Київ був великим торговельним центром. Тут здійснювався обмін сільськогосподарської продукції на промислові та ремісничі вироби. На київському ринку збувались товари з Туреччини, Греції, Польщі і Німеччини.
За переписом 1666 року в Києві було багато великих купців, чумаків, чимало дрібних торгівців, так званих коробійників. До великих купців Києва належали І. Тетеревський, П. Котович, В. Мезенський, Ф. Іванов, А. Зосимович та інші. Вони вели торгівлю з Львовом, з білоруськими і
В ході визвольної війни українського народу та особливо після входження Києва До складу Росії — ширились і міцніли економічні зв'язки Києва з містами Росії.
В Київ все частіше приїздили купці з Брянська, Севська, Трубчевська, Рильська, Путивля. Велику роль у зв'язках Києва з Росією відіграв Свенський ярмарок (під Брянськом), де київські купці закупали великі партії хутра. Все частішими ставали приїзди київських купців у Москву. У 1693 році у Москву п'ять разів прибували київські купці, які привезли товарів більше, ніж на 5 тис. Крб. Кияни- купці привозили в Москву й інші російські міста шкіри, віск, селітру, скляний посуд, тютюн тощо. З Києва до Росії везли також ювелірні вироби, парчу і шовкові тканини, які надходили до Києва з країн Сходу.
Російські купці привозили у Київ хутра, тканини, юфть, тульське залізо, «сермяжне» сукно, зброю. Великі торгові операції в Києві здійснювали московські торгові люди П. Зеркальников, П. Татарин, брянський купець Т. Биков.
Дуже багато привозили в Москву з Києва книг, виданих Києво-Печерською, Острозькою і Львівською друкарнями.
З припиненням військових дій з кінця 70-х років починає зростати населення Києва. Місто відбудовується. Поліпшується благоустрій. Окремі вулиці Києва вже мали дерев'яну бруківку. Заможні міщани і козацька старшина користувалися спеціальними водопроводами. Для цього виготовлялись дерев'яні труби. В Києві була також досить широка каналізаційна сітка — на території Подолу і Старого Києва.
Отже, на кінець XVII століття відмічається значний економічний розвиток Києва. Цьому сприяло визволення міста від гніту польської шляхти, розвиток економічних зв'язків з Росією в результаті возз'єднання України з Росією і входження Києва до складу Російської централізованої держави та забезпечення царським урядом міських привілеїв.