Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1964 року у Києві відбувся Міжнародний форум діячів культури, присвячений 150-річчю з дня народження великого Кобзаря, Ухвала про форум була прийнята на засіданні ЮНЕСКО. В його роботі взяли участь учені та митці з 43 зарубіжних країн та представники братніх народів СРСР, На форумі виступили М. Бажан, Л. Новиченко, К. Четтерджі (Індія), Я. Івашкевич (Польща), Д. Вігореллі (Італія), В, Макдональд (Канада), Р. Кент (США), А, Курелла (НДР), Т. Кур ода (Японія), С, Русакієв (Болгарія) та інші видатні діячі культури світу.
Великими ювілейними вечорами та статтями у пресі були вшановані талано
виті митці наших днів: І. Кочерга, М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан, А. Головко, П. Панч, В. Сосюра, О. Корнійчук, А. Малишко, М. Стельмах.
Першорядне значення для взаємозбагачення культур мали декади й тижні української літератури та мистецтва у Москві і в союзних республіках, а російської та інших братніх літератур на Україні. Провідні мистецькі колективи Києва, великі групи письменників демонстрували свої здобутки перед трудящими інших республік. З великим успіхом пройшли на Україні тижні білоруської, литовської, таджицької та інших літератур, у яких взяли участь, зокрема, М. Танк, А. Кулешов, П. Бровка, І, Шамякін, Е. Межелайтіс. В різний час гістьми киян були К. Федін, К. Паустовський, О. Фадеев, О. Твардовський, І. Еренбург, М. Ісаковський, Ю. Смуул та багато інших письменників.
Часто відвідують столицю України зарубіжні літератори. Нині немає більшменш відомої літератури, представники якої не побували б у Києві. Вже 1945 року наше місто Приймало англійського прозаїка Д. Ліндсея, корейського письменника Лі Гі Єна, англійського драматурга і прозаїка Д. Б. Прістлі, у жовтні 1953 року делегацію польських літераторів, у вересні 1955 року групу єгипетських журналістів, восени 1958 року італійських поетів. Літератори столиці України неодноразово зустрічалися також з письменниками Болгарії, Румунії, Данії, Угорщини США, Франції, НДР, Японії, Індії та інших країн світу, які залишили багато захоплених відгуків про давнє і вічно молоде місто над Дніпром.
Так, Д. Ліндсей назвав столицю України «прекрасним містом, одягненим у зелень і квіти». Відомий індійський Міжнародний форум діячів культури, поет А. С. Джафрі сказав на вечорі у клубі Спілки письменприсвячении 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка: «Я в Захопленні від прекрасного Києва, В якому чудово поєднуються сива давнина і бадьора молодість».
Видатний турецький письменник Назим Хікмет, що неодноразово відвідував наше місто, говорив: «Київ люблю. Він мені до душі живий і самобутній». Кубинський поет, художник і фольклорист С. Фейхоо писав про столицю України: «Київ вразив мене своєю красою. Я захоплений його стародавньою і разом з тим сучасною атмосферою». Таким же захопленням сповнені і слова турецького новелістасатирика А. Несіна: «Київ чудо! І це не моя ввічливість. Дні, які я прожив у Києві,найпрекрасніші».
Столицю України в повоєнні роки відвідали також Ж. П. Сартр (Франція), Л. Стоянов, Г. Караславов (Болгарія), Е. Штріттматтер (НДР) та інші.
У столиці України нині працює один з найчисленніших у Радянському Союзі (понад 400 чоловік) загін членів Спілки письменників. Літератори-кияни збагатили вітчизняну культуру творами, що мають неперехідну ідейно-мистецьку вартість. У післявоєнні роки кілька збірок нових поезій видав корифей української радянської літератури П. Тичина («І рости і діяти», «Могутність нам дана», «Ми свідомість людства» та інші). У своїх віршах і поемах поет порушив важливі теми часу: оспівав дружбу між народами («Москва», «Вазов в Одесі»), звеличив історичну діяльність Комуністичної партії («З партією ми єдині», «Гімн партії»), пристрасно відгукнувся на події громадського і культурного життя у нас і за кордоном. За великі заслуги в галузі літератури П. Тичині було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.
Натхненно і невтомно трудився на ниві літератури й науки талановитий майстер слова М. Рильський. У повоєнні роки він створив такі книги поезій, як «Мости», «Братерство», «Далекі небосхили», «Троянди і виноград», «Голосіївська осінь», видав кілька збірок статей: «Дружба народів», «Література і народна творчість», «Наша кровна справа», розвідки про Адама Міцкевича, велику кількість перекладів з російської, білоруської, польської, французької та інших мов. Тематичне коло поезій М. Рильського, як і коло його наукових інтересів,
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 29 з 58
А. Міцкевича (1948 p.), 150-річчя з дня народження О. Пушкіна (1949 p.), 100-річчя з дня народження Панаса Мирного (1949 p.), 125-річчя з дня народження Л. Толстого (1953 p.), 250-річчя з дня Народження Д. Гурамішвілі (1955 р.) та інші. Особливо широко відзначалися 100-річчя з Дня народження І. Франка (1956 р.) та 150-річчя з дня народження (1964 р.) і 100-річчя з дня смерті (1961 р.) геніального сина українського народу Т. Г. Шевченка. На ювілейні пленуми СПУ, сесії, наукові конференції збиралися письменники і вчені з республік Радянського Союзу, з багатьох країн Європи, Азії, Америки. 29-30 травня Великими ювілейними вечорами та статтями у пресі були вшановані талано
виті митці наших днів: І. Кочерга, М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан, А. Головко, П. Панч, В. Сосюра, О. Корнійчук, А. Малишко, М. Стельмах.
Першорядне значення для взаємозбагачення культур мали декади й тижні української літератури та мистецтва у Москві і в союзних республіках, а російської та інших братніх літератур на Україні. Провідні мистецькі колективи Києва, великі групи письменників демонстрували свої здобутки перед трудящими інших республік. З великим успіхом пройшли на Україні тижні білоруської, литовської, таджицької та інших літератур, у яких взяли участь, зокрема, М. Танк, А. Кулешов, П. Бровка, І, Шамякін, Е. Межелайтіс. В різний час гістьми киян були К. Федін, К. Паустовський, О. Фадеев, О. Твардовський, І. Еренбург, М. Ісаковський, Ю. Смуул та багато інших письменників.
Часто відвідують столицю України зарубіжні літератори. Нині немає більшменш відомої літератури, представники якої не побували б у Києві. Вже 1945 року наше місто Приймало англійського прозаїка Д. Ліндсея, корейського письменника Лі Гі Єна, англійського драматурга і прозаїка Д. Б. Прістлі, у жовтні 1953 року делегацію польських літераторів, у вересні 1955 року групу єгипетських журналістів, восени 1958 року італійських поетів. Літератори столиці України неодноразово зустрічалися також з письменниками Болгарії, Румунії, Данії, Угорщини США, Франції, НДР, Японії, Індії та інших країн світу, які залишили багато захоплених відгуків про давнє і вічно молоде місто над Дніпром.
Так, Д. Ліндсей назвав столицю України «прекрасним містом, одягненим у зелень і квіти». Відомий індійський Міжнародний форум діячів культури, поет А. С. Джафрі сказав на вечорі у клубі Спілки письменприсвячении 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка: «Я в Захопленні від прекрасного Києва, В якому чудово поєднуються сива давнина і бадьора молодість».
Видатний турецький письменник Назим Хікмет, що неодноразово відвідував наше місто, говорив: «Київ люблю. Він мені до душі живий і самобутній». Кубинський поет, художник і фольклорист С. Фейхоо писав про столицю України: «Київ вразив мене своєю красою. Я захоплений його стародавньою і разом з тим сучасною атмосферою». Таким же захопленням сповнені і слова турецького новелістасатирика А. Несіна: «Київ чудо! І це не моя ввічливість. Дні, які я прожив у Києві,найпрекрасніші».
Столицю України в повоєнні роки відвідали також Ж. П. Сартр (Франція), Л. Стоянов, Г. Караславов (Болгарія), Е. Штріттматтер (НДР) та інші.
У столиці України нині працює один з найчисленніших у Радянському Союзі (понад 400 чоловік) загін членів Спілки письменників. Літератори-кияни збагатили вітчизняну культуру творами, що мають неперехідну ідейно-мистецьку вартість. У післявоєнні роки кілька збірок нових поезій видав корифей української радянської літератури П. Тичина («І рости і діяти», «Могутність нам дана», «Ми свідомість людства» та інші). У своїх віршах і поемах поет порушив важливі теми часу: оспівав дружбу між народами («Москва», «Вазов в Одесі»), звеличив історичну діяльність Комуністичної партії («З партією ми єдині», «Гімн партії»), пристрасно відгукнувся на події громадського і культурного життя у нас і за кордоном. За великі заслуги в галузі літератури П. Тичині було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.
Натхненно і невтомно трудився на ниві літератури й науки талановитий майстер слова М. Рильський. У повоєнні роки він створив такі книги поезій, як «Мости», «Братерство», «Далекі небосхили», «Троянди і виноград», «Голосіївська осінь», видав кілька збірок статей: «Дружба народів», «Література і народна творчість», «Наша кровна справа», розвідки про Адама Міцкевича, велику кількість перекладів з російської, білоруської, польської, французької та інших мов. Тематичне коло поезій М. Рильського, як і коло його наукових інтересів,