Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
Велика заслуга у цих здобутках колгоспної партійної організації, в якій налічується ЗО комуністів. Усю свою діяльність вони спрямовують на розвиток колгоспного виробництва, очолюють найважливіші ділянки роботи. Двадцять років керує колгоспом комуніст Г. С. Голембовський, у 1971 році нагороджений орденом Леніна. Сумлінно працює комуністка зоотехнік Є. Підопригора. За досягнення колгоспу у восьмій п'ятирічці її відзначено орденом «Знак Пошани». Заслуженою повагою користуються серед тетіївців ветеран праці С. К. Мотузюк, династія колгоспників Ратушних-Левченків. Одним із активних засновників колгоспу був Я. П. Ратушний. Його сестра О. П. Левченко 22 роки працювала ланковою на буряковій плантації і понад 13 років трудилася на свинофермі. У 1969 році вона одержала по 23 поросят від свиноматки. Син її Д. А. Левченко - передовий тракторист. Таких сімей у колгоспі багато. За високі показники в роботі орденами й медалями Радянського Союзу нагороджено 25 колгоспників. Серед них Г. І. Бороднійчук - орденом Жовтневої Революції.
Великий крок уперед зробили й промислові підприємства Тетієва. У 1958 році на базі МТС почала діяти РТС, яку в 1961 році реорганізовано в об'єднання «Сілгосптехніки». В міжколгоспній будівельній організації, що виникла в грудні 1956 року, працює 500 робітників. Вона оснастилася потужною будівельною технікою: бульдозерами, автонавантажувачами, баштовими кранами тощо. Весь час зростає виробнича потужність цегельного заводу, заснованого 1958 року. Продуктивність його близько 8,8 млн. штук цегли, на рік. Значно збільшився Тетіївський автопарк. Близько 100 автомашин щоденно перевозять сотні тонн народногосподарських вантажів. В 1970 році побудований і видав першу продукцію міжколгоспний комбікормовий завод. 1969 року почали працювати швейний та гончарний цехи промкомбінату. Широким попитом у трудящих користуються вирбби тетіївських підприємств харчової промисловості, що стали до ладу у післявоєнні роки,- маслозаводу, харчокомбінату, - які переробляють сільськогосподарську продукцію колгоспів і радгоспів району, виробляють борошно, крупу, безалкогольні напої, цукерки. З 1960 року працює Тетіївська дільниця електромережі. У 1969 році вона виконала план реалізації електроенергії на 105 процентів, електрифікувала 160 будинків, провела 10 км нових ліній.
На промислових підприємствах виникли партійні організації, які налічують: у «Міжколгоспбуді» 36 комуністів, «Сільгосптехніці» - 33, автопарку - 3.
Високу оцінку своєї роботи дістала Тетіївська районна комсомольська організація. У 1967 році за успіхи в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Радянської влади їй було вручено пам'ятний Червоний прапор ЦК ЛКСМУ. У 1970 році в Тетієві працювало 24 первинні комсомольські організації, в яких перебувало 1034 комсомольці.
Від 18 березня 1968 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Тетіїв віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Багато зроблено для поліпшення благоустрою. У минулому розрізнені села Снігурівка, Плоханівка, Слобода нині злилися з Тетієвом в єдине місто з рівними асфальтованими вулицями, що обсаджені тополями. Понад 85 процентів будинків міста зведені після війни. У більшості з них є газ, парове опалення, централізоване водопостачання. Місто повністю електрифіковане й радіофіковане. В усіх напрямках курсують 34 автобуси.
Добре розвинута торговельна мережа: працюють універмаг, 6 продуктових, меблевий, господарський та культтоварний магазини, 20 ларків. У 1969 році на душу населення продано товарів на суму 358 крб. Щороку провадяться ярмарки.
Значна увага приділяється охороні здоров'я. Виросло лікувальне містечко. На його території розмістилися лікарня на 230 ліжок, протитуберкульозний диспансер. Світлі, просторі спеціалізовані корпуси терапевтичного, хірургічного відділень потопають у зелені. Населення обслуговує 39 лікарів та 122 середніх медичних працівників. 485 дітей трудящих виховуються у дитячих садках і яслах,
У місті створені всі умови для навчання і виховання підростаючого покоління. Діють 2 середні, 2 восьмирічні й одна школа робітничої молоді, в яких навчається 1917 учнів і працює 112 вчителів. Серед них заслужені вчителі УРСР Г. Д. Корнійчук та І. Ф. Сенько. 40 років віддав педагогічній справі Ф. О. Васильченко. Його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. У Тетієві є також медичне училище, постійні торговельні курси, школа шоферів. Чимало вихованців
Тетіїв
Сторінка 8 з 9
електрифіковано. У ювілейний рік - 50-річчя Великого Жовтня - колгоспники зібрали по 35 цнт озимої пшениці та по 375 цнт буряків з гектара. У 1966- 1968 pp. на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено в середньому по 493,1 цнт молока та по 156 центнерів м'яса. За успіхи, досягнуті в соціалістичному змаганні ювілейного 1967 року, колгоспу вручено перехідний Червоний прапор Ради Міністрів і ВЦРПС з видачею першої грошової премії. За досягнення в розвитку економіки і в культурному будівництві в квітні 1970 року колгоспу вручено Ленінську ювілейну Грамоту ЦК КПРС, Велика заслуга у цих здобутках колгоспної партійної організації, в якій налічується ЗО комуністів. Усю свою діяльність вони спрямовують на розвиток колгоспного виробництва, очолюють найважливіші ділянки роботи. Двадцять років керує колгоспом комуніст Г. С. Голембовський, у 1971 році нагороджений орденом Леніна. Сумлінно працює комуністка зоотехнік Є. Підопригора. За досягнення колгоспу у восьмій п'ятирічці її відзначено орденом «Знак Пошани». Заслуженою повагою користуються серед тетіївців ветеран праці С. К. Мотузюк, династія колгоспників Ратушних-Левченків. Одним із активних засновників колгоспу був Я. П. Ратушний. Його сестра О. П. Левченко 22 роки працювала ланковою на буряковій плантації і понад 13 років трудилася на свинофермі. У 1969 році вона одержала по 23 поросят від свиноматки. Син її Д. А. Левченко - передовий тракторист. Таких сімей у колгоспі багато. За високі показники в роботі орденами й медалями Радянського Союзу нагороджено 25 колгоспників. Серед них Г. І. Бороднійчук - орденом Жовтневої Революції.
Великий крок уперед зробили й промислові підприємства Тетієва. У 1958 році на базі МТС почала діяти РТС, яку в 1961 році реорганізовано в об'єднання «Сілгосптехніки». В міжколгоспній будівельній організації, що виникла в грудні 1956 року, працює 500 робітників. Вона оснастилася потужною будівельною технікою: бульдозерами, автонавантажувачами, баштовими кранами тощо. Весь час зростає виробнича потужність цегельного заводу, заснованого 1958 року. Продуктивність його близько 8,8 млн. штук цегли, на рік. Значно збільшився Тетіївський автопарк. Близько 100 автомашин щоденно перевозять сотні тонн народногосподарських вантажів. В 1970 році побудований і видав першу продукцію міжколгоспний комбікормовий завод. 1969 року почали працювати швейний та гончарний цехи промкомбінату. Широким попитом у трудящих користуються вирбби тетіївських підприємств харчової промисловості, що стали до ладу у післявоєнні роки,- маслозаводу, харчокомбінату, - які переробляють сільськогосподарську продукцію колгоспів і радгоспів району, виробляють борошно, крупу, безалкогольні напої, цукерки. З 1960 року працює Тетіївська дільниця електромережі. У 1969 році вона виконала план реалізації електроенергії на 105 процентів, електрифікувала 160 будинків, провела 10 км нових ліній.
На промислових підприємствах виникли партійні організації, які налічують: у «Міжколгоспбуді» 36 комуністів, «Сільгосптехніці» - 33, автопарку - 3.
Високу оцінку своєї роботи дістала Тетіївська районна комсомольська організація. У 1967 році за успіхи в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Радянської влади їй було вручено пам'ятний Червоний прапор ЦК ЛКСМУ. У 1970 році в Тетієві працювало 24 первинні комсомольські організації, в яких перебувало 1034 комсомольці.
Від 18 березня 1968 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Тетіїв віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Багато зроблено для поліпшення благоустрою. У минулому розрізнені села Снігурівка, Плоханівка, Слобода нині злилися з Тетієвом в єдине місто з рівними асфальтованими вулицями, що обсаджені тополями. Понад 85 процентів будинків міста зведені після війни. У більшості з них є газ, парове опалення, централізоване водопостачання. Місто повністю електрифіковане й радіофіковане. В усіх напрямках курсують 34 автобуси.
Добре розвинута торговельна мережа: працюють універмаг, 6 продуктових, меблевий, господарський та культтоварний магазини, 20 ларків. У 1969 році на душу населення продано товарів на суму 358 крб. Щороку провадяться ярмарки.
Значна увага приділяється охороні здоров'я. Виросло лікувальне містечко. На його території розмістилися лікарня на 230 ліжок, протитуберкульозний диспансер. Світлі, просторі спеціалізовані корпуси терапевтичного, хірургічного відділень потопають у зелені. Населення обслуговує 39 лікарів та 122 середніх медичних працівників. 485 дітей трудящих виховуються у дитячих садках і яслах,
У місті створені всі умови для навчання і виховання підростаючого покоління. Діють 2 середні, 2 восьмирічні й одна школа робітничої молоді, в яких навчається 1917 учнів і працює 112 вчителів. Серед них заслужені вчителі УРСР Г. Д. Корнійчук та І. Ф. Сенько. 40 років віддав педагогічній справі Ф. О. Васильченко. Його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. У Тетієві є також медичне училище, постійні торговельні курси, школа шоферів. Чимало вихованців