тракторів. У ній працювало 400 робітників.
У 1935 році колгосп «Колос» було розукрупнено і утворено колгоспи ім. Чапаева, ім. Щорса, ім. Кірова, ім. Ілліча, «Нове життя» та «Трудова нива». Господарства успішно розвивалися. У 1940 році їх неподільні фонди становили 130 тис. крб. Багатогалузевим господарством став сквирський радгосп. У 1938 році за рішенням Раднаркому УРСР на базі селекційно-помологічної станції створили Сквирське дослідне поле. Його керівник Й. Я. Магомет за досягнення в розвитку плодо-овочевого господарства був нагороджений у 1939 році срібною медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки. З 1919 по 1941 рік Сквирським дослідним полем було вирощено і реалізовано 5,6 тис. цнт високоякісного насіння овочево-баштанних культур. Це становило 70 проц. загальної кількості насіння, вирощеного всіма дослідними станціями республіки.
Зросла мережа лікувальних закладів. Населення Сквири обслуговували міська лікарня на 150 ліжок, районна поліклініка, протитубдиспансер, пологовий будинок, дитяча амбулаторія, жіноча консультація, шкільні медпункти, молочна дитяча кухня, фізіотерапевтичний кабінет.
Значних успіхів було досягнуто в галузі освіти. Всіх дітей шкільного віку охопили навчанням. У цілому до 1931 року була ліквідована неписьменність. У місті діяли 3 середні, 3 семирічні, 2 початкові школи і школа робітничої молоді, в яких навчалося 2450 учнів. Крім того, в сільськогосподарському технікумі, відкритому в 1930 році, набувало знань 350 студентів. У навчальних закладах Сквири працювало 98 вчителів. Серед вихованців шкіл міста багато спеціалістів високої кваліфікації, справжніх радянських патріотів. Це - вчений в галузі ядерної фізики, лауреат Державної премії Л. Л. Дубинський, скульптор К.Б. Діденко. За мужність і героїзм, виявлені під час війни з білофіннами, житель міста Д. Л. Маргуліс був удостоєний звання Героя Радянського Союзу, а колишній головний хірург міської лікарні К. І. Рябоконь нагороджений орденом Червоної Зірки.
Значно зріс культурний рівень трудящих. У місті працювали кінотеатр, кілька клубів, стадіон. До послуг населення були бібліотеки, книжковий фонд яких становив 55 тис. примірників, і кілька читалень.
Вторгнення фашистських орд у Радянську країну перервало мирну творчу працю трудящих Сквири. Як і весь радянський народ, вони піднялися на захист Батьківщини. До військкомату надходили численні заяви про добровільний вступ до Червоної Армії. З наближенням фронту найцінніше устаткування підприємств евакуювали в східні райони країни.
14 липня 1941 року в Сквиру вдерлися гітлерівські загарбники. Почалася жорстока розправа з населенням. Уже в перші тижні в місті було розстріляно понад 1 тис. чоловік, серед них багато комуністів і радянських активістів. За час окупації фашистські недолюдки закатували тут 1500 радянських громадян, 1125 юнаків і дівчат вивезли на каторгу до Німеччини. Окупанти грабували населення, відбирали у нього майно, худобу і хліб.
Трудящі Сквири і району піднялися на боротьбу проти ненависного ворога. Організаторами цієї боротьби були комуністи і комсомольці. Активну діяльність проводив Т. О. Ільченко з с. Малих Єрчиків Сквирського району, якого Київський


Сквира