Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Проявом повсякденного піклування Комуністичної партії і Радянського уряду про вищу школу було невпинне зростання асигнувань на відбудову зруйнованих під час війни вузівських приміщень, спорудження нових будинків, на підготовку кадрів молодих спеціалістів. У 1946 році в столиці України працювало 23 вузи, в яких навчалось 22 770 студентів. У цьому ж році загін фахівців, що закінчили вищі учбові заклади Києва, становив 2157 чоловік. У 1947 році відновив роботу інститут цивільного повітряного флоту. В один вуз були об'єднані інститути цивільних інженерів та інженерно-будівельний. В 1948 році відкрито педагогічний інститут іноземних мов.
У післявоєнні роки широко розгорнулось будівництво спеціальних приміщень для вищих учбових закладів, споруджено нові корпуси для автошляхового і медичного інститутів, технологічного інституту харчової промисловості, народного господарства, консерваторії. Тільки в 1949 році Міністерство вищої освіти СРСР виділило на капітальне будівництво Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка 5340 тис. карбованців.
Велика увага приділялася зміцненню науково-педагогічних кадрів вузів. У 1947/48 навчальному році в Київському державному університеті працювало 33 дійсні члени і члени-кореспонденти АН УРСР, понад 100 докторів наук і професорів, понад 150 кандидатів наук і доцентів; кафедри очолювали вчені з світовим ім'ям: президент АН УРСР академік О. В. Палладій, академіки М. О. Лаврентьев, О. М. Динник, члени-кореспонденти АН СРСР О. І. Білецький, М. М. Боголюбов, Л. А. Булаховський та інші. В політехнічному інституті в цей час працювало 6 дійсних членів АН УРСР, 20 докторів наук, 34 професори, 77 доцентів.
Одночасно приділялась увага поліпшенню учбово-педагогічного процесу та вихованню студентів у вузах. 12 вересня 1947 року ЦК КП(б)У прийняв спеціальну постанову «Про поліпшення викладання і політико-виховної роботи у вищих учбових закладах УРСР». Під керівництвом партійних організацій педагогічні колективи вузів міста здійснили ряд важливих заходів, спрямованих на поліпшення навчальних планів і програм, підвищення успішності студентів, зміцнення навчально-виробничої бази інститутів. Посилився і зв'язок вузів з виробництвом. Так, учені Київського політехнічного інституту почали розробку важливих проблем з сучасного турбобудування, радіозв'язку, створення нових електричних машин. Київський сільськогосподарський інститут у порядку шефства над колгоспами Бориспільського району Київської області склав карту грунтів колгоспних масивів і дав до неї агровиробничу характеристику. Кафедри фінансово-економічного інституту (з 1960 року інститут народного господарства) подали значну наукову і технічну допомогу заводу «Транссигнал» у боротьбі за виконання п'ятирічного плану. Внаслідок виявлення на підприємстві резервів підвищення продуктивності праці було одержано 2 млн. крб. надпланових нагромаджень. Колективу фабрики ім. Смирнова-Ласточкіна науковці цього інституту допомогли перевести цехи на господарський розрахунок та вирішити ряд інших виробничих проблем.
За досягнуті успіхи в справі підготовки кадрів для народного господарства і у зв'язку з 50-річчям існування в 1948 році Президія Верховної Ради СРСР нагородила Київський політехнічний інститут орденом Леніна. Високими урядовими нагородами було відзначено і велику групу науковців інституту. В цьому ж році орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено сільськогосподарський інститут, що також святкував своє 50-річчя.
Успішна відбудова вузів міста за роки четвертої п'ятирічки дала можливість значно збільшити випуск спеціалістів для різних галузей народного господарства. Так, у 1950 році кількість випускників київських вузів у порівнянні з 1946 роком зросла більш як у 2 рази і становила 4590 чоловік.
Дальшого розвитку вища освіта на Україні, і зокрема в Києві, набула в роки п'ятої п'ятирічки (1951/1955 pp.). За цей період вузи республіки дали країні 200 тис. молодих спеціалістів, з них 35 тис.вищі учбові заклади столиці України. У 1955/56 навчальному році в київських вузах налічувалось 54,8 тис. студентів. Це більше, ніж у Франції, Бельгії, Голландії, Швеції, Норвегії, Туреччині, Греції разом узятих.
Велике значення для дальшого розвитку вищої школи мала постанова Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС від ЗО серпня 1954 року «Про поліпшення підготовки, розподілу і використання спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою». Виконуючи її, колективи київських вузів здійснили чималу роботу по удосконаленню учбового процесу: були укрупнені кафедри і факультети, переглянуті програми і навчальні плани. Щоб забезпечити підготовку спеціалістів більш широкого профілю, об'єднано споріднені вузи. Так, у липні 1954 року на базі сільськогосподарського і лісогосподарського інститутів створено Українську сільськогосподарську академію (в 1957 році до її складу увійшов і ветеринарний інститут). Технологічний інститут силікатів та інститут кіноінженерів були влиті в
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 21 з 58
Вища освіта і наука
Проявом повсякденного піклування Комуністичної партії і Радянського уряду про вищу школу було невпинне зростання асигнувань на відбудову зруйнованих під час війни вузівських приміщень, спорудження нових будинків, на підготовку кадрів молодих спеціалістів. У 1946 році в столиці України працювало 23 вузи, в яких навчалось 22 770 студентів. У цьому ж році загін фахівців, що закінчили вищі учбові заклади Києва, становив 2157 чоловік. У 1947 році відновив роботу інститут цивільного повітряного флоту. В один вуз були об'єднані інститути цивільних інженерів та інженерно-будівельний. В 1948 році відкрито педагогічний інститут іноземних мов.
Велика увага приділялася зміцненню науково-педагогічних кадрів вузів. У 1947/48 навчальному році в Київському державному університеті працювало 33 дійсні члени і члени-кореспонденти АН УРСР, понад 100 докторів наук і професорів, понад 150 кандидатів наук і доцентів; кафедри очолювали вчені з світовим ім'ям: президент АН УРСР академік О. В. Палладій, академіки М. О. Лаврентьев, О. М. Динник, члени-кореспонденти АН СРСР О. І. Білецький, М. М. Боголюбов, Л. А. Булаховський та інші. В політехнічному інституті в цей час працювало 6 дійсних членів АН УРСР, 20 докторів наук, 34 професори, 77 доцентів.
Одночасно приділялась увага поліпшенню учбово-педагогічного процесу та вихованню студентів у вузах. 12 вересня 1947 року ЦК КП(б)У прийняв спеціальну постанову «Про поліпшення викладання і політико-виховної роботи у вищих учбових закладах УРСР». Під керівництвом партійних організацій педагогічні колективи вузів міста здійснили ряд важливих заходів, спрямованих на поліпшення навчальних планів і програм, підвищення успішності студентів, зміцнення навчально-виробничої бази інститутів. Посилився і зв'язок вузів з виробництвом. Так, учені Київського політехнічного інституту почали розробку важливих проблем з сучасного турбобудування, радіозв'язку, створення нових електричних машин. Київський сільськогосподарський інститут у порядку шефства над колгоспами Бориспільського району Київської області склав карту грунтів колгоспних масивів і дав до неї агровиробничу характеристику. Кафедри фінансово-економічного інституту (з 1960 року інститут народного господарства) подали значну наукову і технічну допомогу заводу «Транссигнал» у боротьбі за виконання п'ятирічного плану. Внаслідок виявлення на підприємстві резервів підвищення продуктивності праці було одержано 2 млн. крб. надпланових нагромаджень. Колективу фабрики ім. Смирнова-Ласточкіна науковці цього інституту допомогли перевести цехи на господарський розрахунок та вирішити ряд інших виробничих проблем.
За досягнуті успіхи в справі підготовки кадрів для народного господарства і у зв'язку з 50-річчям існування в 1948 році Президія Верховної Ради СРСР нагородила Київський політехнічний інститут орденом Леніна. Високими урядовими нагородами було відзначено і велику групу науковців інституту. В цьому ж році орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено сільськогосподарський інститут, що також святкував своє 50-річчя.
Успішна відбудова вузів міста за роки четвертої п'ятирічки дала можливість значно збільшити випуск спеціалістів для різних галузей народного господарства. Так, у 1950 році кількість випускників київських вузів у порівнянні з 1946 роком зросла більш як у 2 рази і становила 4590 чоловік.
Дальшого розвитку вища освіта на Україні, і зокрема в Києві, набула в роки п'ятої п'ятирічки (1951/1955 pp.). За цей період вузи республіки дали країні 200 тис. молодих спеціалістів, з них 35 тис.вищі учбові заклади столиці України. У 1955/56 навчальному році в київських вузах налічувалось 54,8 тис. студентів. Це більше, ніж у Франції, Бельгії, Голландії, Швеції, Норвегії, Туреччині, Греції разом узятих.
Велике значення для дальшого розвитку вищої школи мала постанова Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС від ЗО серпня 1954 року «Про поліпшення підготовки, розподілу і використання спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою». Виконуючи її, колективи київських вузів здійснили чималу роботу по удосконаленню учбового процесу: були укрупнені кафедри і факультети, переглянуті програми і навчальні плани. Щоб забезпечити підготовку спеціалістів більш широкого профілю, об'єднано споріднені вузи. Так, у липні 1954 року на базі сільськогосподарського і лісогосподарського інститутів створено Українську сільськогосподарську академію (в 1957 році до її складу увійшов і ветеринарний інститут). Технологічний інститут силікатів та інститут кіноінженерів були влиті в