Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
промисловості має надзвичайно велике значення.
Великий вклад внесли вчені Києва і в розвиток сільського господарства. Протягом семирічки виведено десятки нових цінних сортів різних сільськогосподарських культур. Всього за роки семирічки вчені Академії наук УРСР завершили 2500 важливих наукових робіт, з яких 2 тис. впроваджені у виробництво. В цей період науковці захистили 200 докторських і 1500 кандидатських дисертацій.
Піднесенню рівня наукової роботи в республіці сприяло повсякденне піклування партії та уряду. Рік у рік зростали державні асигнування АН УРСР. Якщо в 1959 році вони становили 22,6 млн. крб.3, то в 1968 році близько 80 млн. карбованців.
За останні роки почали діяти ще 7 нових інститутів. Справжні наукові містечка виросли в Святошині, Новобіличах, Голосієві, Дарниці, Феофанії. Всього в 200
науково-дослідних закладах Києва в 1968 році працювало близько 51825 тис. науковців. Київ справедливо вважається одним з основних кібернетичних центрів Радянського Союзу. Інститут кібернетики АН УРСР, створений в 1961 році, нині є головною організацією в нашій країні по створенню автоматизованих систем проектування електронно-обчислювальних машин, а також по опрацюванню і впровадженню спеціальних систем сіткового планування і управління. Тут створені напівпровідникова керуюча машина широкого призначення «Дніпро» та малогабаритна машина «Промінь». В 1963-1964 pp. в Інституті кібернетики було створено машину «Мир», яка призначена для інженерних розрахунків. За видатні досягнення в дослідженні теорії цифрових автоматів академік В. М. Глушков удостоєний Ленінської премії.
Великий внесок зробили київські вчені у розвиток найважливіших напрямів сучасної фізики, зокрема ядерної фізики. Наукові співробітники Інституту фізики АН УРСР створили нові зразки потужних лінійних прискорювачів для вивчення атомного ядра. їх праці дістали світове визнання.
Загальновідомі заслуги колективу Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, очолюваного лауреатом Ленінської премії, академіком Б. Патоном. Інститут не тільки розробив нові передові методи зварювання, а й допомагає впровадженню їх у виробництво, що дає величезну економію державі. У співдружності з рядом науково-дослідних організацій і кафедрами вузів інститут розв'язав великі проблеми, створив нові, невідомі за рубежем способи зварювання. Більш як з 900 заводами, будовами і проектними організаціями країни він підтримує постійні ділові зв'язки. Високу оцінку діяльності цього наукового закладу дав липневий Пленум ЦК КПРС (1960 p.).
Визначною віхою в житті радянського народу став XXII з'їзд КПРС. У новій Програмі КПРС, прийнятій з'їздом, важливе місце займають питання науки, її ролі в комуністичному будівництві. «Справа честі радянських учених,сказано в Програмі,закріпити за радянською наукою завойовані передові позиції у найважливіших галузях знання і зайняти провідне становище у світовій науці по всіх основних напрямах».
Велику увагу питанням дальшого розвитку радянської науки приділив XXIII з'їзд КПРС і XXIII з'їзд КП України. Рішення з'їздів і нові завдання п'ятирічного плану в галузі розвитку радянської науки стимулювали розширення мережі наукових установ АН УРСР.
Одне з провідних місць у вітчизняній і світовій науці займають розташовані в Києві інститути АН УРСР, що працюють у галузі комплексного вивчення фізичної природи твердих тіл. За теоретичні і експериментальні роботи в галузі дослідження взаємодії світла з молекулярними кристалами академікам АН УРСР О. С. Давидову і А. Ф. Прихотько та іншим ученим було присуджено Ленінську премію.
Створений на базі Інституту металокераміки і спецсплавів потужний науковий центр Інститут матеріалознавства є головною науковою дослідною устано
вою в Радянському Союзі по розробці наукових проблем порошкової металургії. Його колектив провадить роботи по впровадженню нових технологічних процесів і освоєнню нових матеріалів у машинобудуванні і металообробці. За успіхи в розвитку матеріалознавства і підготовку наукових кадрів інститут нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Складні завдання хімізації промисловості і сільського господарства розв'язали столичні інститути хімічного профілю. Зокрема, велике теоретичне і практичне значення мають досягнення академіка АН УРСР О. В. Кірсанова. Його відкриття в галузі органічної хімії удостоєні Золотої медалі ім. Л. І. Менделєєва, а академіки АН УРСР О. І. Бродський та Є. Є. Шилов за дослідження механізмів хімічних реакцій - премії ім. Л. В. Писаржевського.
Важливе народногосподарське значення мають науково-дослідні роботи Інституту
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 25 з 58
Виконуючи рішення. з'їздів партії, величні накреслення семирічного плану, вчені Києва добились чималих успіхів у різних галузях науки. Зокрема, колектив учених Українського науково-дослідного інституту надтвердих матеріалів, очолюваний Героєм Соціалістичної Праці В. М. Бакулем, вперше в Радянському Союзі розробив технологію промислового виробництва штучних алмазів, застосування яких у Великий вклад внесли вчені Києва і в розвиток сільського господарства. Протягом семирічки виведено десятки нових цінних сортів різних сільськогосподарських культур. Всього за роки семирічки вчені Академії наук УРСР завершили 2500 важливих наукових робіт, з яких 2 тис. впроваджені у виробництво. В цей період науковці захистили 200 докторських і 1500 кандидатських дисертацій.
Піднесенню рівня наукової роботи в республіці сприяло повсякденне піклування партії та уряду. Рік у рік зростали державні асигнування АН УРСР. Якщо в 1959 році вони становили 22,6 млн. крб.3, то в 1968 році близько 80 млн. карбованців.
За останні роки почали діяти ще 7 нових інститутів. Справжні наукові містечка виросли в Святошині, Новобіличах, Голосієві, Дарниці, Феофанії. Всього в 200
науково-дослідних закладах Києва в 1968 році працювало близько 51825 тис. науковців. Київ справедливо вважається одним з основних кібернетичних центрів Радянського Союзу. Інститут кібернетики АН УРСР, створений в 1961 році, нині є головною організацією в нашій країні по створенню автоматизованих систем проектування електронно-обчислювальних машин, а також по опрацюванню і впровадженню спеціальних систем сіткового планування і управління. Тут створені напівпровідникова керуюча машина широкого призначення «Дніпро» та малогабаритна машина «Промінь». В 1963-1964 pp. в Інституті кібернетики було створено машину «Мир», яка призначена для інженерних розрахунків. За видатні досягнення в дослідженні теорії цифрових автоматів академік В. М. Глушков удостоєний Ленінської премії.
Великий внесок зробили київські вчені у розвиток найважливіших напрямів сучасної фізики, зокрема ядерної фізики. Наукові співробітники Інституту фізики АН УРСР створили нові зразки потужних лінійних прискорювачів для вивчення атомного ядра. їх праці дістали світове визнання.
Загальновідомі заслуги колективу Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, очолюваного лауреатом Ленінської премії, академіком Б. Патоном. Інститут не тільки розробив нові передові методи зварювання, а й допомагає впровадженню їх у виробництво, що дає величезну економію державі. У співдружності з рядом науково-дослідних організацій і кафедрами вузів інститут розв'язав великі проблеми, створив нові, невідомі за рубежем способи зварювання. Більш як з 900 заводами, будовами і проектними організаціями країни він підтримує постійні ділові зв'язки. Високу оцінку діяльності цього наукового закладу дав липневий Пленум ЦК КПРС (1960 p.).
Визначною віхою в житті радянського народу став XXII з'їзд КПРС. У новій Програмі КПРС, прийнятій з'їздом, важливе місце займають питання науки, її ролі в комуністичному будівництві. «Справа честі радянських учених,сказано в Програмі,закріпити за радянською наукою завойовані передові позиції у найважливіших галузях знання і зайняти провідне становище у світовій науці по всіх основних напрямах».
Велику увагу питанням дальшого розвитку радянської науки приділив XXIII з'їзд КПРС і XXIII з'їзд КП України. Рішення з'їздів і нові завдання п'ятирічного плану в галузі розвитку радянської науки стимулювали розширення мережі наукових установ АН УРСР.
Одне з провідних місць у вітчизняній і світовій науці займають розташовані в Києві інститути АН УРСР, що працюють у галузі комплексного вивчення фізичної природи твердих тіл. За теоретичні і експериментальні роботи в галузі дослідження взаємодії світла з молекулярними кристалами академікам АН УРСР О. С. Давидову і А. Ф. Прихотько та іншим ученим було присуджено Ленінську премію.
Створений на базі Інституту металокераміки і спецсплавів потужний науковий центр Інститут матеріалознавства є головною науковою дослідною устано
вою в Радянському Союзі по розробці наукових проблем порошкової металургії. Його колектив провадить роботи по впровадженню нових технологічних процесів і освоєнню нових матеріалів у машинобудуванні і металообробці. За успіхи в розвитку матеріалознавства і підготовку наукових кадрів інститут нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Складні завдання хімізації промисловості і сільського господарства розв'язали столичні інститути хімічного профілю. Зокрема, велике теоретичне і практичне значення мають досягнення академіка АН УРСР О. В. Кірсанова. Його відкриття в галузі органічної хімії удостоєні Золотої медалі ім. Л. І. Менделєєва, а академіки АН УРСР О. І. Бродський та Є. Є. Шилов за дослідження механізмів хімічних реакцій - премії ім. Л. В. Писаржевського.
Важливе народногосподарське значення мають науково-дослідні роботи Інституту