Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Одним з основних завдань перших післявоєнних років було забезпечення наукових установ Києва
висококваліфікованими кадрами. В 1946-1950 pp. 344 співробітникам та аспірантам АН УРСР було присвоєно звання кандидата наук, а 48 науковим працівникам доктора. В 1948 році обрано 25 нових дійсних членів і 28 членів-кореспондентів АН УРСР. Вже на початку 1949 року Академія наук УРСР мала в своєму складі 40 науково-дослідних установ, в яких працювало 1300 наукових співробітників, у т. ч. 84 академіки і 89 членів-кореспондентів.
Після війни в Академії наук був створений відділ сільськогосподарських наук, відділ технічних наук значно розширився.
Виходячи з необхідності розробки проблем ефективного використання матеріальних ресурсів, у 1947 році було прийнято рішення про відновлення діяльності Ради по вивченню продуктивних сил УРСР. Рада очолила діяльність по координуванню досліджень в інститутах АН УРСР та в інших установах. Це мало велике значення для розвитку народного господарства України.
Київські науковці, виконуючи завдання, поставлені партією перед усім радянським народом, вносили свій вклад у будівництво соціалізму. Так, у період четвертої п'ятирічки київські вчені провели цінні дослідження в галузі автоматики і телемеханіки. Інститути відділу технічних наук розробили технологію виплавки надміцного чавуну, виготовили нові електровимірювальні прилади. Співробітники інституту економіки, спеціалісти сільського господарства разом з ученими відділу сільськогосподарських наук АН УРСР здійснювали серйозну науково-дослідну роботу на ланах колгоспів і радгоспів України. Результати цих досліджень були впроваджені у виробництво. Вчені з Інституту мікробіології виготовили новий антибіотичний препарат мікроцид, який широко застосовується в лікувальній практиці, розробили способи бактеріального удобрення грунту.
Відбудова народного господарства, зруйнованого війною, завершилась завдяки успішному виконанню четвертої післявоєнної п'ятирічки. Україна вступила в новий етап соціалістичного будівництва, нові завдання постали і перед ученими Києва.
Курс на технічний прогрес значно підвищував роль науки в суспільному житті країни. Наука мала давати рекомендації, які б забезпечували швидке піднесення матеріального і духовного життя народу. Виникла потреба значно розширити наукові дослідження. У зв'язку з цим у Києві створюється кілька нових науково-дослідних установ. Серед них Інститут металофізики, Інститут металокераміки і спеціальних сплавів.
Для успішного здійснення курсу партії на круте піднесення соціалістичного землеробства і громадського тваринництва при Президії АН УРСР в 1951 році був створений Комітет надання наукової допомоги колгоспам і радгоспам. У цей же період плідно працював Комітет сприяння будівництву гідроелектростанцій, каналів й зрошувальних систем, очолюваний президентом АН УРСР О. В. Палладіним.
У 1954 році трудящі нашої Батьківщини широко відзначали 300-річчя возз'єднання України з Росією. До цієї знаменної дати вчені Києва у співробітництві з істориками АН СРСР видали тритомний збірник історичних документів «Воссоединение Украины с Россией», колективну монографію «Визвольна війна 1648-1654 pp. і возз'єднання України з Росією».
Враховуючи визначний вклад учених Києва в розвиток радянської науки, партія і уряд нагородили в 1954 році велику групу науковців орденами і медалями, а через рік Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, який дістав широке міжнародне визнання, був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
В період п'ятої п'ятирічки в Києві був створений перший в республіці обчислювальний центр, який став центром розвитку кібернетики. Вчені Києва почали працювати над створенням першої в СРСР електронно-обчислювальної машини. В 1960 році в Києві введено в дію один з найкращих у світі експериментальних ядерних реакторів. Він дав можливість розширити фронт досліджень з ядерної фізики.
Українські вчені-медики внесли великий вклад у найрізноманітніші галузі медицини. В 1959 році в Києві створено перший у нашій країні Науково-дослідний інститут геронтології і експериментальної патології. В столиці України широко розгорнулося вивчення процесу старіння людського організму. Інститут став першою установою в країні по боротьбі з передчасною смертю.
Свідченням всенародного визнання досягнень учених Києва в боротьбі за життя і здоров'я радянських людей є присудження двом ученим-киянам хірургу М. М. Амосову і отоларингологу О. С. Коломійченку Ленінської премії.
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 24 з 58
У своїй практичній діяльності київські вчені керувались рішеннями з'їздів і пленумів ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У, які визначали шляхи дальшого розвитку комуністичного будівництва і завдання науки у створенні матеріально-технічної бази комунізму.Одним з основних завдань перших післявоєнних років було забезпечення наукових установ Києва
Після війни в Академії наук був створений відділ сільськогосподарських наук, відділ технічних наук значно розширився.
Виходячи з необхідності розробки проблем ефективного використання матеріальних ресурсів, у 1947 році було прийнято рішення про відновлення діяльності Ради по вивченню продуктивних сил УРСР. Рада очолила діяльність по координуванню досліджень в інститутах АН УРСР та в інших установах. Це мало велике значення для розвитку народного господарства України.
Київські науковці, виконуючи завдання, поставлені партією перед усім радянським народом, вносили свій вклад у будівництво соціалізму. Так, у період четвертої п'ятирічки київські вчені провели цінні дослідження в галузі автоматики і телемеханіки. Інститути відділу технічних наук розробили технологію виплавки надміцного чавуну, виготовили нові електровимірювальні прилади. Співробітники інституту економіки, спеціалісти сільського господарства разом з ученими відділу сільськогосподарських наук АН УРСР здійснювали серйозну науково-дослідну роботу на ланах колгоспів і радгоспів України. Результати цих досліджень були впроваджені у виробництво. Вчені з Інституту мікробіології виготовили новий антибіотичний препарат мікроцид, який широко застосовується в лікувальній практиці, розробили способи бактеріального удобрення грунту.
Відбудова народного господарства, зруйнованого війною, завершилась завдяки успішному виконанню четвертої післявоєнної п'ятирічки. Україна вступила в новий етап соціалістичного будівництва, нові завдання постали і перед ученими Києва.
Курс на технічний прогрес значно підвищував роль науки в суспільному житті країни. Наука мала давати рекомендації, які б забезпечували швидке піднесення матеріального і духовного життя народу. Виникла потреба значно розширити наукові дослідження. У зв'язку з цим у Києві створюється кілька нових науково-дослідних установ. Серед них Інститут металофізики, Інститут металокераміки і спеціальних сплавів.
Для успішного здійснення курсу партії на круте піднесення соціалістичного землеробства і громадського тваринництва при Президії АН УРСР в 1951 році був створений Комітет надання наукової допомоги колгоспам і радгоспам. У цей же період плідно працював Комітет сприяння будівництву гідроелектростанцій, каналів й зрошувальних систем, очолюваний президентом АН УРСР О. В. Палладіним.
У 1954 році трудящі нашої Батьківщини широко відзначали 300-річчя возз'єднання України з Росією. До цієї знаменної дати вчені Києва у співробітництві з істориками АН СРСР видали тритомний збірник історичних документів «Воссоединение Украины с Россией», колективну монографію «Визвольна війна 1648-1654 pp. і возз'єднання України з Росією».
Враховуючи визначний вклад учених Києва в розвиток радянської науки, партія і уряд нагородили в 1954 році велику групу науковців орденами і медалями, а через рік Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, який дістав широке міжнародне визнання, був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
В період п'ятої п'ятирічки в Києві був створений перший в республіці обчислювальний центр, який став центром розвитку кібернетики. Вчені Києва почали працювати над створенням першої в СРСР електронно-обчислювальної машини. В 1960 році в Києві введено в дію один з найкращих у світі експериментальних ядерних реакторів. Він дав можливість розширити фронт досліджень з ядерної фізики.
Українські вчені-медики внесли великий вклад у найрізноманітніші галузі медицини. В 1959 році в Києві створено перший у нашій країні Науково-дослідний інститут геронтології і експериментальної патології. В столиці України широко розгорнулося вивчення процесу старіння людського організму. Інститут став першою установою в країні по боротьбі з передчасною смертю.
Свідченням всенародного визнання досягнень учених Києва в боротьбі за життя і здоров'я радянських людей є присудження двом ученим-киянам хірургу М. М. Амосову і отоларингологу О. С. Коломійченку Ленінської премії.