Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значного розвитку набула торгівля. У містечку налічувалося 54 крамниці, З магазини готового одягу, 3 - канцелярських приладь, 16 складів. Про великий обсяг торгівлі свідчить існування в Тетієві 3-х кредитних банківських установ.
Місцеві власті майже не турбувалися про благоустрій. Вулиці не були впорядковані. Коли наставав вечір, вони поринали в темряву.
Медичну допомогу населенню подавала земська лікарня на 25 ліжок, побудована у 1912 році. В ній працювали 1 лікар, 3 фельдшери і акушерка. Крім того, практикували 5 приватних лікарів, у т. ч. один зубний. Діяла земська аптека, 4 аптекарські крамниці.
Дуже мало уваги приділялося освіті. Перша однокласна парафіяльна школа в Слободі виникла на початку 60-х років XIX ст. У Тетієві працювали церковнопарафіяльна католицька школа. Тільки напередодні Лютневої революції земство заснувало двокласну школу, де викладання велося російською мовою. Переважна більшість населення залишалася неписьменною.
Після повалення царизму в квітні 1917 року відбулися селянські заворушення. Селяни громили економії, не давали заготовляти паливо для Кашперівського цукрового заводу. Тимчасовий уряд надіслав до містечка 50 кінних козаків, які жорстоко розправлялися з непокірними.
В листопаді 1917 року в Тетіїв прийшла радісна звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції. Вона пробудила в трудящих потяг до активного політичного життя. В цей час з фронту, з Донбасу та інших місць повернулося багато людей, які пройшли велику революційну школу, вступили до лав більшовицької партії. З них і склалося ядро Тетіївської парторганізації, до якої входили Н. В. Казна дзей, М. Г. Бурмос, О. В. Панченко, Т. С. Митулинський, Й. П. Файголь, В. М. Лейдерман, А; О. Семенишинта ін.6 Велику допомогу у створенні більшовицької організації подали комуністи Білої Церкви, які відрядили в Тетіїв Ю. М. Шургальського. Прибувши до Тетієва, він розмножував на друкарській машинці і розповсюджував у містечку та по селах волості листівки з декретами про мир і землю.
У Плоханівці, Снігурівці біднота почала захоплювати поміщицькі землі. Виникли земельні комітети. їх очолили: в Плоханівці - В. В. Казнадзей, у Снігурівці - С. В. Усаневич, в Слободі - Г. І. Щиголь.
Втілюючи в життя постанови 1-го Всеукраїнського з'їзду Рад, більшовики Тетієва повели боротьбу за встановлення Радянської влади. На мітингах, зборах, під час бесід вони викривали зрадницьку антинародну політику Центральної ради.
У січні 1918 року відбулися вибори до волосної і містечкової Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів. До Рад були обрані Н. В. Казнадзей, Ф. М. Загаєцький, Т. С. Митулинський, О. В. Панченко, Г. І. Щиголь та ін. Головою виконавчого комітету волосної Ради став P. М. Гринчук, головою виконкому містечкової Ради - Й. П. Файголь. Органи влади Центральної ради припинили своє існування. Міліція, яка складалася з солдатів-фронтовиків і вже давно йшла за більшовиками, перейшла на бік Рад. Встановлення Радянської влади в Тетієві трудящі відзначили мітингом і демонстрацією.
Проте у березні Тетіїв був окупований німецькими військами. Вони почали жорстоко розправлятися з активістами. Карателі розстріляли колишнього голову земельної комісії Г. І. Щиголя, наклали контрибуцію на містечко, забрали хліб, худобу, селянське майно.
У відповідь на терор тетіївці під керівництвом більшовиків-підпільників піднялися на боротьбу проти окупантів і гетьманців. Чимало з них, зокрема Н. В. Казнадзей, К. П. Ратушний, М. Г. Бурмос, Т. Г. Дідух, О. В. Панченко, вступили до партизанських загонів, що виникли в Таращанському повіті. Один з них діяв у П'ятигорах і Черепині. На початку червня 1918 року він напав на німецький гарнізон у Тетієві і примусив його втекти до Білої Церкви.
Після розгрому військ петлюрівської Директорії у лютому 1919 року в Тетієві відновила діяльність Рада. Комуністи звернулися до населення з відозвою, в якій закликали трудящих містечка й волості швидше налагодити нормальну роботу підприємств, магазинів, державних і громадських установ, організовано провести розподіл поміщицьких і церковних земель та посівну кампанію. Проте відбудові господарства заважали часті напади куркульських банд. Тому питання боротьби з ними посідало чільне місце в діяльності Тетіївської парторганізації і радянських установ. Для захисту містечка й сіл волості був створений озброєний загін з 25 чоловік. Його очолив секретар партійної організації Н. В. Казнадзей. З 1 травня 1919 року всі комуністи відвідували військове навчання. Для зміцнення військових відділів Рад у селах волості парторганізація виділила комуністів М. Г. Бурмоса і Ю. М. Шургальського. В травні, червні та липні тетіївцям доводилося мобілізовувати свої сили і давати відсіч бандам Соколовського та інших отаманів.
21 липня 1919 року в Тетієві відбулися вибори комітетів бідноти, що стали справжньою опорою Радянської влади на селі. Проте мирне будівництво тривало
Тетіїв
Сторінка 3 з 9
цегельня й свічкове підприємство.Значного розвитку набула торгівля. У містечку налічувалося 54 крамниці, З магазини готового одягу, 3 - канцелярських приладь, 16 складів. Про великий обсяг торгівлі свідчить існування в Тетієві 3-х кредитних банківських установ.
Місцеві власті майже не турбувалися про благоустрій. Вулиці не були впорядковані. Коли наставав вечір, вони поринали в темряву.
Медичну допомогу населенню подавала земська лікарня на 25 ліжок, побудована у 1912 році. В ній працювали 1 лікар, 3 фельдшери і акушерка. Крім того, практикували 5 приватних лікарів, у т. ч. один зубний. Діяла земська аптека, 4 аптекарські крамниці.
Дуже мало уваги приділялося освіті. Перша однокласна парафіяльна школа в Слободі виникла на початку 60-х років XIX ст. У Тетієві працювали церковнопарафіяльна католицька школа. Тільки напередодні Лютневої революції земство заснувало двокласну школу, де викладання велося російською мовою. Переважна більшість населення залишалася неписьменною.
Після повалення царизму в квітні 1917 року відбулися селянські заворушення. Селяни громили економії, не давали заготовляти паливо для Кашперівського цукрового заводу. Тимчасовий уряд надіслав до містечка 50 кінних козаків, які жорстоко розправлялися з непокірними.
В листопаді 1917 року в Тетіїв прийшла радісна звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції. Вона пробудила в трудящих потяг до активного політичного життя. В цей час з фронту, з Донбасу та інших місць повернулося багато людей, які пройшли велику революційну школу, вступили до лав більшовицької партії. З них і склалося ядро Тетіївської парторганізації, до якої входили Н. В. Казна дзей, М. Г. Бурмос, О. В. Панченко, Т. С. Митулинський, Й. П. Файголь, В. М. Лейдерман, А; О. Семенишинта ін.6 Велику допомогу у створенні більшовицької організації подали комуністи Білої Церкви, які відрядили в Тетіїв Ю. М. Шургальського. Прибувши до Тетієва, він розмножував на друкарській машинці і розповсюджував у містечку та по селах волості листівки з декретами про мир і землю.
У Плоханівці, Снігурівці біднота почала захоплювати поміщицькі землі. Виникли земельні комітети. їх очолили: в Плоханівці - В. В. Казнадзей, у Снігурівці - С. В. Усаневич, в Слободі - Г. І. Щиголь.
Втілюючи в життя постанови 1-го Всеукраїнського з'їзду Рад, більшовики Тетієва повели боротьбу за встановлення Радянської влади. На мітингах, зборах, під час бесід вони викривали зрадницьку антинародну політику Центральної ради.
У січні 1918 року відбулися вибори до волосної і містечкової Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів. До Рад були обрані Н. В. Казнадзей, Ф. М. Загаєцький, Т. С. Митулинський, О. В. Панченко, Г. І. Щиголь та ін. Головою виконавчого комітету волосної Ради став P. М. Гринчук, головою виконкому містечкової Ради - Й. П. Файголь. Органи влади Центральної ради припинили своє існування. Міліція, яка складалася з солдатів-фронтовиків і вже давно йшла за більшовиками, перейшла на бік Рад. Встановлення Радянської влади в Тетієві трудящі відзначили мітингом і демонстрацією.
Проте у березні Тетіїв був окупований німецькими військами. Вони почали жорстоко розправлятися з активістами. Карателі розстріляли колишнього голову земельної комісії Г. І. Щиголя, наклали контрибуцію на містечко, забрали хліб, худобу, селянське майно.
У відповідь на терор тетіївці під керівництвом більшовиків-підпільників піднялися на боротьбу проти окупантів і гетьманців. Чимало з них, зокрема Н. В. Казнадзей, К. П. Ратушний, М. Г. Бурмос, Т. Г. Дідух, О. В. Панченко, вступили до партизанських загонів, що виникли в Таращанському повіті. Один з них діяв у П'ятигорах і Черепині. На початку червня 1918 року він напав на німецький гарнізон у Тетієві і примусив його втекти до Білої Церкви.
Після розгрому військ петлюрівської Директорії у лютому 1919 року в Тетієві відновила діяльність Рада. Комуністи звернулися до населення з відозвою, в якій закликали трудящих містечка й волості швидше налагодити нормальну роботу підприємств, магазинів, державних і громадських установ, організовано провести розподіл поміщицьких і церковних земель та посівну кампанію. Проте відбудові господарства заважали часті напади куркульських банд. Тому питання боротьби з ними посідало чільне місце в діяльності Тетіївської парторганізації і радянських установ. Для захисту містечка й сіл волості був створений озброєний загін з 25 чоловік. Його очолив секретар партійної організації Н. В. Казнадзей. З 1 травня 1919 року всі комуністи відвідували військове навчання. Для зміцнення військових відділів Рад у селах волості парторганізація виділила комуністів М. Г. Бурмоса і Ю. М. Шургальського. В травні, червні та липні тетіївцям доводилося мобілізовувати свої сили і давати відсіч бандам Соколовського та інших отаманів.
21 липня 1919 року в Тетієві відбулися вибори комітетів бідноти, що стали справжньою опорою Радянської влади на селі. Проте мирне будівництво тривало